Резидент та нерезидент – ці два поняття чи не щодня зустрічаються нам у повсякденному житті. Комусь вони здаються простими, але насправді все трохи складніше. Наприклад, чи є вимушені мігранти за кордоном резидентами України?
Хто такий резидент
Загальне поняття резидент застосовується здебільшого для норм податкового законодавства та є загальновизнаним у всьому світі, хоча визначення цього терміну може дещо відрізнятися в різних країнах.
Узагальнено, резидент країни – це людина, яка проживає в цій державі на постійній основі. Але очевидно, що навіть таке просте пояснення викликає купу питань. В сучасному світі чимало людей пересуваються планетою регулярно, дехто місяцями проживає в різних куточках світу, як от деякі з наших айтівців, що до великої війни взимку тимчасово переїздили на Балі чи до Тайланду. Ще складніша справа з трудовими та, особливо, вимушеними мігрантами. Останні вже понад два роки проживають за межами України.
Зверни увагу – статус резидента країни не тотожній громадянству!
Податковий кодекс України дає доволі чітку інструкцію з визначення резидентства. Так, резидентами України є:
- Усі без винятку юрособи, що утворені в України та працюють за її законодавством.
- Усі дипломатичні та консульські представництва за кордоном.
- Фізособи, що мають місце проживання в Україні.
Але далі починаються складнощі. Людина може мати місце проживання й в іншій країні, що є актуальним для щонайменше 4 мільйонів українців, що користуються «тимчасовим захистом» в ЄС.
В такому випадку податковий кодекс рекомендує нам використовувати наступний критерій визначення: центр життєвих інтересів. Під останнім законодавство розуміє більш тісні особисті та економічні зв’язки в Україні. Скажімо, якщо українка продовжує працювати на українську компанію, проживаючи в Польщі, вона однозначно буде вважатися резидентом України. Але все знову ускладнюється, якщо ані роботи, ані численних родичів в Україні в людини немає. А сама вона живе на соціальну допомогу від іноземної держави, ходить на мовні курси та намагається влаштуватися на роботу.
Не допоможе тут і правило 183 днів – якщо визначити резидентство за першими двома критеріями не вийшло, постійним місцем проживання вважається країна, де людина перебуває більше півроку впродовж 365 днів.
«Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності», – намагається допомогти нам податковий кодекс. Але і це тлумачення залишає багато питань.
Тим більше, що країни мають дуже схожі критерії визначення резидентства. І кожна з них зацікавлена визнати людину, що проживає в неї, своїм резидентом. Адже йдеться про сплату податків.
Менше з тим, у податковому кодексі є ще два критерії визначення. Перший доволі слабкий, адже його використання дозволяється лише у випадку, якщо усі попередні способи визначити резидентство не спрацювали. В такому разі громадянство України стає достатнім критерієм для визнання людини резидентом України.
Другий критерій набагато сильніший. Процитую його: «Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому Податковим Кодексом України, або її реєстрація як самозайнятої особи», – йдеться у документі. Тож якщо ти ФОП, хоч і понад два роки живеш у Німеччині, ти все одно є резидентом України в розумінні податкового кодексу.
Хто такий нерезидент
З усього зазначеного вище тобі, певно, вже зрозуміло, що нерезидент України – це людина, що на постійній основі проживає в іншій державі та визнається її резидентом. Нерезидент – це антипод резидента, що сплачує податки в іншій державі.
Давай підсумуємо. Ти є резидентом України, якщо постійно (більше 183 днів на рік) проживаєш на її території. Навіть якщо це не так, ти залишаєшся резидентом, якщо маєш зареєстроване місце проживання в Україні або є зареєстрованим ФОП. У більшості випадків цих простих правил цілком достатньо, щоб визначити резидентство громадянина України. У більш складних випадках, можливо, тобі знадобиться допомога юристів, що спеціалізуються на тонкощах міжнародного податкового права, та які додатково вивчать міждержавні угоди країн, на статус резидента яких ти претендуєш.
