У 2026 році тема блокування рахунків та коштів на них знову загострилася: виконавці працюють активніше, а сама процедура поступово переходить у цифровий, майже автоматичний режим. Найбільше критики, звісно, дістається великим роздрібним банкам, в яких мільйони українців тримають свої кошти. Проте правила арешту рахунків та коштів на них стосуються абсолютно усіх фінансових установ, в тому числі й небанківських. Відтак стикнутися з подібною ситуацією теоретично може будь-який українець, клієнтом якого б банку він не був.
Насамперед розберемося із найбільш розповсюдженою причиною блокування – накладання арешту виконавчою службою на рахунок боржника. У травні 2023 року набрав чинності Закон України № 3048-IX від 11.04.2023, що змінив правила блокування коштів боржників, і ці правила в основі своїй діють і сьогодні. Насправді слово «зміна» в цьому контексті застосовувати не зовсім коректно. Адже йдеться про повернення правил, що діяли до початку війни та були суттєво пом'якшені на її початку.
Відтак банки на вимогу виконавчої служби почали блокувати рахунки чи кошти українців в межах зазначеної суми боргу. При цьому самі боржники отримали право витрачати суму в розмірі двох мінімальних зарплат на місяць з визначеного арештованого рахунку. Оскільки мінімалка станом на 1 січня 2026 року становить 8 647 грн, «захищений» ліміт цьогоріч дорівнює 17 294 грн на місяць.
Закон містить поняття «рахунок із спеціальним режимом використання», накладання арешту на який заборонено. Але воно не стосується фізичних осіб та застосовується лише до рахунків підприємств. Відтак рахунок, на який боржник отримує зарплату, може бути заарештовано.
В той же час норми закону містять чітке визначення, на які кошти заборонено накладати арешт. «Припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію», - йдеться в документі. Проте навіть це обмеження містить виключення: якщо йдеться про стягнення аліментів чи відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, навіть пенсійні виплати чи стипендія можуть бути заарештовані.
Крім того, загальними нормами закону «Про виконавче провадження» забороняється звертати стягнення на окремі соціальні виплати на кшталт допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, так звані опікунські, виплати одиноким матерям, багатодітним сім’ям тощо. Але зауважте, що йдеться саме про виплати, а не про рахунки.
Витримка з закону «Про виконавче провадження» № 1404-VIII у редакції, чинній станом на 14 жовтня 2026 року.
Оскільки виконавча служба зазвичай й гадки не має, які саме гроші потрапляють на рахунок, навіть якщо жодних інших виплат, крім захищених на нього не надходить, накладення арешту на соціальний рахунок є дуже розповсюдженою практикою.
Нормативний акт, який в народі зветься закон про блокування рахунків, не визначає жодних спеціальних рахунків фізичних осіб, до яких не може бути застосований арешт. Поточні, депозитні, карткові й навіть «соціальні» рахунки можуть бути арештовані за зверненням виконавчої служби. Ба більше, з 2026 року під арешт коштів на банківських рахунках потрапляють і електронні гаманці та рахунки в небанківських платіжних сервісах — перевести гроші «кудись убік» більше не вийде.
Так званий закон про блокування рахунків боржників обмежує право звертати стягнення лише на окремі типи виплат, а не на самі рахунки. А також надає право боржнику визначити будь-який один рахунок, з якого виконавча служба повинна дозволити витрачати кошти в межах 17 294 гривень на місяць. Як саме розблокувати захищені виплати, якщо на них було накладено арешт, поговоримо далі.
Перш за все зазначу, що питаннями арешту рахунків та блокування коштів займається виконавча служба. Банки в цьому процесі є лише інструментом такого блокування: вони не ухвалюють рішень ані про накладання арешту, ані про його скасування. Відтак перше і головне, що робити, якщо виконавча служба заблокувала рахунки, — комунікувати напряму з нею, а не з кол-центром банку.
Для цього, звісно, насамперед слід з'ясувати контакти конкретного виконавця, що опікується справою конкретного боржника. Для цього, наприклад, можна пошукати деталі своєї справи в єдиному реєстрі боржників – ця база даних містить зокрема й контакти виконавця.
Приклад даних з Єдиного реєстру боржників
Приклад даних з Єдиного реєстру боржників
Найпростіший спосіб розблокувати кошти – погасити заборгованість. Дуже часто йдеться про доволі незначні суми в межах 1000 гривень за необачно несплачений своєчасно штраф ПДР. Варто його сплатити та надіслати квитанцію про сплату виконавцеві, як той спрямує до банків звернення про зняття арешту з усіх рахунків. До речі, після повного погашення боргу арешти й виключення з реєстру боржників мають зніматися автоматично — це одна з новацій цифровізації виконавчого провадження.
Якщо борг значний, можна скористатися тимчасовою процедурою часткового розблокування рахунків. Ось як розблокувати рахунок в банку хоча б частково: треба звернутися до виконавця із заявою, вказавши в ній один поточний рахунок і банк, з якого буде дозволено витрачати 17 294 грн на місяць. Заяву приймають і в паперовій, і в електронній формі, а виконавець має винести постанову протягом двох робочих днів. Виконавець спрямує відповідне звернення до банку, а той виконає вимогу, розблокувавши кошти.
Те саме стосується й захищених соціальних виплат. Щоправда в такому випадку потрібно буде додатково підготувати докази: виписку з банку про рух коштів по рахунку та довідку з пенсійного фонду чи соціальної служби, з якої буде видно, що захищені виплати надходять саме на визначений рахунок. Теоретично, якщо жодних інших платежів, крім захищених, на соціальний рахунок не надходило, виконавець може ухвалити рішення про повне розблокування рахунку.
Процедура блокування рахунків під час воєнного стану суттєво не відрізняється від такої, що діяла до війни. Додаткові послаблення стосуються лише правила «двох мінімальних зарплат», про яке ми детального говорили вище, та заборони на звернення стягнення на пенсії та стипендії.
А от у жовтні 2026 року система відчутно зміниться. З 23 жовтня повністю набирає чинності Закон № 4833-IX (законопроєкт № 14005) про цифровізацію виконавчого провадження. Автоматизована система сама звірятиметься з банківськими реєстрами, арешт накладатиметься одразу після відкриття провадження, а від блокування коштів виконавці швидше переходитимуть до їх фактичного списання. Водночас закон підняв поріг захисту єдиного житла до 50 мінімальних зарплат — це понад 430 тисяч гривень.
Відтак найбільш слушною стратегією для українців слід вважати недопущення формування боргів. Якщо стати боржником змусила життєва ситуація – це одна справа. Якщо арешт було накладено через незначний штраф у пару сотень гривень, який був просто ненавмисно забутий через клопоти – зовсім інша.
