Від початку повномасштабного вторгнення потяг українців до заощадження суттєво зріс. Це цілком природня реакція населення на надзвичайну невизначеність: коли майбутнє не піддається навіть мінімальному прогнозуванню, люди у всьому світі скорочують витрати та спрямовують більше ресурсів на формування фінансової подушки безпеки.
Через валютні та обмеження транскордонних переказів, що були запроваджені у лютому 2022 року, в українців в останні роки залишилась обмежена кількість інвестиційних інструментів. Хоча заради справедливості слід визнати – екзотичні напрями, на кшталт придбання акцій закордонних корпорацій, ніколи не були особливо популярними серед наших співгромадян. А банківські депозити, поточні рахунки та ОВДП залишалися доступними і після повномасштабного вторгнення.
Трохи складнішою була ситуація з іноземною валютою. Остаточно обмеження на продаж населенню готівкової валюти регулятор скасував наприкінці 2023 року. Що, звісно, вплинуло на зростання попиту від початку цього року. Але слід визнати, що і до цього в українців була можливість купувати готівкові євро та долари. А в середині липня 2022 року НБУ почав відкривати й можливості для купівлі безготівкової валюти.
Тож як саме змінювалися звички українців до заощаджень?
Державні облігації
Попит на державні облігації з боку фізичних осіб почав зростати ще у 2019-2020 роках, коли на ринку почали з’являтися спрощені інструменти для їх придбання. Але справжній бум інвестування в ОВДП відбувся лише у 2021 році. Тоді портфель держпаперів на руках у населення зріс більш ніж вдвічі: з 11,1 млрд грн до 25,1 млрд грн. Видатний результат, якщо згадати, що в попередні кілька років показник збільшувався приблизно на 3 млрд грн кожні 12 місяців.
В 2022 році цікавість до держпаперів серед населення з очевидних причин дещо знизилася, але вже наступного року річний приріст портфелю ОВДП населення оновив рекорд: за 2023 він збільшився на 22,7 млрд грн. Цифри цього року дещо скромніші, але вже перевищують показники всього 2021-го.
А зважаючи на той факт, що до кінця року залишаються ще понад 2 місяці, цілком ймовірно, що рекорд буде знову оновлено. Додатковим стимулом для цього може стати підвищення ставки військового збору, яке вплине на дохідність банківських депозитів, але жодним чином не торкнеться відсотків за ОВДП. Це серйозна конкурентна перевага держоблігацій і, певно, частина українців скористається нею.
Дані - Національний банк України. Графіка - Unex Bank
Депозити та рахунки
Проте вкладення українців в ОВДП виглядають дуже скромними на фоні «депозитних» показників. Щоправда, з усіма цими сотнями мільярдів, про які йтиметься далі, слід бути дуже обережними. Адже одна справа, коли гроші зберігаються на картках, і зовсім інша – коли вони вкладаються на строкові депозити під збільшені відсотки.
Динамічне зростання портфелю заощаджень українців на банківських рахунках почалося в період пандемії. Тільки у 2020-му році українці збільшили накопичення в банках на понад 150 млрд грн. Але йшлося саме про «надзвичайні» заощадження, а не про тривалі та сплановані накопичення. Бо 138 млрд грн із суми всього річного приросту де-факто були грошима на картках. Знову ж, в тому немає нічого дивного. Не розуміючи, що буде завтра, українці воліли зберігати вільний доступ до сформованої фінансової подушки. Тому навіть пристойні ставки за безвідкличними депозитами мотивувати їх не могли.
Абсолютний рекорд річного приросту залишків на рахунках українці встановили у перший рік повномасштабного вторгнення. Тоді населення збільшило статки у банках одразу на чверть трильйони. І знову: 95% з цієї суми «осіли» на поточних рахунках.
Це спонукало Національний банк ухвалити низку рішень, які б стимулювали банки залучати насамперед строкові безвідкличні депозити. Як видно на графіку нижче, тактика спрацювала. І 2023 року 58% із залучених 182 млрд грн були розміщені на строкових депозитах.
Але вже цього року, хоча він ще не завершився і тут оперуємо даними лише за перші 8 місяців, цікавість українців до депозитів почала знижуватися. Це стало наслідком одразу кількох причин: зниження ставок, викликане поступовим зменшенням облікової ставки НБУ та переглядом інших параметрів монетарної політики, прискорення інфляції та зростання курсу долару.
Дані - Національний банк України. Графіка - Unex Bank
Валюта знову в тренді
Останній чинник, а також суттєва лібералізація валютного ринку призвели до значного зростання популярності іноземної валюти як інструмента збереження заощаджень серед населення. Від початку 2024 року українці суттєво збільшили обсяги купівлі валюти. Насамперед - готівкової.
Цифри кажуть самі за себе. Від початку війни чиста купівля валюти (з врахуванням проданої українцями валюти) населенням становила $13,3 млрд. Причому лише за 9 місяців цього року українці купили на $8,2 млрд більше, ніж продали. Тобто 62% від усього обсягу чистої купівлі від початку повномасштабного вторгнення.
На це вони витратили приблизно 320 млрд грн. В чотири рази більше, ніж поклали цього року гривні на рахунки.
І ще одна красномовна цифра: у 2021 році українці взагалі надавали перевагу гривні. Того року вони продали валютних запасів більше на $1,2 млрд, ніж придбали валюти на ринку.
Дані - Національний банк України. Графіка - Unex Bank
Комусь цей тренд може здатися сумним. Адже такий ажіотаж створює додатковий тиск на гривню, збільшує необхідність в інтервенціях Національного банку для покриття валютного дефіциту, який виник через війну. Проте на цей тренд можна дивитися з різних точок зору.
Більша частина придбаної населенням валюти залишається в їхніх гаманцях. Накопичені від початку повномасштабного вторгнення понад 13 мільярдів доларів колись будуть конвертовані в гривню та спрямовані на купівлю нерухомості, ремонти домівок, придбання меблів та авто. Тож з такого погляду вони є такими собі «приватними» золотовалютними резервами країни. Наразі попит на валюту з боку населення чинить тиск на гривню, але настане час, коли валютні запаси українців почнуть тиснути вже на долар.
А поки маємо констатувати: добре, що українці можуть обирати з-поміж кількох інструментів збереження заощаджень.
