21 січня на майданчику Wall Street Journal Всесвітнього економічного форуму у Давосі відбулася доволі цікава сесія. Метью Гріффін, відомий як «фанатичний футуріст», засновник 311Institut, поділився з авдиторією думками про Майбутнє правди – саме таку назву мала його доповідь.
Всі брешуть
Якщо спробувати передати ключову думку автора кількома словами, вийде славнозвісна фраза найвідомішого серіального лікаря: «Всі брешуть». Але якщо брехня пацієнтів Хауса могла нашкодити хіба ним самим, то глобальна війна дезінформації загрожує чи не самому існуванню людства.
Розумію, звучить надто алармістські. Але якщо це і перебільшення, то навряд чи дуже велике. Чому?
Тема дезінформації в епоху соціальних мереж стала буквально загальним місцем. У лютому 2022 року у Springer Nature було опубліковане величезна наукова робота (метааналіз), автори якої досліджували напрацювання інших вчених на тему дезінформації в соцмережах. В роботі багато цікавих висновків, але тут я зверну твою увагу лише на один графік.
На ньому зображена кількість статей на згадану тему, які були опубліковані протягом кожного року з 2005-го по 2021-й. Зауваж, йдеться саме про наукові академічні праці, зареєстровані в базах Scopus, Springer та EBSCO.
Тематика таких робіт суттєво відрізняється. Хтось досліджував вплив дезінформації на ефективність вакцинаційної кампанії, хтось – зосередився на кейсах залучення жертв до схем карткового шахрайства, а хтось вивчав вплив на електоральні вподобання. Але всюди ключовою темою була дезінформація.
Брехня велика та маленька
Не треба бути генієм, щоб помітити, з якою швидкістю зростає увага до дезінформації у наукових колах. І це не просто цікавий факт, а яскравий симптом дуже небезпечного захворювання. Особливої небезпеки йому, на думку Метью Гріффіна, додає розвиток штучного інтелекту. Який зменшує вартість створення дезінформації будь-якого масштабу до нуля. В самому буквальному сенсі.
Причому робить це таким чином, що відрізнити правду від брехні іноді просто неможливо. В цій вигаданій реальності будь-який кандидат в президенти може несподівано для самого себе стати членом наркокартелю. А чарівна пілюля з дубової кори – ліками від раку.
Трохи часу й натхнення і ціла країна повірить в загрозу ядерного удару по своїй столиці. А попередження про загрозу цунамі буде проігнороване, як фейкове. Красномовно цю концепцію проілюстровано в американському фільмі «Не дивіться вгору». Але, схоже, вже зараз задуману як комедія стрічку, можна сміливо назвати документалкою з елементами наукової фантастики.
Ще ніколи, каже Гріффін, створення та розповсюдження фейків не було настільки дешевим. І не так вже важливо, йдеться про дезінформацію під час виборчої кампанії, чи банальну шахрайську схему з розпродажем -80% на підробному сайті елітних парфумів. Про фейкове дослідження, яке лягло на стіл голови транснаціональної кампанії, чи прогноз погоди з +20 градусами наприкінці січня.
Щось з цього може змінити хід історії, щось не впливає ні на що, крім твого настрою. Але не буває великої і маленької брехні. Фейк – це завжди фейк.
Як боротися з дезінформацією
Гріффін, як футуролог, робить кілька важливих висновків із власних спостережень. Перший – не вірте нічому, що бачите на екранах своїх гаджетів чи чуєте у навушниках. Жоден скріншот чи аудіозапис у світі постправди не може бути підтвердженням автентичності повідомлення.
Другий – в світі не існує інституцій, правил чи інструментів, які б могли захистити від брехні, контролювати дотримання принципів правди бодай в якийсь конкретній галуз. Але вони, вочевидь, конче потрібні.
Відтак наразі боротися з дезінформацією можна лише на рівні кожної конкретної людини, кожного конкретного споживача контенту. В цьому контексті важко не погодитися з першим висновком футуролога: не вір нічому і нікому.
Звісно, не варто ставити під сумнів розповідь дитини про день у школі. Але сліпо довіряти новині, яку повідомила троюрідна сусідка брата співробітниці «служби безпеки» абсолютно точно не треба.
Це правило – не вір нічому – треба добре вивчити, потім кілька разів повторити. Та записати у щоденник. Будь-яка інформація, яка потрапляє до тебе не «з вулиці в очі» має бути піддана сумніву. Це те, що називається критичним мисленням.
Перш ніж ухвалювати рішення, формувати власну думку, ретранслювати отриману інформацію – перевір її у різних джерелах. Тут, до речі, можна додатково скористатися й потужностями лінгвістичних моделей на кшталт Chat GPT.
На жаль, навіть такі дії вже незабаром можуть стати занадто слабкими аргументами. Адже ретельно підготовлені фейки, скоріше за все, будуть розповсюджуватися за всіма науковими канонами. Тому навіть після базової перевірки слід зберігати пильність. А надто, коли тебе ставлять в умови цейтноту, вимагаючи у той чи інший спосіб ухвалити рішення швидко.
Хто знає, можливо, за кілька років ми всі станемо параноїками, намагаючись всюди розгледіти брехню. Але варто визнати: чим більше технології змушують нас залишатися вдома, згодовуючи годину за годину ненажерливим гаджетам, тим більше важливим стає пряме спілкування віч-на-віч.
Бо хоча «всі брешуть», технології вміють брехати набагато ефективніше та підступніше. Тож запроси друга чи подругу на каву просто зараз. Та поміркуйте, яким буде світ пост правди і як можна захистися від пандемії дезінформації.
