За підсумками 2024 року споживча інфляція в Україні у річному вимірі прискорилася до 12%, повідомляє Держстат. Це не такі вже й страшні цифри, зважаючи, що на піку у 2022 році вона сягала 30%.
Проте усі, хто бував останнім часом в магазині, не дуже вірять офіційним даним. Та й не дивно: звичайна картопля, яку ще півроку тому можна було придбати по 16 гривень, зараз коштує більше 34 грн. Ще трохи, та до борщу замість картоплі, цибулі та моркви доведеться додавати банани. То чи можна довіряти офіційним даним?
1. Що таке інфляція
Перш за все дозволь трохи теорії: давай спершу розберемося, що таке інфляція загалом. Інфляція – це не зміна курсу валют, хоча й цей чинник впливає на рівень цін, а показник, що вимірює ступінь знецінення грошей. Найпростіше його виміряти, порівнюючи ціни на ідентичний набір товарів та послуг.
Коли статистичний орган використовує термін «споживча інфляція», йдеться про такий набір (кошик) товарів та послуг, який притаманний купівельній поведінці пересічного громадянина протягом місяця. Статистичні установи країн, розраховуючи цей тип інфляції, використовують загалом схожу методику. Але, попри той факт, що формула розрахунку ідентична у всьому світі, концепція, як вимірюють інфляцію в різних країнах, суттєво відрізняється за складом споживчого кошику та ваговими коефіцієнтами до кожного «інгредієнту».
Наприклад в Україні найбільш сильно на розрахунок інфляції впливають продукти харчування, комуналка та транспорт. Тобто ті товари та послуги, на які українці витрачають найбільшу частину своїх зарплат та пенсій.
Кінцева розрахункова формула створюється після вивчення середнього патерну споживчої поведінки громадянина. Статистичні органи з певною регулярністю переглядають формулу, включаючи до кошику одні товари та послуги, та виключаючи інші. Так, наприклад, в сучасній українській інфляції враховується вартість мобільного зв’язку та інтернету, яких 30 років тому там не було.
2. Типи інфляції
Існує кілька способів класифікувати інфляцію. Наприклад, виділяють споживчу та виробничу інфляцію. Але найбільш розповсюджений метод класифікації – її величина. Отже, інфляція буває:
- Низька. За такої інфляції ціни протягом року зростають в межах 6%.
- Помірна або повзуча. Якщо ціни зросли в межах коридору 6-10% протягом 12 місяців, кажуть про помірну інфляцію.
- Висока або галопуюча – темпи зростання цін 10-100%.
- Гіперінфляція. За такої інфляції ціни можуть зростати навіть на тисячі відсотків. Верхньої межі просто не існує.
3. Причини інфляції
Якщо узагальнити, то природа інфляції лежить в площині співвідношення між попитом та пропозицією. Але не тільки товарів, але й грошей: коли грошей в економіці стає більше, ніж товарів, ціни починають зростати. І навпаки, коли товарів більше, ніж грошей, вони втрачають в ціні. Проте, якщо бодай трохи поглибитися в цю тему, з’ясується, що причини інфляції можуть бути дуже різноманітними.
- Девальвація національної валюти. Хоча девальвація не є синонімом інфляції, послаблення національної валюти відносно ключових світових валют призводить до подорожчання імпортних товарів та сировини. Відтак в країні починають зростати ціни як на імпортовані товари, так і товари, у виробництві яких є імпортна складова.
- Ажіотажний попит. У кризові часи люди можуть масово витрачати гроші на придбання певних товарів. Звісно, формування запасів туалетного паперу на початку коронакризи і зростання вартості цього виробу не може радикально змінити інфляцію, оскільки це лише одна з сотень складових споживчого кошику. А от скуповування запасів у перші місяці повномасштабної війни – цілком здатне.
- Обмежена пропозиція. Коли до попереднього прикладу додається ще й обмежена пропозиція, ситуація різко погіршується. Але не тільки ажіотаж може викликати дефіцит. Восени 2024 року в Україні почали стрімко дорожчати овочі так званого «борщового набору». Причиною стала обмежена пропозиція через слабкий врожай.
- Друк грошей (емісія). Сам собою обмежений друк грошей не є катастрофою. Ба більше, центральний банк повинен це робити у міру зростання економіки. В іншому випадку вона почне стагнувати через брак грошових ресурсів. Але коли друкарським верстатом намагаються залатати бюджетні дірки, надмірна пропозиція грошей призводить до прискорення інфляції.
- Інфляційні очікування. Економіка дуже чутлива до очікувань та прогнозів. Якщо населення та бізнес розраховують на зростання цін, вони починають поспішати з придбанням необхідних послуг та товарів, купувати їх «про запас». Це збільшує попит та додатково прискорює інфляцію. Тож у тут йдеться про класичний приклад прогнозу, що справджується сам.
4. Вплив інфляції на економіку
Інфляція – це абсолютно природній економічний процес, який просто необхідний для функціонування кредитно-грошової системи. Проте, оцінюючи причини та наслідки інфляції, слід зважати на конкретні показники.
Негативний вплив
Надмірна інфляція є вкрай згубним чинником. По-перше, високі темпи зростання цін формують деструктивну поведінку споживачів та бізнесу. Люди починають швидкими темпами витрачати заощадження, поки вони вартують бодай щось, бізнес згортає інвестиційні плани. І всі прагнуть якомога швидше витрати гроші, що ще більше розганяє інфляцію – ось чому зростають ціни. Цей процес в економіці називається інфляційною спіраллю.
Методом боротьби з такими процесами є обмеження пропозиції грошей на ринку. Досягати його можна у різний спосіб. Якщо причиною інфляції став друк грошей, слід його припинити, якими б від того не були сумними наслідки для найменш захищених верств населення. А саме вони є найбільш чутливими до інфляції. Паралельно з тим через низку монетарних інструментів центральний банк мусить збільшувати вартість грошей. Наприклад, через підвищення облікової ставки. Суть цієї вправи проста: треба стимулювати такі відсоткові ставки за депозитами, щоб населення та бізнес отримали сенс нести гроші до банків, а не в магазин. З іншого боку, зробити кредити настільки дорогими, щоб вони втратили сенс для споживачів.
Позитивний вплив
Інфляція в межах кількох відсотків просто необхідна. Без неї економіка починає буквально задихатися. Уяви, що ти плануєш замінити автівку на більш морально та технічно сучасну. Ти аналізуєш ринок і розумієш: ціна обраної моделі протягом останнього року поступово зменшувалася. І є всі підстави вважати, що й наступного року вона знижуватиметься. Та й загалом Україна фіксує дефляцію на споживчому ринку. Чи станеш ти в такому разі поспішати з придбанням авто? Очевидно – ні. Коли падають ціни, немає сенсу брати кредити та витрачати гроші. Бо вони з кожним днем стають дорожчими.
5. Вплив інфляції на різні групи населення
На споживачів
Найбільший негативний вплив велика інфляція чинить на найменш заможні верстви населення. Причина в тому, що їхні заощадження, якщо такі взагалі є, здебільшого зберігаються у готівковій формі. Яка абсолютно не захищена від інфляції. Ба більше, насамперед ціни зростають на найбільш популярні товари: харчі, недорогий одяг, взуття. Скажімо, всі українці помітили, як швидко зростали ціни на молочні продукти на початку 2025 року.
Менше з тим, інфляцію можна розглядати й у якості непоганого помічника. Для цього достатньо зрозуміти, як інфляція впливає на кредит. Знецінення грошей через інфляцію є абсолютним. Тож цінність грошей, взятих в кредит, з часом зменшуватиметься.
Якщо ти оформив в банку позику, а прогнозована річна інфляція складає 12%, за рік ти повертатимеш банку фактично на 12% менше грошей. Ні, фізично сума залишиться незмінною, але придбати на неї товарів можна буде вже менше.
З іншого боку, захистом від інфляції може стати банківський депозит. Те, як інфляція впливає на накопичення, ми вже розглядали вище – гроші під подушкою просто знецінюються (до речі, це стосується й доларів і євро). Але за рахунок відсотків, які банк сплачує за депозитом, можна компенсувати втрату купівельної спроможності грошей.
На бізнес
Бізнес, як і прості люди, страждає від надмірної інфляції. По-перше, довгострокові інвестиції під час галопуючої інфляції втрачають сенс. Стрімко дорожчає сировина, що змушує превентивно підвищувати ціни на готову продукцію. Зростають витрати на обслуговування банківських позик, а працівники вимагають збільшення зарплат, що додатково посилює тиск на бізнес.
6. Методи боротьби з інфляцією
Повертаючись до ключового питання, чи можна довіряти «державній» інфляції, слід відзначити, що сприйняття інфляції є суто суб’єктивним. Той, хто має власне авто, слідкує за цифрами на покажчиках АЗС, любитель гамбургеру орієнтується на ціну мак-меню, пенсіонерці з Самбору байдуже й до першого, й до другого. Їй важливіші ціни на хліб та улюблені цукерки онуків.
Держстат не може розраховувати інфляцію для кожного українця, тому у розрахунках орієнтується на усереднений споживчий кошик товарів та послуг. Отже, розглядаючи офіційні дані, не поспішай їх критикувати. Так, картопля подорожчала за рік в два рази, тобто суто по цьому овочу інфляція становила 100%. Але інші продукти дорожчали не так жваво, а окремі позиції могли навіть подешевшати.
Відтак до офіційної інфляції варто ставитися як до середнього показнику, індикативу, що демонструє загальні темпи знецінення грошей. І за будь-якої інфляції слід вживати заходів для боротьби з нею. Що робити під час інфляції? Тримай кілька способів:
- Банківський депозит з відсотками, що перевищують рівень прогнозованої інфляції.
- Придбання товарів. Якщо в твоїх планах було придбання нової пральної машини – краще не відкладати покупку.
- Інвестиції. Тут є чимало варіантів. Придбання квартири з метою здачі її в оренду – теж інвестиція. Можна також купити ОВДП, банківські метали тощо.
7. Поради від Юнекс Банк
Наостанок дам кілька корисних порад.
- Не ігноруй інфляцію. Якою б вона не була, заощадження мають бути захищені. Це стосується навіть іноземної валюти. Так, долари і євро знецінюють не настільки швидко, як гривня, але й вони за рік втрачають в середньому 1%-3%.
- Обираючи депозит, дивись на ставку. У 2023-2024 роках найбільші українські банки пропонували вкладникам значно нижчі відсотки, ніж установи поза межами ТОП10. Не лінуйся шукати найкращі умови за депозитом на ринку.
- Не панікуй, читаючи гучні заголовки у ЗМІ. Проаналізуй, що саме є причиною інфляції та що з прогнозами. Адже, міркуючи про інструменти захисту, слід орієнтуватися не на поточну, а на прогнозовану інфляцію.
