Оновлені дані Державної служби статистики свідчать: у вересні споживчі ціни в Україні зросли на 1,5% у порівнянні з серпневими показниками. А у річному вимірі, тобто до показників вересня минулого року, інфляція склала 8,6%. Це вже більше, ніж Національний банк очікував, складаючи прогноз по ключових макропоказниках в середині року. За підрахунками аналітиків НБУ, наприкінці року інфляція мала б прискоритися до 8,5%.
В найближчі місяці ціни продовжать зростати
Звинувачувати прогнозистів регулятора не варто. Зрештою, вони не синоптики. А саме погодні умови влітку та на початку осені зробили найбільший внесок у ціновий сплеск восени. Усі овочі так званого «борщового набору» суттєво зросли в ціні у порівнянні з показниками минулого року. І причина саме в посушливій погоді.
Абсолютний рекордсмен тут картопля, яка зараз коштує в 2,8 разів більше, ніж минулого року. Але в 1,5-2 рази зросли в ціні й морква з буряком, цибуля та інші овочі. Ці базові продукти харчування мають доволі серйозний вплив на загальний показник інфляції. Тож найближчими місяцями слід розраховувати на ще більш динамічне зростання офіційного показнику інфляції.
Наприклад, за даними аналітиків, лише за 10 днів жовтня ціни на картоплю зросли на 8%, морква подорожчала на 21%, капуста – на 10%. Всіх цих показників немає у вересневих розрахунках Держстату.
Не встигло спричинити тиск на інфляцію й зростання цін на паливо через підвищення акцизів. Про це, до речі, прямо зазначає банківський регулятор в традиційному інфляційному звіті за підсумком вересня.
«Перший етап підвищення акцизного податку на пальне з вересня відобразився насамперед на подорожчанні автогазу, водночас низькі ціни на нафту та високі запаси стримували подорожчання бензину та дизеля», - йдеться в прес-релізі НБУ.
Нові ризики
Збільшення податків та акцизів, подорожчання овочів через низький врожай – це не всі чинники підвищеного тиску на споживчі ціни. Інфляцію підігрівають також дефіцит кадрів та електрики. Останні два чинники наразі впливають насамперед на вартість послуг.
«Послуги також дорожчали дещо швидше – на 10,9% р/р під тиском витрат бізнесу на оплату праці, енергію та продукти харчування. Зокрема, стрімкіше зростали ціни на послуги з охорони здоров’я, зв’язку, освіти, ресторанів та готелів. Натомість пригальмувало зростання вартості страхових, транспортних послуг та експлуатації власних транспортних засобів», - коментує пресслужба Національного банку.
Зважаючи на очікуване зростання дефіциту електрики взимку через підвищене споживання у холодну пору року, та диспропорції на ринку праці, в найближчі місяці інфляційний тиск зберігатиметься.
За великим рахунком, усі ці аргументи в тій чи іншій мірі проглядалися й раніше. Саме тому регулятор й прогнозував прискорення інфляції наприкінці цього та на початку наступного року. Але все ж окремі чинники та ступінь їхнього впливу виявилися набагато сильнішими, ніж очікувалося.
Хороша новина полягає в тому, що частина з них носить сезонний характер. Погана – що окремі чинники, як от брак кадрів, лише набирають обертів.
Це не привід драматизувати ситуацію. А лише її аналіз, який може допомогти спрогнозувати наступні монетарні кроки банківського регулятора. Найближче засідання монетарного комітету заплановане на кінець жовтня. У цей же час буде оприлюднено оновлений макропрогноз, в якому, очевидно, прогнозні показники інфляції будуть підвищені.
Потенційно це має збільшити число прихильників підвищення облікової ставки серед учасників засідання. Не впевнена, що цих голосів буде достатньо для такого рішення, але про зниження ставки за поточних інфляційних показників не варто й говорити.
