Наприкінці червня 2022 року загальний режим кредитних канікул, який був запроваджений на початку війни та був обов’язковим до застосування до кредитів приватних осіб усіма банками, було скасовано. А отже наразі кредитні канікули, як повне відтермінування сплати тіла кредиту та відсотків, недоступні для позичальників.
Тим не менше абсолютна більшість українських банків продовжують пропонувати позичальникам, що стикнулися із фінансовими проблемами та відчувають складнощі із обслуговування кредитів, різні програми полегшення навантаження на сімейний бюджет через необхідність сплачувати за кредитом.
Кредити під час війни
Наразі отримати преференції та пільги від фінустанови позичальнику не так вже важко. Всі чудово розуміють складність ситуації, в якій опинилися мільйони українців, тому майже в кожному банку є як цілком системні програми реструктуризації, так і готовність до застосування індивідуальних умов. Юнекс Банк, наприклад, в межах такої програми пропонує кілька варіантів для позичальника. Вони доступні і як окремі опції, так і як комбінована програма реструктуризації кредиту: лонгація позики на термін до 7 років, встановлення тримісячного пільгового періоду, коли позичальник сплачує лише відсотки, зниження відсоткової ставки та часткове прощення боргу.
Головне в цьому питанні – готовність позичальника до співпраці. Якщо такі наміри є, кредитор у сьогоднішній ситуації завжди піде назустріч та запропонує варіанти вирішення проблеми. Загальна мета при цьому очевидна – розробити такий графік обслуговування кредиту, який буде комфортним для позичальника.
Кредитування під час війни, вочевидь, змінилося. Збільшені ставки та аванси, більші вимоги до позичальників. Але все це стосується лише нових клієнтів. Ті ж українці, що отримували позики до початку війни, можуть користуватися старими, більш комфортними умовами. Та ще й розраховувати на різні програми лояльності. То може краще не упускати такий шанс?
Що буде, якщо не платити кредит під час війни
Нарахування та стягування пені та штрафів впродовж дії режиму воєнного стану прямо заборонено законодавством. Мета цього заходу – спростити для позичальників обслуговування кредиту, особливо зважаючи на випадки, коли вони об’єктивно не мають змоги сплачувати за позикою за графіком. Наприклад, через втрату роботу, зміну місця проживання тощо. Чимало українців, щоправда, не зовсім кортектно сприйняли такі послаблення від держави, вважаючи, що відповідь на питання, чи потрібно платити кредит під час воєнного стану, негативна.
Але не слід сприймати це послаблення, як можливість взагалі не сплачувати за кредитом та уникнути відповідальності. Закон не забороняє банкам вести роботу з примусового стягнення заборгованості за кредитами фізичних осіб. І така робота ведеться на регулярній основі. Але лише у тих випадках, коли кредитор фіксує відверто шахрайські ознаки у поведінці клієнта. Якщо позичальник йде на контакт, демонструє намір знайти рішення, яке дозволить обслуговувати кредит, до суду справа не дійде.
В іншому випадку, звичайно, позови та рішення є рутинною роботою. І на це слід зважати позичальнику будь-якого банку. Відтак, судом може бути ухвалене рішення про примусове стягнення з позичальника майна, що належить йому на правах власності. Звісно, через війну застосовуються окремі обмеження. Наприклад, не накладаються виконавчі написи на єдине житло позичальника, звісно, виконавче провадження не ведеться в регіонах, де ведуться активні бойові дії. Але сподіватися, що кредитор взагалі нічого не зможе вдіяти в рамках примусового стягнення боргу – хибна стратегія.
Що робити позичальникам
З огляду на це, найбільш вдалою стратегією для позичальників, що опинилися у скрутному становищі, була і залишається комунікація з банком. В жодному разі не треба ховатися від співробітників банку. Слід виходити на зв'язок із банком, питати про максимально лояльні способи реструктуризації, пояснювати ситуацію, що склалася, та шукати варіанти виходу з неї.
У більшості випадків рішення можна знайти, навіть якщо позичальник знаходиться за кордоном. Наразі немає проблем і з дистанційним оформленням додаткової угоди, в якій буде закріплено нові умови обслуговування кредиту після реструктуризації.
