19 вересня Національний банк України ухвалив рішення залишити незмінною облікову ставку. Більшість учасників ринку очікували такого кроку, хоча чимало експертів відзначали значне посилення проінфляційних ризиків в найближчі місяці, що може потребувати радикального перегляду монетарної політики та підвищення ставки бодай на символічні та «сигнальні» 0,5%.
За два тижня потому пресслужба регулятора опублікувала на офіційному сайті традиційний огляд ключових тез, що висловлювали члени комітету з монетарної політики напередодні ухвалення рішення по обліковій ставці під час засідання .
Змін настроїв
Насамперед відзначу подальшу зміну настроїв серед членів комітету. Якщо навесні та початку літа цього року баланс думок відносно більшості був зміщений в бік прискореного зниження облікової ставки, то вже у липні голосів за більш динамічне пом’якшення монетарної політики не залишилося. А у вересні навіть з’явився один член комітету, який висловився за підвищення ставки.
Не можу сказати, що йдеться про песимізм. В Національному банку чудово бачать зростання проінфляційних ризиків по низці каналів. Літня посуха та як наслідок зменшені врожаї. Поступове зростання споживчої активності, в тому числі завдяки пожвавленню кредитування. Ризики для енергетики та портової інфраструктури через високу ймовірність ракетних обстрілів. Ініціативи з підвищення податків та зростання дефіциту бюджету. Послаблення обмінного курсу влітку.
Всі ці чинники мають цілком очевидний прискорюючий вплив на темпи зростання цін. І хоча серпнева інфляція була близькою до очікувань регулятора, тут визнають: базова, тобто очищена від впливу сезонних чинників, інфляція зростала стрімкіше за прогнози.
Але все ж більшість (10 з 11) членів комітету поки вважають ризики обмеженими. Принаймні цього висновку можна дійти, враховуючи той факт, що всі вони проголосували за збереження ставки. З іншого боку, їх аж ніяк не можна назвати й безпідставними оптимістами – жоден з них не бачить потенціалу для зниження облікової ставки до кінця року.
Курс та депозити
Зростання обмінного курсу на початку літа призвело до посилення девальваційних очікувань, а синхронне з ним зниження ставок за депозитами призвело до фактичного призупинення зростання обсягу строкових вкладів населення в банківській системі.
Значні зусилля Національного банку у серпні та вересні, які виражалися в суттєвому посиленні валютних та вербальних інтервенцій, трохи заспокоїли ринок. Хоча девальваційні очікування залишаються підвищеними, про що, зокрема, свідчить статистика купівлі валюти населенням. У вересні українці знову купили іноземної валюти на понад $1 млрд більше, ніж продали. Але в НБУ вкотре наголосили, що мають достатньо ресурсів для підтримання курсової стійкості, яка наразі є важливим чинником нівелювання негативних очікувань економічних агентів.
Відтак, на мою думку, усі страшні передбачення про «долар по 45» вже в найближчі місяці – не більш ніж спосіб привернути увагу. Впевнена, що на фоні зростаючого інфляційного тренду регулятор намагатиметься уникнути значної девальвації.
НБУ допомогли невеликі банки
Щодо депозитів, в НБУ відзначили значну роль невеликих банків в монетарній трансмісії. Тобто перенесенні рішень регулятора на реальний ринок.
«Приватні, здебільшого невеликі, банки завдяки агресивній ціновій політиці з червня 2022 року відвоювали в державних банків близько 25% ринку гривневих строкових депозитів населення строком понад 92 дні. Такі банки стали важливим провідником монетарної трансмісії», - йдеться в прес-релізі регулятора.
Саме цей аргумент став вирішальним у питанні, скасовувати чи ні розміщення тримісячних депозитних сертифікатів НБУ, які свого часу й спричинили прискорене підвищення ставок за депозитами у висококонкурентному середовищі банків поза межами ТОП-20. В НБУ визнають – впливовість цього інструменту на ринок значно послабилася останнім часом. І це правда. Проте поки припиняти розміщення тримісячних депосертифікатів не стали. Хоча й знизили їх дохідність на 0,5% до 15,5%.
Що далі?
Більшість членів КМП, як я зазначала вище, не бачать простору для зниження облікової ставки до кінця року. На їхню думку, оскільки ключовий чинник потенціалу росту інфляції – рішення про підвищення ставки ПДВ – не було ухвалене, інфляційна траєкторія не буде надто суттєво відрізнятися від прогнозної. Тим більше, що інфляційні очікування як серед людей, так і серед бізнесу, залишаються стійкими: більшість не вірить, що цього року темпи зростання споживчих цін прискоряться до двознакових цифр.
Але серед учасників засідання знайшовся й менш оптимістично налаштований член комітету. Він не тільки вважав за потрібне підвищити ставку на 0,5% у вересні, але й очікує на зростання облікової ставки до 14% до кінця року. Що, на мою думку, цілком ймовірна опція.
На думку цього члену комітету з монетарної політики НБУ, значний проінфляційний ризик несе дефіцит кадрів. Він має серйозні перспективи стати самостійним каналом цінового тиску.
«Вагомим і, можливо, навіть недооціненим інфляційним ризиком є подальше посилення дефіциту кадрів на ринку праці. Мобілізація до лав ЗСУ триває, темпи міграції прискорилися на тлі посилення атак росії на енергетичну та цивільну інфраструктуру, тому проблема нестачі працівників для бізнесу дедалі більше загострюється. Це посилює тиск на ціни через зростання витрат підприємств на пошук нових працівників й оплату праці, а також через канал споживання. Ураховуючи невизначеність із тривалістю війни, чинник дефіциту робочої сили перетворюється на джерело системного цінового тиску», - цитує його пресслужба НБУ.
Це лише один з проінфляційних чинників. І цієї осені чимало суто гіпотетичних ризиків, що проговорювалися під час попередніх засідань КМП, в повній мірі справдилися. Тож я не виключаю, що вже під час наступного засідання комітету, яке заплановане на 29-30 жовтня, серед його членів побільшає прихильників бодай невеличкого підвищення ставки. Особливо якщо фактична інфляція за підсумками вересня, яку буде оприлюднено наступного тижня, виявиться вищою за траєкторію прогнозу регулятора.
