2 вересня 2024 року в Україні офіційно стартувало бета-тестування амбіційної програми державного кешбеку. Країна запропонувала всім громадянам отримувати повернення 10% від витрачених на товари українських виробників коштів, та розраховувала на охоплення щонайменше 74% економічно активного населення – ці показники Мінекономіки повідомляло напередодні запуску проєкту. Проте через місяць після офіційного старту лише 21,4% українців долучилися до програми.
Як підключити Національний кешбек знають не всі
Вперше про програму Національного кешбеку почали говорити на початку 2024 року. На здивування, смілива та технічно не надто проста ідея була доволі швидко реалізована. А механізм її роботи, процедура підключення та інформування виявилися цілком дружніми до користувача. І хоча окремі питання до програми залишаються відкритими, а з деяких боків доноситься навіть критика, зокрема, щодо відкриття надмірних фінансових даних користувачів для держави, можна констатувати, що навіть у бета-версії програма працює.
«884 тисячі українців або 95% споживачів, які позначили картки для виплат кешбеку в Дії, бачать нарахований кешбек. Такі результати за чотири тижні бета-тестування програми», - зазначено в прес-релізі Мінекономіки, що було оприлюднено 1 жовтня на сайті установи.
Але ці цифри не тільки доводять, що «механіка» Національного кешбеку працює, але й той факт, що українці на здивування прохолодно поставилися до можливості «заробити» дуже пристойні у світі знижок 10% кешбеку. На підтвердження ось ще кілька цифр з релізу Мінекономіки:
- У програмі наразі беруть участь 1,6 млн українців.
- Вони відкрили 1,8 млн карток.
- З них лише 962 тисячі активували картку у Дії.
Тобто приблизно половина випущених під Національний кешбек карток де факто стали неактивним пластиком – саме так називаються картки, за якими протягом місяця не здійснено жодної транзакції.
Чому українці не підключають Національний кешбек?
8 жовтня відомий український Разумков Центр оприлюднив результати опитування, в якому спробував з’ясувати, що саме заважає українцям брати участь у програмі. Перш за все відзначу – за підрахунками соціологів, наразі охоплення програмою складає лише 21,3%. Що дивовижно мало у порівнянні із раніше проголошеними 74%-92% зацікавленості брати участь у програмі.
Щоправда пояснення цього розриву між очікуваними та фактичними показниками доволі просте. Справа в тому, що готовність до участі в програмі на рівні 92% була отримана в іншому дослідженні методом «самозаповнення анкет у мобільному додатку». Тож очевидно, що дані збиралися в активної, технічно підкованої та готової до новацій аудиторії. Та й зрештою слід визнати, що минув лише місяць від моменту запуску ініціативи.
Менше з тим, все ж опитування Разумков Центру зафіксувало кілька цікавих особливостей. Які, щоправда, більше характеризують не саму програму, а українців.
Наприклад, 51,1% серед тих, хто не підключався до Національного кешбеку, назвали основною причиною «непідключення» той факт, що вони нічого й не чули про програму. Що доволі дивно, зважаючи на дуже широке охоплення аудиторії новинами про Національний кешбек. Про нього писали й показували всі: від телевізійних новин до телеграм каналів з кількома сотнями підписників.
На другому місці серед причин (17,6%) опинилося хрестоматійне «а нахіба?» - такі респонденти вважали, що участь у програмі їм нічого не дасть. Ще 10,6% зізналися, що просто ще не встигли доєднатися.
А ось ще одне вкрай важливе спостереження соціологів: «Рівень участі у програмі тим вищий, чим вищий рівень добробуту респондентів (від 14% серед тих, хто відповів, що їх родина «ледве зводить кінці з кінцями» до 24,5% серед тих, хто відповідає, що «живе забезпечено»). Також він зростає із зростанням освітнього рівня респондентів (від 12% серед тих, хто має неповну або загальну середню освіту, до 28% серед тих, хто має вищу освіту). У програмі беруть участь лише 12% людей старшого (60 і більше років) віку, тоді як і в інших вікових групах — від 22% до 29%.
Тож виходить, що навіть у такій масштабній та добре анонсованій ініціативі, яка до того ж створена державою, здебільшого беруть участь більш заможні та освічені українці. Можна припустити, й більш фінансово грамотні.
Це не дуже приємний феномен. Знову виявляється, що найменший зиск від Національного кешбеку отримують саме ті, для кого ці 200-300 грн щомісячної знижки мають найбільше значення. Рівно так само найбільше від інфляції страждають найменш заможні громадяни. Бо, крім іншого, не користуються доступними способами захисту заощаджень від інфляції. У вигляді, наприклад, банківських депозитів.
