Відділення та банкомати

Пенсійна реформа 3.0. Навіщо Україні обов'язкові накопичувальні пенсії

19 квітня

17 квітня 2023 року група народних депутатів подала до українського парламенту законопроект про запуск в Україні обов'язкового пенсійного забезпечення. Якщо закон буде ухвалено, вже цього року українці почнуть накопичувати на персональних рахунках у державному пенсійному фонді свої майбутні пенсії.


Що у проекті

Я не претендую на деталізований аналіз усіх нюансів майбутньої пенсійної реформи – 144 сторінки законопроекту не дозволять зробити це лаконічно. Та й для розуміння загальної концепції у цьому немає потреби. Тому обмежуся лише базовими параметрами.

1. Починаючи з 2023 року роботодавець перераховуватиме до спеціально створеного держфонду 1% від зарплати працівника на його персональний рахунок. 2024 року розмір відрахувань зросте до 1,5%, 2025-го – до 2%. Ці відсотки, за ідеєю авторів, будуть включені до стандартного розміру ЄСВ.

2. Держава бере на себе зобов'язання спрямовувати бюджету на рахунок громадянина рівно аналогічну суму. Тобто, сумарно щомісяця на рахунок майбутнього пенсіонера потраплятимуть від 2% до 4% від зарплати.

3. За бажанням громадянин може збільшити щомісячний внесок. Держава зробить те саме, але у сумі не більше ніж 3% від середньої зарплати у відповідному секторі економіки.

4. До кінця 2025 року збирати внески та інвестувати їх в активи, щоб захистити від інфляції та навіть отримати дохід, зможе лише державний фонд. З 2026 вести таку діяльність зможуть і приватні пенсійні фонди.

5. Усі пенсійні накопичення гарантуватимуться державою. Але в якому обсязі та як саме у законопроекті не вказано – Кабмін має розробити відповідний законопроект та подати його до парламенту протягом 9 місяців.

6. Накопичені кошти належать лише власнику рахунку, починають виплачуватись разом із базовою пенсією (у рамках солідарної системи). Але можуть бути успадковані, а також сплачені в іншому графіку. Наприклад, якщо власнику рахунку або його родичам необхідне лікування, чи він їде жити в іншу країну.

7. Найголовніше. Обов'язкове пенсійне забезпечення доповнює, а не замінює пенсійні системи, що існують зараз – солідарну систему та добровільне пенсійне накопичення.

Навіщо це потрібно

Цей довгий вступ можна було б опустити. Українське суспільство ще чекає довга і складна дискусія з приводу конкретних параметрів обов'язкової накопичувальної пенсії. Будуть питання і з боку бізнесу, як мінімум, щодо вимог до капіталу авторизованих фондів, зберігачів, керуючих компаній. Але зараз не про це.

Створення обов'язкової накопичувальної пенсійної системи у країні немає альтернатив. Негативні демографічні показники призводять до того, що пенсійних внесків працюючих громадян не вистачає на виплати пенсіонерам. А держава з кожним роком змушена платити Пенсійному фонду все більше дотацій, щоб покрити фінансову діру, що росте. 2022 року з бюджету на ці цілі було виділено 232,9 млрд грн. Це 13% усіх доходів бюджету. 5 років тому на ці потреби бюджет витрачав 133,4 млрд. грн.

Навіть оптимістичний сценарій ООН, згідно з яким коефіцієнт народжуваності в Україні зросте до 1,8 на одну жінку до 2050 року, передбачає зростання частки громадян віком від 60 років до 34%.

Це означає, що дефіцит пенсійного фонду продовжить зростати, а дотації, що збільшуються, будуть душити економіку. Адже замість того, щоб вкладати гроші у розвиток, доведеться виплачувати пенсії – іншого вибору не залишиться.

Вихід лише один – мотивувати людей самостійно накопичувати собі пенсії, відраховуючи невелику частину зарплати до пенсійного фонду, починаючи з моменту старту трудової кар'єри. Такий підхід дозволить зняти навантаження із солідарної системи. Адже в такому разі держава братиме на себе лише базові пенсії, а гідний спосіб життя на старості забезпечить накопичувальна пенсія.

Всі проблеми, звичайно, це не вирішить. Адже буде чимало людей, хто вперше зустрінеться з новою системою у передпенсійному віці та не встигне накопичити пристойну суму. Але стратегічно на обрії 20-30 років це спрацює. І розпочинати треба навіть не сьогодні, а ще вчора.

Сучасна пенсійна система України

Прошу, не сприймайте термін «сучасна», як ознаку прогресивності. Існуюча пенсійна система країни застаріла та непродуктивна. В основі її лежить так звана солідарна пенсія, коли населення, що працює, за рахунок податків утримує людей, що вже не можуть працювати за віком. Але це лише один рівень пенсійної системи.

Три рівні пенсійної системи

Окрім нього є ще два. Добровільне та обов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення. Перший з цих двох рівнів доволі давно працює в Україні. Хоча навіть сьогодні його результати майже нульові. Другий саме й намагаються запустити парламентарі.


Новий закон про пенсійне забезпечення

Очевидно, що система пенсійного забезпечення в Україні неідеальна, про що ми вже поговорили вище. Новий закон про пенсійне забезпечення, що має на меті запустити «примусові» накопичувальні пенсії, й має закрити існуючі прогалини та врятувати економіку. Важливо, що запуск додаткового рівня пенсійної системи не означає скасування одного чи двох інших рівнів. В країні мають працювати одночасно всі три.

Це справедливо та вигідно

Накопичувальна пенсійна система має масу позитивних сторін. По-перше, це справедливо. Коли людина розуміє, що гроші, що відправляються до пенсійного фонду, належать їй самій, у неї, в теорії, має з'явитися мотивація. Мотивація чесно сплачувати податки та внески, вимагати від роботодавця білу зарплатню. Слідкувати за тим, як саме управляє його фінансами фонд. Скільки річних принесла обрана останнім стратегія, або може є сенс змінити управляючу організацію на більш успішну.

Окрім іншого, це має дати поштовх до розвитку фондового ринку. Звичайно, оскільки держава бере на себе гарантії захисту пенсійних накопичень, вона має право вимагати від учасників ринку дотримання правил інвестування. І при цьому насамперед буде зацікавлене в інвестиціях у національну економіку. Але автори проекту, схоже, чудово знають, що в Україні де-факто немає фондового ринку. А пріоритетна мета інвестування пенсійних накопичень – захистити їх від інфляції та примножити. Тому у законопроекті види інвестиції обмежені лише за якістю активів. Але при цьому немає заборони на інвестування в облігації, скажімо, США чи акції, наприклад Apple.

Мабуть це справедливо. Адже на даний момент з українських паперів під інвестування пенсійних накопичень підійдуть лише ОВДП. Та все ж сам факт існування пенсійних фондів, які шукають способи отримання підвищеної прибутковості, має мотивувати великі українські компанії виводити свої акції на національну біржу. Адже мова піде про можливість залучити дуже дешеві та дуже довгі гроші.

Крім того, останній фактор може дати потужний поштовх національній економіці, забезпечити ресурсами великі інфраструктурні проекти. Адже йтиметься про дуже значущі цифри. Які саме?

У січні 2022 року середня зарплата в Україні становила 14577 грн. А кількість платників ЄСВ оцінювалася у жовтні 2021 року у 12,2 млн осіб. За таких умов лише у перший місяць після запуску накопичувальна система сформує портфель розміром 3,5 млрд грн. Це майже стільки, скільки добровільна накопичувальна система за всю історію свого існування – з 2005 року.

А за 12 місяців портфель зросте до 42,6 млрд. Усі ці гроші потрібно буде інвестувати.

Умовні гарантії

Є ця тактика і кілька серйозних мінусів. Я міг би тут навести безліч прикладів супер-успіхів пенсійних фондів різних країн. Їх справді чимало. Але щороку, коли минає хвиля публікації звітності, ми дізнаємося як про успішні стратегії, які принесли пенсіонерам непоганий прибуток, так і про відверті провали.

Інвестиції – справа ризикована. Це означає, що цілком успішна стратегія на вході до пенсійного фонду може виявитися збитковою через рік-два-три. Чи вистачить в майбутнього пенсіонера навичок і знань, щоб адекватно оцінити перспективи конкретної інвестиційної стратегії? Навряд чи. Виходить, що так чи інакше більшість вибиратиме кота в мішку. А у разі невдачі буде звинувачувати в усьому державу, яка й «вигадала всю цю історію».

Це неминучий наслідок, але його важливо прожити кожному. Адже одне з важливих другорядних завдань накопичувальної пенсійної системи – навчити людину відповідати за свої гроші, своє майбутнє, свої рішення.


Детально з проектом закону "про накопичувальне пенсійне забезпечення" можеш ознайомитися за посиланням.

icon star icon star icon star

Хочеш залишити відгук про роботу Unex Bank?