У середині липня в українців додалося приводів для хвилювання: уряд оголосив про завершення підготовки законопроектів1, які мають принести до бюджету додаткові 140 млрд. грн. Мета дуже шляхетна і не може бути заперечена – країні потрібні кошти для фінансування оборони. Але методи, якими пропонується знайти додаткові кошти для бюджету, викликають сумніви.
Податкова квота
У макроекономіці цей термін означає відсоток доходів економічного агента, який вилучається на користь держави у вигляді податків. Але у широкому значенні він є частиною набагато складнішої концепції оподаткування. Яка має відповідати чотирьом ключовим принципам.
1. Стратегія розвитку економіки
Податки мають балансувати економічний розвиток. Якщо зробити надто низькими податки, наприклад, на енергію, в економіці почнуть розвиватися насамперед енергоємні виробництва: від майнінгу криптовалюти до тепличного виробництва. Може в цьому немає нічого поганого, але тільки якщо в тому і полягає стратегія.
2. Екологія, охорона здоров'я, соціальна рівність
До цієї категорії відносяться всі податки на "шкідливе", наприклад, алкоголь, сигарети, солодка вода, ультраперероблені продукти. Оподаткування предметів розкоші, як от дорогі автомобілі, ювелірні прикраси. Сюди можна віднести також, наприклад, акцизи на викопне паливо, як джерело забруднення довкілля, податки на пластикову тару тощо.
3. Справедливість
Податкова система має залишати у всіх економічних агентів відчуття справедливості. Ані в людей, ані в компаній не повинно виникати думки, що вони платять податків більше, ніж порівнянні з ними агенти. Тобто має зберігатись паритет податкової квоти.
4. Ефективність адміністрування
Зрештою, податки мають бути влаштовані таким чином, щоб їх можна було ефективно збирати та просто адмініструвати. Будь-яке ускладнення призводить лише до збільшення частки тіньової економіки та не дає очікуваного результату з точки зору наповнення бюджету.
Податки на все
Боюся, запропоновані податкові ініціативи у більшій своїй частині не відповідають і половині перерахованих принципів. Звичайно, критикуючи, завжди слід пам'ятати, що йдеться про наповнення бюджету для потреб оборони країни, збереження її суверенітету. Але саме з цих же міркувань говорити про нові податки потрібно.
Взяти, наприклад, підвищення військового збору з 1,5% до 5% для всіх фізосіб. Ймовірно, це не призведе до тотального повернення зарплат у конвертах. Але вб'є будь-який сенс в строкових депозитах для населення. Хтось заперечить, мовляв, що з того? Але не слід забувати, що цей ресурс зараз багато в чому живить бюджет через ОВДП. Він же використовується для кредитування, зокрема, за пільговими держпрограмами.
Або ідея з 1% податку з обороту ФОП третьої групи. Навіть зараз українці часто стикаються з проханням продавця перерахувати гроші на карту, купуючи щось у невеликому магазині біля дому – розрахунки через термінал можливі, але «краще так». Із запровадженням додаткового податку з обороту така практика стане повсюдною: готівкою знову будуть раді всі. І знаєте, що? Проблем ніяких не виникне, тому що звичайні люди будуть зацікавлені у готівці.
15% податку на першу реєстрацію авто в Україні фактично уб'є автомобільний ринок. Тут слід звернути увагу: йдеться не лише про нові автомобілі, а й про вживані машини, які ввозяться з-за кордону і вперше реєструються в Україні. Фактично, це означає тотальне подорожчання всіх автомобілів, навіть тих, що вже стоять на обліку в країні давно. Адже попит на них автоматично зросте. В результаті навіть за ледве живий Lanos простий селянин зі скромними статками змушений буде заплатити на 15% більше.
Усе це приклади порушення принципів податкової квоти. Питання навіть не в тому, наскільки справедливий кожен із цих податків окремо. А в тому, що стратегічно ініціатива створює масштабний перекос в економіці: готівковий оборот, схеми уникнення податків, побудовані на його базі, набувають колосальної переваги.
Який сенс реєструвати ФОП, якщо продавати на ринку можна і за готівку? Навіщо продавати машину, якщо купити нову не вийде? Який сенс відкривати депозит, якщо реальна ставка з урахуванням інфляції та податків дорівнює нулю чи навіть негативна? Чи може краще купити валюту і залишити її під подушкою?
Які варіанти?
Звісно, всі ці питання виникають і зараз. Але зі значним підвищенням податків вони набудуть радикально іншого сенсу. Причому на всіх рівнях. В результаті замість зібраних податків економіка отримає новий виток тінізації. А готівка знову стане кращим способом розрахунків.
Головна проблема, як на мене, не в конкретних податкових ставках, а в порушенні принципів податкової квоти. Цього можна було б уникнути, якщо, наприклад, підвищити ставку податку на додану вартість. На скільки саме – судити не беруся, тут потрібні додаткові розрахунки з урахуванням останніх змін щодо бази його нарахування. Але це були б аж ніяк не радикальні цифри: 2023 року, за даними Opendatabot2, було зібрано 713,2 млрд грн ПДВ. Близько 132 млрд грн відшкодовано.
І це був би повсюдний податок, його солідарно сплачували б усі без винятку українці.
Але навіть якщо йти шляхом точкового пошуку джерел доходів бюджету, не слід забувати про принципи податкової квоти. Отже, наприклад, ставку податку потрібно підвищувати на дорогі авто преміум класу, залишивши скромні податки для машин економ-класу.
А ще краще – зосередити зусилля на підвищенні ефективності існуючої системи та боротьбі з корупцією. У минулорічному дослідженні експерти Kantar3 підрахували: тіньовий обіг сигарет у країні сягнув майже 22%. А бюджет недоотримав понад 23 млрд грн.
Це лише те, що змогли підрахувати. Тінь – вона на те й тінь, що однозначно оцінити її обіг неможливо. Алкоголь, тютюн, паливо – ця трійка підакцизних товарів, за підрахунками профільного комітету Ради4, щорічно уникає податків на 37-42 млрд грн. Тобто майже третина того, що планується зібрати від презентованого підвищення податків.
Наголошую: очевидно, що Україні треба нарощувати бюджетну автономність. Фінансова допомога від партнерів не буде вічною, а економіка, навіть у разі оптимістичного сценарію та швидкого закінчення війни, не зможе відновитися миттєво – підуть роки на відновлення зруйнованих виробництв, логістики, повернення хоча б частини населення. А от оборонні витрати навіть за такого сценарію, швидше за все, довго залишатимуться підвищеними. Виходить, що країні потрібно вже зараз думати про пошук додаткових джерел прибутку. Швидше за все, хоч би невеликого підвищення податків при цьому не уникнути.
Але насамперед потрібно всерйоз зайнятися ефективністю існуючої системи. Реформувати її там, де це потрібно зробити. Спростити та оцифрувати, зробити максимально прозорою та отримати максимальний з можливих результат. Підвищити податок, який дасть розуміння справедливості для економічних агентів і не призведе до неминучих перекосів та негативних наслідків. І лише потім шукати точкові рішення в окремих сегментах.
