Відділення та банкомати

Шахрайські «новинки» 2024: як захистити гроші?

03 квітня

Попри масштабну просвітницьку роботу банків, НБУ та експертів, обсяги карткового шахрайства в Україні лише зростають. За даними Національного банку, кількість шахрайських операцій за 2023 рік зросла на 25% до 272 тисяч. Загалом шахраї вкрали в українців 833 млн грн, що на 73% більше, ніж за рік до того.

А середня сума карткової крадіжки збільшилася з 2200 грн до 3065 грн.

Доволі очевидно, що серед усіх шахрайських операцій домінують інтернет-схеми. Лише 17% із загальної кількості злочинних транзакцій були проведені за допомогою фізичних пристроїв: POS-терміналів, банкоматів та платіжних терміналів. У той же час радикально – з 53% у 2022 році до 80% у 2023-му – зросла частка шахрайських дій, здійснених за допомогою методів соціальної інженерії.


Фінансова грамотність проти винахідливих шахраїв

Короткі цитати з прес-релізу Національного банку можна було б завершити не менш коротким резюме: з огляду на наведену статистику, звинувачувати у зростанні показників слід низьку фінансову грамотність населення. Але це занадто спрощений підхід. Звісно, обізнаність та фінансова грамотність є першою та найефективнішою лінією захисту. Та навіть вона неідеальна, інакше як пояснити той факт, що серед ошуканих неважко знайти й банківських працівників, молодих та освічених, й айтівців, й профільних журналістів тощо.

Тож звинувачувати в усіх гріхах одну лише фінансову грамотність, точніше її дефіцит, все ж не варто. Справа в тому, що шахрайські схеми стають все більш витонченими. Націлюються на найбільш розповсюджені «точки болю» широких мас українців.

Мета зловмисників потрапити у найбільш слушний момент в найбільш болючу точку. Звісно, вони не знають жодних деталей про конкретного громадянина: чи очікує він посилку Укрпоштою, чи шукає саме зараз підробіток або потребує фінансової допомоги. Тому й обирають максимально широко розповсюджені випадки. Далі справа техніки: створити ілюзію критичного дефіциту часу для ухвалення рішення та різними шляхами отримати від жертви потрібні дані.

Якщо ти очікуєш на важливу посилку з Укрпошти, що затримується, ти можеш не звернути увагу на дивне посилання в СМС, в якому тебе просять нібито уточнити адресу доставки. Пропозиція заробити кількасот гривень, лайкаючи відео в Youtube, виглядає абсолютно безпечною, так само як і ідея подати заявку на отримання грошової допомоги від міжнародної організації. «Вони ж не просять гроші, а пропонують їх, то чому не спробувати?», – запитує себе майбутня жертва, не розуміючи, що шансів виплутатися з пастки в неї вже не так багато.


Популярні схеми шахрайства 2024

Національний банк наводить спрощений список найбільш розповсюджених шахрайських схем. Перше місце посідають різноманітні обіцянки грошових виплат від уряду, Президента, ООН та інших структур, що надходять у месенджерах, СМС-повідомленнях, соціальних мережах. На другому місці схеми з виготовленням дубліката SIM-картки з фінансовим номером, що дозволяє отримати доступ до мобільного банку жертви. На третє місце – і це очевидний успіх просвітницької роботи останніх років – опустилися дзвінки від так званої «служби безпеки вашого банку».

Але всі вони в тій чи іншій мірі застарівають та замінюються новими. На сайті української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА регулярно публікуються дайджести шахрайських новинок та окремі випадки нових схем. Однією з останніх тут згадується доволі вишукана схема «Заробіток на лайках».

Її суть – підсадити жертву на простий заробіток, який з часом ускладняється та потребує інвестицій. Скажімо, на купівлю якихось товарів, бронювання готелів чи квитків тощо. З кожною наступною ітерацією суми зростають, але жертва вже не може зупинитися, адже збільшується й потенційний заробіток.

«Фішка» схеми одразу в двох моментах:

  1. Шахраї жодним чином не торкаються карток жертв – ті самі надсилають гроші, куди потрібно.
  2. Схема має виражені ознаки піраміди: на першому етапі оплата за лайки надходить жертві не від самих шахраїв, а від інших жертв. Окрім іншого це означає, що при відстеженні транзакцій під час розслідування отримувач коштів сам стає фігурантом справи про шахрайство.

Хіт зимово-весняного сезону – схема «Загублена посилка». Чи то від міфічної «Пошти України», чи то від якогось іншого поштового оператора, існуючого або ні. Шахраї розсилають повідомлення начебто від поштового оператора з проханням уточнити адресу доставки. Всередині є посилання на фішинговий сайт, який в дуже пристойному вигляді спочатку справді просить вказати актуальні дані отримувача посилки, а потім вимагає сплатити кілька гривень за пересилку відправлення за новою адресою. Сума символічна, то чому не сплатити? Халепа в тому, що під час оплати жертва сама вводить усі потрібні дані для додавання картки до електронного гаманця. А потім ще й пароль від банку для успішної токенізації картки.

Не втрачає обертів і схема з перехопленням доступу до соцмереж. Звісно, від самого факту заволодіння твоїм акаунтом гроші з картки не зникнуть. Але твої друзі та знайомі точно отримають повідомлення з проханням про термінову грошову допомогу.

Тож будь пильним: якщо отримав таке прохання – зателефонуй другу та запитай, що трапилося. В жодному разі не пробуй з’ясувати деталі там, де отримав прохання. Не переходь за будь-якими посиланнями в провокаційних повідомленнях, що надходять тобі у «дірект» в соцмережах. Усі ці погрози про блокування акаунту через «заборонений» вміст твоїх публікацій, лист начебто від друга про знахідку якоїсь «дивної» твоєї фотографії на теренах інтернету, фейкові звинувачення в шпигунстві чи зраді від силових структур – зміст може бути різним, результат буде одним й тим самим.

Загалом, щоб не потрапити до рук шахраїв перш за все слід проявляти обачність. Будь-яка ситуація, за якої в тебе намагаються викликати відчуття катастрофічного дефіциту часу, надзвичайно привабливі цінові пропозиції, обіцянки грошової допомоги чи дивно легкого заробітку мають викликати в голові червоний прапорець. Адже все це у більшості випадків є початком шахрайської схеми.

icon star icon star icon star

Хочеш залишити відгук про роботу Unex Bank?