Як би ми не намагалися відчувати себе молодими, але є закони природи. І що б не пропонувала зараз косметологія та медицина, які працюють над подовженням життя та молодості, старість у будь-якому разі приходить.
Усі ми спочатку не задумуємося про те, що з роками дорослішаємо. А потім починаємо боятися старіння і уникати думок про нього. Але чи варто боятися старішати? Людська психіка влаштована так, що не боїться лише добре відомого. Можна заспокоїти себе тим, що косметологія виправить зовнішні ознаки. Медицина додасть ще трохи років. А як щодо енергії, самовідчуття та якості життя? Я вирішила дослідити, чи можна якось виміряти якість життя людей похилого віку. І радо ділюся тим, що знайшлося.
Активне старіння — красивий і оптимістичний термін, вперше введений у дослідженнях Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) на початку 2000-х років. За визначенням ВООЗ: "Активне старіння — це процес оптимізації можливостей для здоров’я, щоденних активностей та безпеки з метою підвищення якості життя людей у міру їхнього старіння. Активне старіння стосується як окремих осіб, так і цілих груп населення. Воно дозволяє людям реалізовувати свій фізичний, соціальний та психічний потенціал упродовж усього життя, брати участь у житті суспільства відповідно до своїх потреб, бажань і можливостей, а також забезпечує їм належний захист, безпеку та догляд, коли їм потрібна допомога."
Науковці вимірюють індекс активного старіння, який враховує потенціал і ступінь участі людей віком 55–74 років у житті суспільства й економіки, за багатьма показниками. Високий індекс активного старіння характерний для країн із потужною системою залученості літніх людей у соціальні процеси.
Наприклад, в Японії літні люди не просто намагаються працювати до глибокої старості. Там розвинені спеціалізовані сервіси працевлаштування пенсіонерів. У Східних культурах існує культ довголіття та поваги до старих, яких вважають носіями життєвої мудрості. За допомогою мобільного застосунку можна найняти літнього компаньйона, щоб отримати цінну пораду або просто провести разом час. Цей ринок дуже затребуваний.
Індекс активного старіння в Японії становить близько 45 балів. Серед європейських країн подібні показники мають, наприклад, Швеція та Данія.
Другий показник якісного життя старих - витрати на охорону здоров'я та рівень розвиненості системи охорони здоров'я тощо. Наприклад, у Швеції ще 15 років тому страхові компанії та пенсійні фонди мали можливості інвестувати у новітні технології, що давало стрибок у розвитку телемедицини тощо. Тоді як в Україні такі інвестиції для пенсійних фондів та накопичувального страхування були суворо обмежені законодавством на користь державних цінних паперів, банківських рахунків та нерухомості. Цікаво, що сьогодні у Швеції один з найвищих рівнів індексу активного старіння.
У таблиці нижче наведені дані індексу активного старіння, з витратами на охорону здоров'я, середнім рівнем пенсії та середнім споживчим кошиком. Звичайно треба враховувати, що рівень цін також сильно відрізняється у різних країнах.
-
Швейцарія
~$10,897
-
Японія
~$4,347
-
Швеція
~$5,980
-
Данія
~$6,332
-
Німеччина
~$6,191
-
Італія
~$3,066
-
Іспанія
~$3,500
-
Польща
~$1,225
-
Україна
~$368
-
США(CA)
~$12,474
-
Ізраїль
~$4,339
-
Швейцарія
~$33,432
-
Японія
~$18,000
-
Швеція
~$20,000
-
Данія
~$22,000
-
Німеччина
~$18,000
-
Італія
~$15,000
-
Іспанія
~$14,000
-
Польща
~$7,200
-
Україна
~$2,400
-
США(CA)
~$21,000
-
Ізраїль
~$18,000
-
Швейцарія
~$50,000
-
Японія
~$30,000
-
Швеція
~$30,000
-
Данія
~$35,000
-
Німеччина
~$25,000
-
Італія
~$20,000
-
Іспанія
~$20,000
-
Польща
~$14,400
-
Україна
~$6,000
-
США(CA)
~$47,000
-
Ізраїль
~$22,140
-
Швейцарія
~41–43
-
Японія
~42–45
-
Швеція
~44–45
-
Данія
~43–44
-
Німеччина
~40–41
-
Італія
~37–39
-
Іспанія
~38–40
-
Польща
~30–32
-
Україна
~28–30
-
США(CA)
~35–37
-
Ізраїль
~39–41
Країна / Регіон | Витрати на охорону здоров’я (на особу, $) | Середня пенсія (на рік, $) | Споживчий кошик (на рік, $) | Індекс активного старіння (AAI) |
Швейцарія | ~$10,897 | ~$33,432 | ~$50,000 | ~41–43 |
Японія | ~$4,347 | ~$18,000 | ~$30,000 | ~42–45 |
Швеція | ~$5,980 | ~$20,000 | ~$30,000 | ~44–45 |
Данія | ~$6,332 | ~$22,000 | ~$35,000 | ~43–44 |
Німеччина | ~$6,191 | ~$18,000 | ~$25,000 | ~40–41 |
Італія | ~$3,066 | ~$15,000 | ~$20,000 | ~37–39 |
Іспанія | ~$3,500 | ~$14,000 | ~$20,000 | ~38–40 |
Польща | ~$1,225 | ~$7,200 | ~$14,400 | ~30–32 |
Україна | ~$368 | ~$2,400 | ~$6,000 | ~28–30 |
США(CA) | ~$12,474 | ~$21,000 | ~$47,000 | ~35–37 |
Ізраїль | ~$4,339 | ~$18,000 | ~$22,140 | ~39–41 |
Згідно з даними Worldometer, DataReportal – Global Digital Insights тощо
Зазвичай, середня пенсія нижча за середній споживчий кошик: через інфляційне подорожчання, дефіцит пенсійного віку, тощо. Проте, тут вступає у силу третій чинник щасливої старості, а саме пенсійні накопичення, які дозволяють людям з розвинених країн вести активне життя, у тому числі подорожувати світом. У країнах з розвинутими пенсійними системами та високим рівнем життя люди після пенсії мають ресурси для подорожей.
У таблиці нижче можна побачити, який відсоток пенсіонерів мають приватні пенсійні накопичення та користуються цифровим банкінгом у різних країнах. Вочевидь, доступ до банківських рахунків та цифрового банкінгу серед пенсіонерів високий у країнах з високою тривалістю життя та з високим рівнем життя.
-
Швейцарія
85 / 81
-
Японія
88 / 82
-
Швеція
85 / 81
-
Данія
84 / 81
-
Німеччина
83 / 79
-
Італія
85 / 82
-
Іспанія
86 / 82
-
Польща
79 / 75
-
Україна
75 / 71
-
США (Каліфорнія)
82 / 79
-
Ізраїль
84 / 82
-
Швейцарія
64 / 65
-
Японія
62 / 65
-
Швеція
65 / 65
-
Данія
66 / 66
-
Німеччина
65 / 65
-
Італія
67 / 67
-
Іспанія
66 / 65
-
Польща
60 / 65
-
Україна
60-65 / 60-65
-
США (Каліфорнія)
66 / 66
-
Ізраїль
67 / 67
-
Швейцарія
~85%
-
Японія
~90%
-
Швеція
~75%
-
Данія
~80%
-
Німеччина
~70%
-
Італія
~60%
-
Іспанія
~55%
-
Польща
~40%
-
Україна
~20%
-
США (Каліфорнія)
~88%
-
Ізраїль
~78%
-
Швейцарія
~90%
-
Японія
~80%
-
Швеція
~92%
-
Данія
~94%
-
Німеччина
~85%
-
Італія
~80%
-
Іспанія
~78%
-
Польща
~68%
-
Україна
~40%
-
США (Каліфорнія)
~96%
-
Ізраїль
~88%
Країна | Тривалість життя (ж/ч) | Вік виходу на пенсію (ж/ч) | Пенс. накопичення серед пенсіонерів (%) | Цифр. банкінг серед пенсіонерів (%) |
Швейцарія | 85 / 81 | 64 / 65 | ~85% | ~90% |
Японія | 88 / 82 | 62 / 65 | ~90% | ~80% |
Швеція | 85 / 81 | 65 / 65 | ~75% | ~92% |
Данія | 84 / 81 | 66 / 66 | ~80% | ~94% |
Німеччина | 83 / 79 | 65 / 65 | ~70% | ~85% |
Італія | 85 / 82 | 67 / 67 | ~60% | ~80% |
Іспанія | 86 / 82 | 66 / 65 | ~55% | ~78% |
Польща | 79 / 75 | 60 / 65 | ~40% | ~68% |
Україна | 75 / 71 | 60-65 / 60-65 | ~20% | ~40% |
США (Каліфорнія) | 82 / 79 | 66 / 66 | ~88% | ~96% |
Ізраїль | 84 / 82 | 67 / 67 | ~78% | ~88% |
Дані за 2024 рік (оцінки на основі джерел WHO, Eurostat, IMF, національних статистичних органів тощо).
Цифри України суттєво відрізняються від тих самих показників у Європі. Найнижчий відсоток накопичень (приватні пенсійні накопичення мають лише 20% наших співвітчизників) можна пояснити тим, що більшість наших пенсіонерів покладалося на державу та призначену нею пенсію. Люди у своїй більшості не робили додаткових збережень також і тому, що ми як нація у переважній більшості все ще не довіряємо приватним програмам пенсійного страхування. Але поколінню тридцятирічних, а особливо сорокарічних українців саме час зробити висновки і почати заощаджувати собі на пенсію, інвестувати у своє активне старіння, не покладаючись на державу. І якщо нема довіри до приватних пенсійних фондів, то як інструмент відкладання і примноження коштів можна розглянути довгострокові банківські депозити.
Щодо користування цифровим банкінгом - гарна новина в тому, що нам також є куди зростати. Якщо банківські рахунки мають приблизно 84% українських пенсіонерів, то лише 40% користуються цифровим банкінгом. І це може бути “блакитним океаном” для банків - для тих банків, які знайдуть пароль до сердець та розуму українських пенсіонерів як теперішніх, так і майбутніх.
