В середині березня Національний банк знизив облікову ставку з 15% до 14,5% та відчутно знизив доходність тримісячних депозитних сертифікатів. Це рішення, м’яко кажучи, стало несподіванкою для учасників ринку, адже під час попереднього перегляду ставки представники регулятора сигналізували, що раніше другого півріччя знижувати її не будуть. Саме тому опубліковані 25 березня підсумки дискусії членів монетарного комітету цього разу привернули чимало уваги.
Облікову ставку знижуватимуть й надалі
Перше, що впадає в очі – різка зміна настроїв членів комітету. Якщо під час засідання наприкінці січня вони одностайно проголосували за збереження ставки, а більшість з них прогнозувала зниження індикативу до кінця року лише на 1%, то у березні 5 з 11 учасників дискусії висловилися за зниження ставки одразу до 14%.
Назвати настільки різку зміну настроїв в представників регулятора безпідставною не можна. Темпи інфляції у січні-лютому вкотре виявилися меншими за найсвіжіші прогнози НБУ, тож зниження облікової ставки виглядало цілком слушною ідеєю. Але чіткі сигнали регулятора, що перегляд ставки можливий лише у другому півріччі, спантеличили ринок.
До речі, це питання також підіймалося окремими членами комітету. Двоє з них зазначили, що хоча уповільнення інфляції й дає широкий коридор можливостей для зниження ставки, НБУ важливо продовжувати проводити послідовну та передбачувану монетарну політику, «яка дасть змогу зберегти довіру та хоча б частково знизити рівень невизначеності, що є безпрецедентно високим в умовах війни», – цитує їхні слова пресслужба Національного банку.
Крім того, ці члени комітету висловилися за більш обережну оцінку поточної ситуації та перспектив, адже ймовірність реалізації більш песимістичних за базовий сценарій прогнозів залишається високою.
Наступне засідання комітету з монетарної політики (КМП) заплановане на 23 квітня. Яке саме рішення буде ухвалене на ньому – сказати важко. Але з огляду на висловлені позиції та баланс думок, чергове зниження ставки виглядає дуже ймовірним. Якщо майже половина членів КМП вважали за потрібне знизити ставку до 14% вже у березні, то зниження до цього рівня у квітні є більш ніж ймовірним. Ба більше, очікування щодо облікової ставки на кінець року в більшості учасників комітету суттєво зміцнилися: новий очікуваний діапазон на кінець 2024-го – 13%-14%.
Інфляція та курс
Феномен української інфляції часів війни колись може стати предметом щонайменше цікавих наукових робіт. Тотальна невизначеність, девальваційні та інфляційні очікування, монетарне фінансування дефіциту бюджету у 2022 році – всі ці чинники стали причиною високої інфляції у перший рік великої війни. Проте вже другий рік поспіль аналітики НБУ, складаючи прогнози, не можуть вгадати майбутню інфляцію: кожного разу вона виявляється нижчою за їхні очікування. Це неймовірно приємна новина для всіх українців. Та чи буде так завжди?
Поточні прогнози регулятора передбачають помірне прискорення інфляції влітку. Це абсолютно реалістична оцінка, зважаючи на низьку базу та сезонні чинники. Але під цим «прискоренням» експерти НБУ вбачають збільшення темпів росту цін до приблизно 8% у річному вимірі – не надто загрозлива цифра. Тому учасники дискусії попри переважаючий оптимізм тримають цей чинник у голові, розглядаючи його навіть не як потенційний ризик, а як неминучий факт.
А от щодо курсових коливань, то тут – принаймні поки – ніхто з членів монетарного комітету жодних загроз не бачить. Ситуація на валютному ринку залишається стабільною та контрольованою.
Певно, багато хто не розділяє такої точки зору. Але насправді, зважаючи на перманентний дефіцит торгівельного балансу, навіть курсові гойдалки останніх двох тижнів не є чимось надзвичайним. Хвилі зростання курсу долару змінюються періодами зміцнення гривні. І хоча на тривалішому часовому горизонті дуже повільна девальвація все ж має місце, загалом жодної катастрофи не відбулося. Щоб зрозуміти це, достатньо пригадати настрої людей та думки окремих експертів, що у жовтні минулого року прогнозували швидку девальвацію чи то до 45, чи то до 50 гривень за долар. Але ні першого, ні другого не сталося. У лютому цього року офіційний середній курс долару становив 37,97 грн/$. А в січні – 37,87 грн/$.
Оптимізм проти ризиків
Березнева дискусія членів комітету з монетарної політики відрізнялася надзвичайним оптимізмом. В його основі все та ж інфляція, що впритул наблизилася до нижньої межі цільового коридору НБУ, виділення Україні макрофінансової допомоги ЄС та успішний третій перегляд програми розширеного фінансування з МВФ. Поточні показники демонструють, що економіка досить непогано пристосовується до викликів воєнного часу.
У той же час ризики нікуди не ділися. Допомога від США досі залишається дискусійним питанням. Причому цього разу члени комітету вже не були настільки оптимістичними, оцінюючи «ризики, пов’язані з ритмічністю та обсягами зовнішнього фінансування». До того ж «ймовірність збереження високих безпекових ризиків у наступному році» у березні отримала оцінку «висока».
Наступне засідання комітету з монетарної політики відбудеться у квітні. На ньому, до речі, буде представлено оновлений макропрогноз НБУ, з якого поточні тенденції в українській економіці будуть більш очевидними. А від цифр, представлених в ньому, залежатимуть подальші рішення регулятора по ставці, процентній політиці та валютній лібералізації.
