В середині жовтня 2024 року Міжнародний валютний фонд ухвалив рішення виділити Україні черговий транш у розмірі $1,1 млрд доларів за програмою розширеного фінансування (EFF). Цьому передувала оцінка виконання раніше узгоджених структурних маяків, яка не викликала жодних нарікань з боку Фонду. Приблизно у той же час МВФ оприлюднив на офіційному сайті черговий звіт по країні, який вже встиг наробити галасу в Україні через кілька чутливих для суспільства тез, зазначених у меморандумі з Фондом.
Нові податки
Останній є невід’ємною складовою звіту та фактично є набором зобов’язань, які бере на себе влада перед Міжнародним валютним фондом. Далеко не завжди вони є абсолютно однозначними та фактично являють собою заяви про наміри. Але сам факт їх наявності в тексті серйозного документу часто викликає у суспільстві гарячі дискусії.
Ось, наприклад підвищення ставки ПДВ, яке, як альтернативу ухваленому податковому пакету, просували низка експертів та бізнес-асоціацій України. У документі ПДВ в контексті майбутніх змін згадується двічі. Спочатку, про нього, як ймовірний захід мобілізації податкових надходжень, згадує МВФ.
«Необхідні довгострокові зусилля щодо мобілізації внутрішніх податкових надходжень для досягнення самодостатності, виконання важливих післявоєнних пріоритетів з відновлення, реконструкції та соціального захисту. Ймовірно, знадобляться заходи податкової політики, включно з підвищенням основної ставки ПДВ», - йдеться у документі.
В МВФ також відзначають потребу в активізації зусиль для боротьби з ухилянням від сплати податків, що важливо не тільки з точки зору самих грошей, а й для збільшення справедливості податкової системи.
У схожому контексті ПДВ згадується і з боку України: «Ми готові оперативно вжити додаткові податкові заходи, коли в тому виникне потреба. На цьому етапі ми все ще знаходимося під тиском потенційних потрясінь, а наш простір для маневру в рамках наявних ресурсів жорстко обмежений. Тому для забезпечення виконання бюджету ми реагуватимемо на дефіцит доходів чи нові потреби у витратах підвищенням податків. Ми розглядаємо підвищення основної ставки ПДВ як найбільш ефективне потенційне джерело додаткових доходів на даному етапі, і це є основою для нашого планування на випадок непередбачених обставин», - зазначено в Меморандумі.
В обох випадках слід звернути увагу на той факт, що підвищення ПДВ є лише опцією на екстрений випадок. Хоча слід визнати, що саме підвищення ставки податку є першим можливим пріоритетом вирішення проблем дефіциту бюджету у разі такої потреби.
Але це не все, що зазначено в документі про податки. Серед нових структурних маяків в Меморандумі згадується впровадження звітності для міжнародних цифрових майданчиків.
«Ми розробляємо поправки до законодавства для запровадження вимог до звітності для операторів цифрових платформ та міжнародного обміну даними відповідно до DAC 7 Ради ЄС, … які дозволять ДПС отримувати дані від операторів цифрових платформ та міжнародних органів про доходи фізичних осіб, які вони отримують без оформлення приватного підприємництва. Це стане ефективним інструментом контролю своєчасності, точності та повноти декларування таких доходів та сприятиме суттєвому розширенню податкової бази за рахунок включення до неї фізичних осіб, доходи яких нині не оподатковуються. Міра буде сприяти мобілізації доходів та гармонізації податкового законодавства України із законодавством ЄС та стандартами ОЕСР і стане першим кроком до реформування системи спрощеного оподаткування шляхом впровадження нових цифрових інструментів контролю з боку ДПС. Відповідні законодавчі зміни ми внесемо до парламенту кінця квітня 2025 року», - йдеться в Меморандумі.
Схоже, йдеться про розробку та впровадження звітності, яка дозволить податковій отримувати дані про доходи українців від надання послуг та продажу товарів на майданчиках на кшталт Etsy, OnlyFans тощо. І це не просто згадка, не захід на екстрений випадок, а чітко виписаний новий структурний маяк з конкретними датами його виконання.
Підвищення комунальних тарифів
Друга «гаряча» тема для обговорення – підвищення комунальних тарифів. Дискусія на цю тему виявилася настільки значною, що Міністерство фінансів змушено було навіть публікувати пояснення, заперечуючи плани підвищити тарифи. Хоча в тексті Меморандуму про них згадується саме у якості крайнього заходу, впровадження якого до закінчення війни є майже неможливим.
Загалом, тарифи на газ згадуються в документі лише в контексті реформи енергетичного сектору, який зазнав значних втрат через масовані обстріли з боку агресора. І, говорячи про ймовірну потребу у додатковому фінансуванні для закупівлі імпортного палива, зазначають:
«Потенційні заходи реформ, як тільки дозволять умови, включають додаткове поступове підвищення тарифів (з урахуванням нової тарифної методології та соціальних міркувань під час війни), забезпечення зовнішнього фінансування та надання прозорої та виняткової прямої бюджетної підтримки енергетичним державним підприємствам в очікуванні доступних бюджетних ресурсів. Після закінчення війни порядок денний реформ в енергетичному секторі, зокрема, вимагатиме відновлення та посилення конкуренції на оптових та роздрібних ринках газу. Крім того, забезпечення стійкості системи та скорочення квазіфіскальних зобов'язань вимагатиме поступового підвищення тарифів на газ та електроенергію з метою відшкодування витрат, при цьому виділяючи адекватні та цілеспрямовані ресурси для захисту вразливих домогосподарств».
Як видно з тексту, підвищення тарифів на газ, а відтак і тепло, розглядається в уряді як ймовірний крок лише після завершення війни. І лише за умови впровадження підтримки для тих сімей, які цього потребуватимуть.
