30 квітня 2024 року на позачерговому засіданні Кабінет міністрів ухвалив короткий документ, який, попри свою лаконічність, дуже суттєво змінює принципи застосування програми пільгового кредитування 5-7-9%. Довгоочікувані зміни стали результатом більш ніж піврічної роботи Уряду, що стартувала у липні минулого року, коли було підписано меморандум з МВФ.
В ньому Фонд звернув увагу на зростаюче навантаження на бюджет, яке створює пільгова держпрограма. Та рекомендував урядовцям поміркувати, як переосмислити її умови, спрямувавши її ресурси туди, де вони справді конче необхідні.
Великим тут не місце
Ще у грудні минулого року уряд зробив перший крок у цьому напрямку: з «Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва» виключили великий бізнес. Тобто компанії, що, згідно класифікації господарського кодексу, мають річний оборот понад 50 млн євро. А раніше, у серпні, було ухвалено рішення акцентувати програму на переробній промисловості, енергетиці та підприємствах, що розташовані на деокупованих територіях.
Для решти компаній ставка за популярним кредитуванням на поповнення обігових коштів була підвищена до 13% річних.
Але, як з’ясувалося, ці заходи були лише попередніми. Дочекавшись, коли НБУ знизить облікову ставку з максимальних позначок до більш прийнятних 13,5% річних у квітні, Уряд вдався до більш рішучих дій.
5-7-9% по-новому
Головна зміна, яку запроваджує ухвалена 30 квітня постанова Кабміну – радикальне обмеження максимальної суми пільгового кредитування під обігові кошти. Якщо раніше підприємства в залежності від їх розміру та специфіки мали змогу отримати до 150 мільйонів пільгових гривень на поповнення обігових коштів, то за новим Порядком максимум встановлено на рівні 5 млн грн.
Фактично, це робить такий пільговий кредит для середніх та малих підприємств (10-50 млн євро та 2-10 млн євро річного обороту відповідно) малоефективним. І реальну користь зможе приносити насамперед мікробізнесу.
Важливо, що при цьому змін щодо лімітів по інших напрямах кредитування, зокрема інвестиційного, до Порядку не вноситься. Відтак програма насправді робить різкий розворот в бік найменшого бізнесу та розвитку насамперед переробної промисловості.
Друга важлива зміна стосується скорочення максимально можливих компенсаційних ставок, які держава сплачує за програмою банкам, щоб клієнт отримав обіцяні 5-7-9%. За усіма напрямами, сегментами бізнесу та цільовим призначенням вони знижені на 3%-5%. Причому найбільше скорочення стосується саме кредитів на поповнення обігових коштів.
Добре чи погано
Відзначу, що за раніше підписаними договорами діятимуть раніше затверджені умови, тож миттєвого впливу на ринок зміни не викличуть. Проте, звісно, з часом обмеження збільшать витрати бізнесу, що точно їм не сподобається.
За підрахунками Міністерства фінансів, від початку війни до 90% нових позик видавалися саме за пільговою програмою. Це нормально, зважаючи на дорожнечу кредитних ресурсів та кризу. Але варто зізнатися, що така ситуація призвела до фактичного руйнування конкуренції серед банків в частині корпоративного кредитування. І це вкрай негативний побічний ефект домінування 5-7-9%.
Оновлені умови змінять статус-кво на ринку. Вони стимулюватимуть стрімкіше падіння ринкових ставок у міру зниження облікової ставки НБУ, готовність фінустанов до гнучкості. Зрештою максимальну вигоду від запроваджених новацій отримає саме бізнес.
І це вже не кажучи про значну економію бюджетних коштів. Яка вкрай важлива в поточних умовах. Особливо зважаючи на постійні складнощі з компенсацією ставок банкам-учасникам програми, що супроводжують її в останні два роки.
