За даними Національного банку України, за 2025 рік втрати клієнтів банків, самих фінустанов та торговців від дій шахраїв зросли майже на чверть (на 24%) і сягнули 1,4 млрд гривень. Кількість шахрайських операцій із платіжними картками при цьому навіть трохи скоротилася — до 256 тисяч, — але кожен окремий випадок став дорожчим для жертви. Це продовжує тенденцію, яку раніше фіксувала й Українська міжбанківська асоціація членів платіжних систем ЄМА: ще у 2022 році лише методами соціальної інженерії шахраї ошукали громадян України на 968,5 млн гривень — удвічі більше, ніж роком раніше. Попри війну, значне падіння споживчого попиту, втрату роботи мільйонами українців та виїзд за кордон величезної кількості наших співвітчизників.
Можна дивуватися таким цифрам або, навпаки, пояснювати їх складними життєвими обставинами, в яких опинилися люди. Але маємо констатувати, що рівень та обсяги шахрайства з картками зростають. Причому здебільшого за рахунок збільшення випадків із використанням методів соціальної інженерії — станом на 2025 рік саме на них припадало 90% усіх фінансових втрат (для порівняння, роком раніше — 84%).
Здається, про способи шахрайства з банківськими картками сказано та написано вже так багато, що повторювати очевидні речі немає потреби. Але статистика свідчить про інше. Дедалі більше українців стають жертвами зловмисників, та й суми таких «пограбувань» зростають. За даними НБУ, у 2025 році середня сума збитків на одну незаконну операцію в інтернеті зросла на 27% і становила 6 000 гривень — проти 4 700 гривень роком раніше.
При цьому станом на 2025 рік близько 83% усіх шахрайських дій з картками відбувалися саме в інтернеті. Особливо популярними останнім часом стали комбіновані схеми, коли за допомогою психологічних методів шахраї спонукають людину переходити на так звані фішингові сайти — тобто підробні ресурси. Окремо варто зазначити тренд 2026 року: дедалі частіше зловмисники підсилюють такий фішинговий сайт або дзвінок технологіями штучного інтелекту та дипфейками — підробленим голосом чи відео, — щоб виглядати ще переконливіше.
Одна з найрозповсюдженіших схем воєнного часу — різноманітні пропозиції отримання грошової допомоги від різних організацій. Людина бачить повідомлення про погодження допомоги в соцмережі або отримує його у месенджері. Переходить за посиланням та вводить дані своєї картки до онлайн-форми. Щоб не викликати підозри, шахраї маскують такі форми під відомі кожному українцю банківські ресурси або сторінки держорганів. Тож жертва дізнається про випадок інтернет шахрайства, коли вже нічого не можна вдіяти.
Масштаб цієї проблеми просто колосальний. Кіберполіція регулярно звітує про блокування тисяч фішингових ресурсів і телеграм-каналів шахраїв у межах щомісячних операцій.
Існує багато порад про те, як захиститися від шахраїв та як розпізнати їх заздалегідь. Очевидно, що не треба вводити строк дії та тризначний код зі звороту картки деінде. Та, зважаючи на рівень підроблення сайтів, ця порада останнім часом стає все більш складною для дотримання простою людиною. «Замочок» в адресному рядку браузера вже давно не є гарантією захисту від шахраїв. А правильне написання адреси реального сайту часом не так вже легко дізнатися.
Тож справді надійний спосіб захисту від такого типу шахрайства може бути тільки один: додаткова картка для операцій в мережі інтернет. Сучасні системи банків дозволяють відкривати картки віддалено. Тож оформити віртуальний пластик з окремим рахунком (важливо, щоб це був саме окремий рахунок, а не додаткова картка до вже існуючого) не так вже важко.
За потреби зробити покупку в інтернеті таку картку можна просто та без комісії перерахувати гроші з основного рахунку. На це підуть додаткові кількадесят секунд й багатьом така обережність може здатися зайвим клопотом, проте лише так можна надійно захистити кошти від шахраїв.
Це не означає, що можна взагалі забути про обачність. Зрештою, шахраї вміють переконувати. Але все ж втрата контролю за такою «спеціальною» інтернет-карткою не означатиме втрату усіх заощаджень.
Наостанок нагадаю про головний принцип шахрайства методами соціальної інженерії. Зловмисники завжди користуються дуже простим та зрозумілим способом, намагаючись поставити жертву у вразливе психологічне становище. Для цього вони моделюють ситуацію критичного дефіциту часу для ухвалення рішення. Та реальної ймовірності втрати супервигідної пропозиції.
Отже, якщо на тебе тиснуть, вмовляючи скористатися величезною знижкою просто зараз, або погрожують втратою шансу отримати допомогу від вигаданого ООН – перше, що ти маєш зробити, — це зупинитись. Такі умови мають автоматично вмикати червоний прапорець у вашому мозку, адже у більшості випадків ти натрапив на чергову схему шахрайства в інтернеті.
Попри розповсюджену думку, далеко не всім шахраям вдається уникнути відповідальності за вчинені дії. Згідно з чинним законодавством України, стаття за інтернет-шахрайство, так само як і за «офлайн»-шахрайство, передбачає позбавлення волі від трьох років у випадку разового випадку, вчиненого однією особою, до 12 років, якщо масштаби схеми були дуже значними або її запровадила організована група.
Шахрайство в інтернеті — куди звертатисяВ Україні розслідуваннями випадків шахрайства з картками опікується кіберполіція України. Тож якщо ти став жертвою шахраїв, звертайся безпосередньо до представників структури. Це можна зробити, заповнивши форму зворотного зв'язку на сайті кіберполіції або повідомити про випадок за номером телефону: 0 800 505 170. Лінія працює з понеділка по четвер з 9:00 до 18:00, у п'ятницю — з 9:00 до 17:00.
Що робити, якщо шахраї зняли гроші з картки — питання, від швидкості реакції на яке часто залежить, вдасться щось врятувати чи ні. Перш за все звернися до банку, який випустив твою картку, та заблокуй її. Як заблокувати банківську картку швидше за все — через застосунок банку або дзвінок на гарячу лінію (більшість банків роблять це миттєво, без відвідування відділення). Шахраї часто не мають змоги бачити залишок коштів на картці та вимушені вгадувати. Тому як тільки ти побачив повідомлення про списання коштів, не ініціюваного тобою, негайно звернися до банку та заблокуй картку. Вже після цього телефонуй до кіберполіції.
