Вкрадені мільярди
За даними Нацбанку, минулого року втрати клієнтів банків, самих фінустанов та торговців від дій шахраїв становили 481 млн грн. Українська міжбанківська асоціація членів платіжних систем ЄМА наводить значно більші цифри: за підрахунками цієї організації у 2022 році лише методами соціальної інженерії шахраї ошукали громадян України на 968,5 млн гривень. Це вдвічі більше, ніж у 2021 році. Попри війну, значне падіння споживчого попиту, втрату роботи мільйонами українців та виїзд за кордон величезної кількості наших співвітчизників.
Можна дивуватися таким цифрам або, навпаки, пояснювати їх складними життєвими обставинами, в яких опинилися люди. Але маємо констатувати, що рівень та обсяги шахрайства зростають. Причому здебільшого за рахунок збільшення випадків із використанням методів соціальної інженерії.
Віддають самі
Здається, про способи шахрайства сказано та написано вже так багато, що повторювати очевидні речі немає потреби. Але статистика свідчить про інше. Дедалі більше українців стають жертвами зловмисників, та й суми таких «пограбувань» зростають. За даними НБУ, у 2022 році середня сума збитків на один випадок шахрайства в інтернеті зросла до 2 408 гривень. Ще рік тому вона складала 1 642 гривні.
При цьому зі 100 випадків «успішного» шахрайства 94 здійснюються в інтернеті. Особливо популярними останнім часом стали комбіновані схеми, коли за допомогою психологічних методів шахраї спонукають людину переходити на так звані фішингові сайти – тобто підробні ресурси.
Одна з найрозповсюдженіших схем воєнного часу – різноманітні пропозиції отримання грошової допомоги від різних організацій. Людина бачить повідомлення про погодження допомоги в соцмережі або отримує його у месенджері. Переходить за посиланням та вводить дані своєї картки до онлайн-форми. Щоб не викликати підозри, шахраї маскують такі форми під відомі кожному українцю банківські ресурси або сторінки держорганів. Тож жертва дізнається про випадок шахрайства, коли вже нічого не можна вдіяти.
Масштаб цієї проблеми просто колосальний. Національний банк наводить шокуючі цифри: минулого року було виявлено та заблоковано 4,5 тисячі таких ресурсів. Тобто більше 12 сайтів на день. А лише з початку цього року вже виявлено більше 11 тисяч підробних сайтів.
Що робити?
Існує багато порад, як протидіяти шахраям. Очевидно, що не треба вводити строк дії та тризначний код зі звороту картки деінде. Та, зважаючи на рівень підроблення сайтів, ця порада останнім часом стає все більш складною для дотримання простою людиною. «Замочок» в адресному рядку браузера вже давно не є гарантією захисту від шахраїв. А правильне написання адреси реального сайту часом не так вже легко дізнатися.
Тож справді надійний спосіб захисту від такого типу шахрайства може бути тільки один: додаткова картка для операцій в мережі інтернет. Сучасні системи банків дозволяють відкривати картки віддалено. Тож оформити віртуальний пластик з окремим рахунком (важливо, щоб це був саме окремий рахунок, а не додаткова картка до вже існуючого) не так вже важко.
За потреби зробити покупку в інтернеті таку картку можна просто та без комісії перерахувати гроші з основного рахунку. На це підуть додаткові кількадесят секунд й багатьом така обережність може здатися зайвим клопотом, проте лише так можна надійно захистити кошти від шахраїв.
Це не означає, що можна взагалі забути про обачність. Зрештою, шахраї вміють переконувати. Але все ж втрата контролю за такою «спеціальною» інтернет-карткою не означатиме втрату усіх заощаджень.
Безкоштовний сир
Наостанок слід нагадати про головний принцип шахрайства методами соціальної інженерії. Зловмисники завжди користуються дуже простим та зрозумілим способом, намагаючись поставити жертву у вразливе психологічне становище. Для цього вони моделюють ситуацію критичного дефіциту часу для ухвалення рішення. Та реальної ймовірності втрати супервигідної пропозиції.
Отже, якщо на вас тиснуть, вмовляючи скористатися величезною знижкою просто зараз, або погрожують втратою шансу отримати допомогу від вигаданого ООН – перше, що ви маєте зробити, це зупинитись. Такі умови мають автоматично вмикати червоний прапорець у вашому мозку, адже у більшості випадків ви натрапили на чергову шахрайську схему.
Шахрайство в інтернеті: що робити, якщо ви стали жертвою зловмисників
Попри розповсюджену думку, далеко не всім шахраям вдається уникнути відповідальності за вчинені дії. Згідно чинного законодавства України, стаття за шахрайство в інтернеті, так само як і за «офлайн» шахрайство, передбачає позбавлення волі від трьох років у випадку разового випадку, вчиненого однією особою, до 12 років, якщо масштаби схеми були дуже значними або її запровадила організована група.
Шахрайство в інтернеті - куди звертатися
В Україні розслідуваннями випадків карткового шахрайства опікується кіберполіція. Тож якщо ви стали жертвою шахраїв, звертайтеся безпосередньо до представників структури. Це можна зробити, заповнивши форму зворотного зв’язку на сайті кіберполіції або повідомити про випадок за номером телефону: 0 800 505 170.
Шахрайство в інтернеті - що робити
Перш за все зверниться до банку, який випустив вашу картку, та заблокуйте її. Шахраї часто не мають змоги бачити залишок коштів на картці та вимушені вгадувати. Тому як тільки ви побачили повідомлення про списання коштів, якого не ініціювали, негайно зверниться до банку та заблокуйте картку. Вже після цього телефонуйте до кіберполіції.
