На початку цього року Україною прокотилися два «карткових» скандали. Спочатку українців налякали податками на перекази, а потім ініціативами обмежити їхню суму
Оподаткування переказів на картку
Історія про податок на переказ коштів має чималу спадщину. Час від часу невеличкі зміни до податкового кодексу або навіть пропозиції про перегляд його норм викликають у суспільстві справжній приступ паніки. І це при тому, що податкові наслідки переказу з картки на картку фізичної особи залишаються незмінними вже чимало років.
Наприкінці минулого року ЗМІ підхопили чергову гарячу новину: стратегія національних доходів, оприлюднена урядовцями, начебто передбачала впровадження податку на усі карткові перекази громадян за ставкою 19,5% (18% податку на доходи фізосіб (ПДФО) та 1,5% військового збору). І профільний комітет Верховної Ради, і представники Мінфіну швидко заперечили плани по введенню податку. Але трохи згодом палива у дискусію підлила пропозиція банківського регулятора, що заговорив про необхідність обмежити суму карткових переказів, щоб дати бій тіньовій економіці.
І хоча закон про надходження коштів на картку не існує в юридичній природі, а ініціативи НБУ – це лише привід для важливої дискусії, українці продовжують перейматися.
Привід для таких хвилювань дійсно є. Справа в тому, що податковий кодекс не має вичерпного переліку надходжень коштів, що мають оподатковуватися ПДФО. Окрім довгого списку підпункт 164.2.20 кодексу зазначає, що оподатковуватися мають усі доходи громадян, крім виключень. А оскільки у виключеннях немає карткових переказів у будь-якому вигляді, треба визнати: нез’ясовані надходження коштів на картку мають оподатковуватися.
Банківська таємниця та обмеження на переказ коштів з картки на картку
Якщо призначення таких надходжень є у переліку виключень, як от невеличкі подарунки в межах 25% мінімальної зарплати на місяць, або поворотна фінансова допомога чи надходження на рахунок внесеного в реєстр волонтера, сплачувати податок не треба. В усіх інших випадках грошові перекази на твою картку мають бути включені до сукупного річного доходу та задекларовані із сплатою податку за ставкою 19,5%.
Та от халепа! Ця норма міститься у податковому кодексі вже дуже багато років. Та більшість українців не просто не мають гадки про неї, час від часу лякаючись гучних новин, а ще й і не думають її виконувати. Причому без жодних санкцій з боку податкових органів.
Справа в тому, що податкова не має доступу до інформації про рух коштів на твоїх рахунках, оскільки вона захищена банківською таємницею. Справді, чиновники в окремих випадках можуть отримати дозвіл суду по конкретному українцю та зрештою запитати, що за гроші потрапляють на рахунок. Але в житті такі кейси є винятковими та зазвичай мають цілком зрозумілі об’єктивні мотиви.
Виходить, що податкова норма існує, але інструментів її реалізації в Україні наразі немає. Це свого роду суспільний договір між державою та громадянами, який до цього часу ніхто не брався порушити. Чи цей статус кво триватиме й надалі – сказати неможливо. Але поки жодних податків на переказ коштів з картки на картку де-факто не існує. Хоча де-юре вони і є.
Зовсім іншу природу має інший гучний інфопривід останніх тижнів – ініціатива банківського регулятора на законодавчому рівні закріпити обмеження на суму карткових операцій. Наразі про нові правила переказу коштів з картки на картку нічого невідомо. Але можна з впевненістю говорити, що простих українців вони не зачеплять. Адже мета ініціативи – боротьба з тіньової економікою, яка попри все продовжує використовувати звичайні картки фізичних осіб для своїх операцій.
Яка сума переказу відстежується
Щоб не ускладнювати цей процес, регулятор пропонує найбільш простий та ефективний спосіб: встановити граничні ліміти на карткові перекази. Знову ж, наразі невідомо, про які суми може йти мова. Але можна припустити, що орієнтиром буде доволі велика сума щонайменше у кілька середніх зарплат. Так, щоби пересічні громадяни, переказуючи гроші за покупку на OLX чи бабусі, жодним чином не відчули змін. А от мільйонні обороти по карті стануть неможливі, відтак і використання різноманітних схем стане набагато більш складно та дорого реалізовувати.
І наостанок кілька слів про відстеження сум переказів, що також сильно турбує клієнтів банків. Базовим для всіх фінустанов є законодавчо встановлена порогова сума фінансового моніторингу, що складає 400 000 гривень. Але на практиці банки використовують значно складніший підхід. По перше, враховуються не тільки разові перекази, а й систематичні надходження, що в сумі перевищують порогові значення чи мають ознаки дроблення.
По-друге, суб’єкти первинного фінмоніторингу зважають не тільки на абсолютні цифри, але й на їх величну по відношенню до типової фінансової поведінки клієнта. Якщо ти отримував зарплату в 20-30 тисяч гривень протягом багатьох місяців, витрачаючи їх на покупки в магазині, сплату комуналки тощо, а потім отримав разово переказ на 200 тисяч, швидше за все питань від служби фінмоніторингу не уникнути.
Ба більше, наприкінці минулого року українські банки масово опитували своїх клієнтів про максимальний очікуваний оборот по всіх рахунках в банку. Ця цифра також є приводом для хвилювань: якщо надходжень на картки в одному банку виявиться вдвічі більше за зазначений оборот, банк звернеться за поясненнями.
