На початку березня 2024 року Національний банк України оприлюднив свіжу статистику за картковими операціями українців. Так, за даними регулятора, в останньому кварталі минулого року частка (за сумою) безготівкових операцій картками українських банків склала 63%. Це трохи менше, ніж в цілому за 2023 рік, протягом якого показник в середньому становив 64,8%. Але значно більше за цифри чотирирічної давнини: за підсумком 2019 року безготівкові операції картками та зняття готівки розподілялися у співвідношенні 50/50.
Інфографіка - Національний банк України
Як українці розраховуються картками
Платіжна картка для українців не є виключно розрахунковим інструментом. Покупки в офлайн магазинах за підсумком IV кварталу займали менше половини від загального обсягу – 46%. Хоча це і найбільша частка в усіх безготівкових операціях, решта інших разом досі домінують у статистиці.
Попри навіть те, що платіжна інфраструктура протягом минулого року розвивалася шаленими темпами. Так, за минулий рік кількість POS-терміналів в Україні збільшилася на 25,5% до 449 тисяч одиниць. Сучасні технології, що дозволяють перетворити звичайний смартфон у POS-термінал, вочевидь є одним з пояснень цього феномену. Крім, звісно, загального збільшення попиту на прості та зручні розрахунки банківськими картками та їхніми електронними «копіями» у гаджетах.
Станом на початок 2024 року 459 тисяч точок продажу товарів та послуг мали змогу приймати оплату картками. Це на 49% більше, ніж за рік до того. Обидві цифри виглядають неймовірно, зважаючи на суттєве скорочення чисельності населення та пригнічену війною економіку.
Та все ж маємо визнати, що картки до цього дня є не стільки розрахунковим, скільки інструментом керування фінансами. Наприклад, частка переказів з картки на картку у загальному обсягу безготівкових карткових операцій, складає 32,4%. В цьому немає нічого поганого та дивного. Очевидно, що переказати гроші на картку значно легше, ніж передавати їх готівкою. До того ж не слід забувати про мільярди гривень донатів, які українці надсилають на підтримку ЗСУ та різноманітні благодійні ініціативи.
Інфографіка - Національний банк України
Банкомат проти магазину
Якщо подивитися на карткову статистику виключно в розрізі зняття готівки та розрахунків в магазинах, картина дещо змінюється. Так, за підсумком IV кварталу 2023 року українці зняли з карток в межах нашої країни 557,1 мільярд гривень. А витратили на покупки в офлайн магазинах лише 393,1 млрд грн. Навіть якщо додати до останньої цифри 140 мільярдів гривень, витрачених на покупки в інтернеті, безготівкові розрахунки програють знятим в банкоматах та касах гривням.
Позитивна з точки зору cashless стратегії новина полягає в тому, що частка безготівкових покупок потроху зростає. Але й готівка не здається. Ба більше, за підсумком того IV кварталу НБУ зафіксував незначне, але все ж зростання кількості банкоматів. Їх побільшало на 1,1% до 15,8 тисяч одиниць.
Дані - Національний банк України. Графіка - Unex Bank
Зовсім інакшою є поведінка українців за кордоном, де, за різними підрахунками, перебуває близько 9 мільйонів українців. До другого кварталу 2022 року тут так само переважало зняття готівки. Але, схоже, така картина створювалася насамперед так званим «валютним туризмом» - у першій половині 2022 року чимало українців їздили до сусідніх країн знімати готівкову валюту з карток, щоб потім продати її в Україні.
Як тільки в дію було введено норми, що зробили такі операції нерентабельними, ситуація різко змінилася. З середини 2022 року прямі розрахункові операції картками українських банків за кордоном почали домінувати з великим відривом. Скажімо, у IV кварталі минулого року купівля товарів та послуг в офлайн точках продажів за кордоном становила 57,9 млрд грн. Тоді як зняття готівки – лише 17,2 мільярди гривень.
Дані - Національний банк України. Графіка - Unex Bank
Цікаво, що попри поступове зростання чисельності українців в ЄС, що скористалися преференціями тимчасового захисту, сума розрахункових операцій українськими картками залишається майже незмінною останні три квартали. Це може означати, що певна частина українців за кордоном все ще залишається економічно прив’язаною до України: працює та отримує зарплату в нашій країні, або отримує постійну допомогу від родичів з батьківщини.
Дані - Eurostat. Графіка - Unex Bank
Це не надто позитивна звістка, якщо дивитися на неї під кутом платіжного балансу, адже такі операції «вимивають» іноземну валюту з України. Але дуже хороша новина у перспективі: така поведінка свідчить, що такі українці готові повернутися на батьківщину, як тільки відчують можливість це зробити.
