Днями українські ЗМІ облетіла шокуюча інфографіка. Аналітики польського сервісу кешбеку зібрали дані по витратах домогосподарств на продукти харчування у різних країнах світу та співставили їх із середніми заробітками.
Загальний тренд очевидний: чим менше частка доходів витрачається на їжу, тим багатша країна. В лідерах з показниками на рівні 6-12% країни, що давно асоціюються із якістю життя та заможністю громадян: США, Сингапур, Канада, Великобританія, Німеччина, Франція, Австрія. Продовжувати перелік немає сенсу – у ТОПі рейтингу не знайти країн третього чи навіть другого світу.
А де ж Україна? В кінці. Найкраще про місце, що посідає наша країна у світовому рейтингу, кажуть її сусіди – Ефіопія та Камбоджа. Гірше справи йдуть лише в 12 країнах, включених в дослідження.
Що це означає?
За даними згаданого вище дослідження, українці в середньому витрачають на продукти харчування 41,6% власних доходів. Це далеко від катастрофи: продовольча небезпека, згідно міжнародних норм, наступає, коли показник сягає позначки 60%. До того ж порівняння різних країн є не до кінця релевантним, оскільки наведені дані стосуються саме придбаних додому продуктів харчування. Походи в ресторани чи обіди у вуличному фаст-фуді у цю статистику не потрапляють.
Та з точки зору економіки навряд чи останнє застереження має сенс. Значні витрати на їжу – не надто оптимістичний тренд. З одного боку, він означає, що в людей недостатньо грошей на серйозні покупки. Навряд чи вони будуть думати про покращення житлових умов, приділяти увагу здоров’ю, якості освіти дітей. В них немає ресурсів на пристойний відпочинок та дозвілля. Все це стримує розвиток економіки.
З іншого боку, що набагато гірше, за високих показників витрат на їжу людям набагато складніше почуватися щасливими, адже вони мають значну частину свого часу та сил присвячувати задоволенню найнижчих «поверхів» піраміди Маслоу. І це вже не кажучи про якість їжі, яку можна отримати за режиму суворої економії: в абсолютних цифрах середній українець витрачає на їжу лише близько 98 євро на місяць.
Брехня, суцільна брехня й статистика
Статистика вимагає обережності. По-перше, в таких справах, як оцінка якості життя, вона є максимально нечесною. Стара приказка про середню температуру по палаті як найкраще ілюструє суть цього застереження. Середній показник в 41,6% означає, що одні українці витрачають на їжу набагато більше за небезпечні 60% доходів, а іншим вистачає лише 10-20%.
Та навіть якщо абстрагуватися від цих нюансів, ми не маємо уявлення, як саме було вирахувано загальний показник. Державна служба статистики проводить регулярні вибіркові опитування домогосподарств й щороку вираховує аналогічний показник. За її даними, навіть «найзаможнішого» 2021 року середній українець витрачав на їжу 45,9% доходів. Навряд чи на фоні війни та інфляції минулих двох років цей показник міг ще покращитися.
Частка доходів, що витрачали на їжу українці протягом 1999-2021 років
Дані - Державна служба статистики України. Інфографіка - Unex Bank
Держстат, на жаль, від початку війни ці дані не оновлював. Тому порівняти старі показники статистичного відомства хоча б із минулорічними неможливо. Та для багатьох українців вже став стандартним новий паттерн споживання: продукти в магазині ми обираємо за кольором цінника, а не за харчовими якостями. Це, до речі, підтверджує опитування NielsenIQ Ukraine та RAU, проведене на початку цього року. Тоді 77% опитаних українців зізналися, що при виборі товарів, найбільше їх увагу привертають саме знижки.
Але ж смачно!
У цій поведінці немає нічого дивного, зважаючи на, здається, нескінченну історію криз, що супроводжувала життя кожного громадянина України. За даними Держстату, за усю історію спостережень (з 1999 року) не було жодного року, коли б частка витрат на продукти харчування опускалася нижче 45,9%. А за графіком витрат на їжу можна вивчати історію українських криз. Та все ж загальна динаміка позитивна: чверть сторіччя тому українці витрачали на харчі 64,2% усіх доходів.
Дивно, але високі показники витрат на їжу, здається, не заважають українцям почуватися щасливішими. Попри війну, ракетні обстріли та блекаути у рейтингу найщасливіших країн World Happiness Report Україна у 2023 році посіла 92 місце. Результат абсолютно посередній, але якщо порівняти його з більш ранніми показниками, з’ясується, що рівень «щасливості» в останні роки лише зростав.
У 2021 році Україна посідала 110 сходинку світового рейтингу, а у 2022 році була 98-ю. Автори роботи відзначають, що поясненням феномену є єднання української нації навколо спільної мети та зростання довіри до органів влади. Та може бодай частково це досягнення пояснює смачна українська кухня. Так, українці витрачають чималу частку своїх заробітків на їжу, але ж і задоволення від того отримують значно більше, ніж більшість інших народів світу.
