У травні 2023 року мільйони українців втратили доступ до своїх рахунків у банках — набрав чинності закон, що від початку війни захищав боржників від блокування коштів. Відтоді минуло вже понад три роки, однак встановлені тоді правила залишаються чинними й у 2026 році — з поправкою хіба що на суму, яку дозволено витрачати з заарештованого рахунку. Але способи зняти арешт, принаймні частково, є навіть після цього.
Перш за все зазначу, що закон забороняє накладати арешт рахунків під час військового стану на певні соціальні виплати. Наприклад, «дитячі» чи «лікарняні» кошти. Але жодних обмежень на арешт рахунків, на які боржник отримує пенсію чи зарплату, немає. Якщо ти отримуєш захищені законом кошти на окремий рахунок, а виконавча служба про це просто не знає, можна отримати в банку відповідні доказові документи та надіслати їх виконавцю. Він при цьому зобов'язаний провести зняття арешту з рахунку.
В усіх інших випадках арешт банківських рахунків може бути знятий лише частково. Станом на 2026 рік оновлений закон дозволяє боржникам витрачати суму в розмірі двох мінімальних зарплат на місяць — це 17 294 грн, оскільки мінімалка з 1 січня 2026 року становить 8 647 грн (раніше йшлося про фіксовані 13 400 грн). Але щоб скористатися цією опцією банк має отримати від виконавця відповідне розпорядження та розблокувати використання дозволеної суми.
Але все не так погано. Тим же законом було запроваджено нову процедуру, як зняти арешт з рахунку. Повністю, або частково. Якщо коротко відповісти на запитання, як зняти арешт з рахунків одразу в кількох установах, — доведеться діяти через виконавця окремо по кожному банку, адже саме він, а не сам боржник, ухвалює рішення про розблокування.
Перш за все зазначу, що закон забороняє накладати арешт на певні соціальні виплати. Наприклад, «дитячі» чи «лікарняні» кошти. Але жодних обмежень на арешт рахунків, на які боржник отримує пенсію чи зарплату, немає. Якщо ти отримуєш захищені законом кошти на окремий рахунок, а виконавча служба про це просто не знає, можна отримати в банку відповідні доказові документи та надіслати їх виконавцю. Він при цьому зобов’язаний провести зняття арешту з рахунку.
В усіх інших випадках арешт банківських рахунків може бути знятий лише частково. Оновлений закон дозволяє боржникам витрачати не більше 13 400 грн на місяць. Але щоб скористатися цією опцією, банк має отримати від виконавця відповідне розпорядження та розблокувати використання дозволеної суми.
Процедура встановлена саме таким чином, оскільки в боржника може бути кілька рахунків в різних установах, про які банку нічого не відомо. Тому спершу боржник має звернутися до виконавця, що є відповідальним за його провадженням, та визначити конкретний рахунок, з якого буде дозволено витрачати обмежену суму. Після цього виконавець впродовж двох днів має повідомити банк про своє рішення, а той відкриє доступ до коштів в межах ліміту 13 400 грн на місяць.
Третій спосіб зняти арешт рахунків — найпростіший. Для цього достатньо сплатити борг та повідомити про це виконавцю. Тобі може здатися, що ця порада зайва, але за даними Опендатабот, станом на 2026 рік кожен п'ятий борг, дані про які містить держреєстр, виник через невчасно сплачений штраф ПДР (близько 21% усіх записів). Відтак «ціною» вирішення проблеми арешту рахунків може бути зовсім скромна сума у кількасот гривень.
Тож якщо ти точно не знаєш, з якої причини твої рахунки було заблоковано, спершу перевір себе в державному реєстрі боржників — це безкоштовно та дуже просто. Так ти зможеш з'ясувати усі деталі боргу, про який не знав (це напрочуд розповсюджений випадок), а також дізнатися контакти виконавця, що опікується саме твоєю справою. Саме з ним тобі треба листуватися для вирішення питання зняття арешту.
З даними державного реєстру боржників, станом на початок 2026 року в Україні обліковувалося вже понад 9,5 мільйона фактів несплачених боргів — це на понад мільйон більше, ніж було ще у 2023 році. Це число не еквівалентне кількості боржників, адже в одного українця може бути чимало різних боргів: за аліменти, перед банком за кредитом, за комунальні послуги тощо. Та все ж очевидно, що йдеться про щонайменше сотні тисяч українців.
Серед них є й злісні неплатники аліментів, й ті, хто просто гадки не має про штраф ПДР, виписаний автоматичною системою, й ті, хто через життєві обставини не має змоги сплатити за комуналку. Якщо є така можливість, звісно краще сплатити борг. В такому випадку зняти арешт рахунків боржника — питання максимум кількох днів.
Якщо таких можливостей нема, а сім'я живе фактично на захищені законом кошти, слід звернутися до виконавця з вимогою зняти арешт. Для цього візьми в банку виписки про рух коштів по такому «соціальному» рахунку — з них буде видно, чи не надходять на рахунок інші кошти, що не захищені законом.
Сам закон про арешт рахунків боржника, а точніше "Про виконавче провадження", — це і є базовий документ, що визначає, на які рахунки заборонено накладати арешт. Отже, які рахунки не підлягають арешту:
- вихідна допомога, що виплачується в разі звільнення працівника;
- компенсація працівника витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
- польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
- матеріальна допомога особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
- допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
- одноразова допомога у зв’язку з народженням дитини;
- допомога при усиновленні дитини;
- допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
- допомога на дітей одиноким матерям;
- допомога особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомога на дітей, передбачену законом;
- допомога на лікування;
- допомога на поховання;
- щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;
- дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
Наостанок зазначу, що 23 жовтня 2026 року набрав чинності Закон №4833-IX про цифровізацію виконавчого провадження. Арешт рахунків боржника відтепер накладатиметься автоматизованою системою одразу після відкриття провадження, а поріг захисту єдиного житла від стягнення підняли до 50 мінімальних зарплат — це понад 430 тисяч гривень.
