17 квітня в Nature – одному з найавторитетніших наукових видань світу – було опубліковано шокуючий своїм масштабом прогноз: вже незворотні кліматичні зміни призведуть у найближчі чверть століття до зменшення національних доходів на душу населення в середньому на 19%. В цінах 2005 року це рівносильно щорічній втраті понад 38 трильйонів доларів.
Занадто пізно?
Дослідження, проведене науковцями з Німеччини, базується на низці наборів емпіричних даних. Вони ретельно відібрали погодні показники за 1979-2019 роки по всьому світу в розрізі 1600 субнаціональних регіонів, наприклад, окремих штатів США, а також інформацію щодо економічного розвитку регіонів. А потім проаналізували їх, порівнюючи з результатами існуючих моделей, які прогнозують ймовірні сценарії обсягу викидів парникових газів до 2100 року.
Погоджуюся, звучить надто складно. Проте для розуміння проблеми зовсім не обов’язково розбиратися в кліматичних та математичних термінах. Головне – слід визнати: опубліковане дослідження є дуже серйозною науковою роботою, що базується на вже відомих фактичних даних впливу клімату на економіку.
Зауважу, що йдеться саме про вплив на економіку. Автори роботи неодноразово наголошують: зазначена шкода ніяк не враховує неекономічних наслідків, на кшталт втрати біорізноманіття, тобто зникнення цілих видів тварин, рослин, комах, а також загибелі людей.
Ще одне вкрай важливе застереження: усі наведені цифри економічних втрат вже є незворотними. Яких би надзусиль не робило людство, зиск від них проявиться лише у другій половині сторіччя. А наведена шкода вже є наслідком попередніх років спалювання викопного палива.
Моделювання, проведене науковцями, враховує більшість ймовірних економічних збитків: втрати врожаю через посуху або надмірні дощі, зниження продуктивності праці, інфраструктурні втрати тощо. Проте вони не враховують збитки через можливе посилення екстремальних погодних явищ на кшталт штормів та лісових пожеж. Тож стихія може додатково посилити шкоду.
Тобі може здатися, що людству, приреченому розраховуватися за активну індустріалізацію минулих десятиліть, можна взагалі нічого не робити. Насправді це не так. Якщо дотримуватися бодай домовленостей, що містить Паризька кліматична угода, підписана країнами 2015 року, людство може стабілізувати криву подальшої шкоди і навіть дещо покращити ситуацію до 2100 року. Якщо не зробити навіть цього, показує моделювання, медіанне значення втрат доходів на душу населення досягне 60%.
Тобто середній житель планети наприкінці сторіччя стане біднішим на 60% відносно ймовірного рівня за умови стабільного клімату.
На графіку представлені глобальні економічні втрати доходів на душу населення у відсотках до базового гіпотетичного рівня (чорна горизонтальна лінія), за якого клімат залишається стабільним. Зелена лінія – прогнозний кошторис людства на виконання домовленостей за Паризькою угодою. Синя лінія - це економічні втрати за умови виконання Паризької угоди. А помаранчева, один з негативних, але ймовірних сценаріїв економічних втрат при більшому обсягу викидів парникових газів.
Що робити?
Усі наведені відсотки майбутніх втрат слід порівнювати з гіпотетичним сценарієм, за якого температура на планеті залишається стабільною й не підвищується. Як я зазначала вище, цю зупинку людство вже безповоротно проскочило. Тож зусилля, яких ми докладемо зараз і згодом, можуть принести відчутну користь лише за чверть сторіччя.
Вже згадана Паризька угода у цьому контексті наразі є єдиними робочим механізмом. І цей статус суттєво обмежує простір як для критики ініціативи, так і для її промоції – кращого все одно нічого немає.
Договір накладає на країни зобов’язання поступово знижувати викиди парникових газів, щоб утримувати зростання середньої температури на планеті в межах +2 градусів відносно доіндустріальної епохи до 2100 року. Наскільки ймовірний такий сценарій – сказати важко. Але, за оцінками, його реалізація коштуватиме у 2050 році економікам країн приблизно 6 трильйонів доларів. Що в 6 разів менше очікуваних втрат того ж року.
Постраждають не всі
Концепція глобального потепління не є безсумнівною. Її критики наголошують, що наша планета й раніше переживала подібні періоди. Відтак буцімто нема через що хвилюватися. Але якщо подивитися на мапу прогнозованих економічних втрат, стане зрозуміло, що ризикувати ставкою на «природність» процесу потепління можуть далеко не всі.
Масштаб негараздів неспівставно високий для екваторіальних та південних регіонів планети. А окремі північні регіони навіть можуть отримати від зміни клімату економічний зиск. До речі, Україна до останніх не входить: за підрахунками авторів роботи, для нашої країни втрати становитимуть близько 10% для більшості областей, більше 15% для Криму та південних регіонів, та близько 5% для північно-східних областей.
Глобальний же парадокс і несправедливість полягає в тому, що країни, які зробили найменший внесок у кліматичні зміни, постраждають від них найбільше.
Мапа невідворотних втрат національних доходів на душу населення за регіонами планети у 2050 році у відсотках до гіпотетичного базового сценарію.
Звісно, ти можеш не вірити у глобальне потепління. Та й під час війни такого роду питання абсолютно точно й закономірно відходять на десятий план. Проте думати про зміни клімату слід з точки зору майбутнього планети та наших дітей і онуків. Тож, якщо в тебе є змога, краще пройди ту єдину зупинку пішки. Заощадь на електроенергії. Не споживай відверто зайвого: від продуктів до одягу. Стався відповідально та усвідомлено до навколишнього середовища. Це заощадить твої гроші сьогодні і дасть великий імпакт на екологію завтра. Роби ці маленькі непомітні кроки заради власного добробуту і майбутнього своїх дітей.
