5 квітня 2023 року Національний банк опублікував оновлене видання щомісячного макроекономічного та монетарного огляду. Цей дайджест про сучасний стан економіки країни регулятор готує щомісячно.
Документ містить багато цікавого як про досить складні економічні матерії, так і про цілком прості речі, на кшталт зарплат та пенсій. А також результати опитувань бізнесу та людей щодо їхніх очікувань про майбутнє. Далеко не з усіх даних справедливо робити висновки, але окремі тенденції все ж проглядаються просто зараз. Тож пропоную звернути увагу саме на них.
Економічна активність потроху зростає
Війна ще не завершена, але за деякими показниками бізнес наближається до довоєнних показників. Наприклад, ми вже близькі до таких за кількістю нових реєстрацій ФОП, майже вийшли на нього за оборотом ресторанів, щоправда з коригуванням на інфляцію показник все ще нижчий.
Дуже динамічно відновлюється ринок нових авто. Це вкрай важливий індикатив, який добре ілюструє загальні споживчі настрої. Зрозуміло, що далеко не всі українці можуть собі дозволити купувати автомобілі в салонах. Але готовність до великих покупок проявляється на всіх ринках. Просто відстежувати продажі автівок значно легше, ніж, скажімо, телевізорів та холодильників.
Зрозуміло, що комусь все це може нагадувати бенкет під час чуми. Але якщо дивитися на це питання саме з точки зору економіки, це дуже позитивні новини. Це означає, що економіка відновлюється, зростають надходження до бюджету, з’являються робочі місця тощо.
Заробляти більше не стали
Проте усі вище згадані цифри погано корелюють із ринком праці. Так, кількість вакансій досить стрімко зростає, при цьому конкуренція за робочі місця потроху знижується. У березні на кожну вакансію припадало від 3 до 5 претендентів, що вже близько до довоєнних показників. Для порівняння, влітку минулого року показник сягав 15 претендентів на одне робоче місце.
При цьому лише 6% опитаних Центром Разумкова українців повідомили про зростання зарплати від початку війни. 53% лише втратили у доходах. А більше третини (36%), які мали постійну роботу до 24 лютого 2022 року, досі знаходяться у пошуках. Найважче внутрішньо-переміщеним особам. Серед таких українців 51% залишаються безробітними, хоча до війни працювали.
Але до цих цифр слід ставитися з обережністю. Досить значна частина економіки знаходиться в тіні, хоча й виміряти реальний рівень тіньової економіки наразі неможливо. Тож коли українці в опитуваннях оцінюють власні доходи, далеко не завжди вони об’єктивні. Принаймні, настільки сумній статистиці суперечать й зростання споживчого попиту, й свіжі дані НБУ, згідно яких в Україні протягом минулого року було відкрито понад 7 мільйонів нових банківських рахунків. Здебільшого, щоправда, йдеться про поточні акаунти.
Повертатися чи ні
Мабуть найсумніша сторінка макроекономічного огляду НБУ стосується даних по вимушених мігрантах. З кожним місяцем українців, що залишаються за кордоном, стає дедалі більше. Наприкінці березня 2023 року таких на чужині проживало понад 8,6 млн чоловік. Для порівняння, у червні минулого року їх було близько 5 млн.
Та це ще не все. У порівнянні з вереснем минулого року у січні цього року частка українців, що сподіваються колись повернутися на батьківщину, зменшилася з 78% до 66%. Побільшало й тих, хто не визначився: з 10% до 19%.
Лише 10% опитаних українців однозначно заявили про намір повернутися до України впродовж трьох місяців.
Чому це важливо
Усі ці цифри можуть здатися не важливими для країни, що змушена боротися за свою незалежність. Проте економіка – це теж частина фронту. Економічно слабкій країні значно важче воювати. До речі, саме у цьому й полягає сутність антиросійських санкцій.
Та економіка – це не цехи й не заводи. Якими б сучасними не були, вони не можуть працювати без людей. Не тільки з точки зору робочої сили, але й з точки зору споживання. Кожен раз, коли ви купуєте горнятко кави, рушаєте на таксі в гості, відвідуєте масажиста чи ремонтуєте авто – ви створюєте робочі місця, сплачуєте податки, змушуєте рухатись механізми економіки.
Отже пожвавлення споживчого попиту – це все ж дуже гарна новина. Хоча непогано було б і заробляти більше.
Усі дані та графіки - Національний банк України.
