За три квартали минулого року українці оформили понад 6 мільйонів нових мікропозик в МФО на загальну суму 29,1 мільярди гривень – більше, ніж за увесь 2022 рік.
Самі ці цифри, насправді, не надто інформативні. Тренд на зростання очевидний, хоча треба нагадати, що у довоєнний 2021-й рік за аналогічний період було видано майже відвічі більше мікропозик.
З іншого боку, якщо зважити минулорічні результати на чисельність населення, падіння відносно «довоєнних» показників буде не таким вже значним. До того ж, через воєнні ризики навіть відносно «безвідмовні» МФО в тій чи іншій мірі посилили вимоги до позичальників та зменшили ризик-апетити, що також могло дещо уповільнити темпи кредитування. Тож скромним це зростання називати аж ніяк не можна.
Чому українці так жваво беруть мікропозики в МФО – питання, що цікавить і кредиторів, і урядовців багатьох країн. Може справа у низькій фінансовій грамотності? Чи відповідь слід шукати у швидкості та простоті оформлення кредиту?
Гроші до зарплати
Наприкінці лютого в агентстві Інтерфакс Україна було презентовано результати дослідження впливу війни на мікрокредитування, яке було проведено Інститутом соціології НАН України на замовлення Асоціації українських банків (АУБ). Соціологи опитали репрезентативну вибірку з 1079 клієнтів МФО, проаналізували результати та спробували пояснити, чому ж українці обирають дорогі мікропозики, маючи цілком комфортні та значно дешевші банківські альтернативи.
Одне з ключових спостережень, що роблять автори дослідження, полягає у суттєвому зростанні частки клієнтів МФО, що звертаються по кредити заради покриття тимчасового дефіциту сімейного бюджету. Якщо до 2022 року гроші до зарплати в МФО брали 42% позичальників, то у грудні 2023 року їхня частка зросла до 67%.
31% опитаних зізналися, що звернутися до екстреної фінансової допомоги їх спонукає потреба у грошах на лікування. Це на 16% більше, ніж було до великої війни.
З 12% до 19% зросла частка споживачів, що потребують гроші на ремонт автівки чи житла. Зросла також й частка тих, хто бере кредит на одяг та взуття. Усі ці дані свідчать про падіння реальних доходів населення, принаймні тієї її частини, що регулярно користуються позиками МФО.
Виглядає цілком логічно, але чому найменш заможні українці, які точно не знають, що таке «зайві» гроші, готові переплачувати сотні відсотків річних мікрофінансовим організаціям, замість того, щоб звернутися до банку? Причому роблять це систематично: 68% опитаних беруть позики в МФО від одного до кількох разів на місяць.
Швидкий кредит важливіший за дешевий
Було б помилкою сказати, що клієнтам МФО нічого не відомо про вартість позик та переплату за кредитом. Це підтверджує ще одне спостереження: лише 8% опитаних зізналися, що їх усе влаштовує в роботі МФО та параметрах кредитування. Причому можна припустити, що зробили вони це через бажання якомога скоріше завершити опитування, а не тому, що справді так думають. Адже більше половини респондентів не надто задоволені ціновими параметрами: 54% воліли б отримати меншу ставку за кредитом МФО. Ще 6% хотіли б більшого терміну кредитування, а 11% не проти бонусів та інших «плюшок».
Парадоксально, але при цьому 83% опитаних задоволені сервісом, який надають МФО. Ба більше, 75% навіть готові порекомендувати знайомим звернутися за позикою до макрофінансової організації.
Саме в цьому парадоксі й міститься відповідь на ключове питання. Люди готові цілком свідомо брати дорогі кредити та переплачувати відносно банківських пропозицій в обмін на швидкість та сервіс. Якщо в чоловіка зламалася автівка, що є основним джерелом доходу сім’ї, він не буде ризикувати часом, намагаючись отримати позику в одному, другому, третьому банку. Він звернеться до МФО, бо тут гроші можна отримати без зайвих питань лише за кілька хвилин. Якщо дитина потрапила до лікарні, швидкість отримання грошей важливіша за їхню ціну.
Звісно, така фінансова поведінка не може претендувати на звання раціональної. Але чи можна звинувачувати людину, що потрапила у кризову ситуацію, у незваженій поведінці?
Минулого року парламент ухвалив законопроєкт, що вже цього року обмежить максимальну ставку за споживчими кредитами. До квітня цього року максимальне значення денної ставки становить 2,5%. Ще 4 місяці потому вона буде обмежена рівнем 1,5% в день. А з серпня учасники ринку споживчого кредитування – МФО та банки – не зможуть нараховувати за кредитами українцям більше 1% на день.
Можливо, ці обмеження наблизять «сервісні» особливості МФО до банків. І зроблять останні більш конкурентоздатними у сегменті мікрокредитування. Та навіть за таких умов банкам слід активніше працювати над вдосконаленням власних підходів, щоб українці могли так само просто оформити кредит у банку, як вони звикли це робити в МФО.
