Пригоди поштового банку в Україні, схоже, і не думають завершуватись. Незважаючи на дедалі більшу частку держави в банківському секторі, яка активно критикується МВФ, в опублікованому наприкінці червня меморандумі було зафіксовано зобов'язання влади України розробити до кінця липня законопроект «про нову спеціалізовану та обмежену банківську ліцензію, метою якої є швидке вирішення зростаючої проблеми фінансової доступності, використовуючи існуючу інфраструктуру, таку як поштова мережа».
Формулювання, треба визнати, не надто однозначне. З нього навіть важко зрозуміти, хто саме був ініціатором розробки вказаного законопроекту.
«Персонал і влада обговорили можливі політичні заходи щодо вирішення проблеми низького рівня фінансової доступності, особливо в регіонах, порушених конфліктом», - так починається абзац оновленого меморандуму, який містить згадку про обмежену банківську ліцензію на базі існуючої поштової мережі.
Ще більше державних банків
Керівник державного поштового оператора Ігор Смілянський вже не перший рік намагається заручитися згодою влади на отримання банківської ліцензії. І щоразу стикається із відчайдушним опором. Попередню спробу було зроблено близько півроку тому, коли в ЗМІ обговорювався намір Укрпошти придбати PIN-банк.
Критики тієї ідеї від влади наполягали: таке рішення прямо порушуватиме домовленості з ключовими кредиторами України, насамперед МВФ, який наполягає на скороченні частки держави у банківській системі.
В результаті угоду так і не уклали. А Укрпошта й досі залишається просто поштовим оператором. Але щось, схоже, змінилося.
Від початку повномасштабної війни частка держави у банківській системі країни тільки росла і зараз становить від 56% в активах до 65% у депозитах населення, що, очевидно, не є добре. Тож у меморандумі з МВФ Україна взяла на себе зобов'язання у короткостроковій перспективі знайти покупців на Укргазбанк та Sense Bank. І незважаючи на все це, в тому ж документі з'явилася згадка про імплементацію до законодавства обмеженої поштово-банківської ліцензії.
Навіщо Укрпошті потрібна банківська ліцензія – дискусійне питання. Прихильники ідеї говорять про фінансову інклюзію та наводять цифру, озвучену ще 2020 року: 37% українців не мають жодного банківського рахунку. При цьому банківська мережа зосереджена переважно у містах та неухильно скорочується. Виходить, що мешканці численних сіл не мають доступу до базових банківських послуг.
Поштовий банк по-українськи
Мабуть, у цих висновках є сенс. Але слід визнати кілька важливих обставин. По-перше, зовсім базові банківські послуги доступні в малих населених пунктах. Та сама Укрпошта виплачує пенсії та приймає платежі. А Nova Pay навіть випускає картки, кредитує і як альтернативу депозитам, які не може залучати небанківська фінустанова, пропонує облігації.
По-друге, після реформи, яка стартувала влітку 2023 року, внаслідок якої частину стаціонарних відділень Укрпошти було закрито та замінено на пересувні відділення, доступність поштового оператора сильно послабилася. Що, до речі, стало предметом гострої критики поштового оператора з боку влади на місцях. На даний момент у списку відділень, розміщеному на сайті Укрпошти, є 7346 офісів компанії в Україні. Включно з пересувними. Що вже значно менше, ніж 11400 відділень Нової пошти. І це без урахування поштоматів останньої, яких по країні ще 15,5 тисячі.
Зрештою, далеко не всім українцям потрібні просунуті банківські послуги. Не важко знайти в будь-якому українському селі жителів похилого віку, які категорично відмовляються оформляти банківські картки для отримання пенсій. Їх цілком влаштовує готівка. Ті ж, хто дійсно хоче мати доступ до сучасних банківських послуг, можуть реалізувати своє бажання онлайн.
То навіщо ж Укрпошті потрібний банк? Впевнений, що у самій компанії бачать у банківській ліцензії велику бізнес-перспективу. Не знаю, чи готова Укрпошта кредитувати населення та підприємців, але збирати депозити та випускати картки – точно хоче.
Розрахунок тут, як і в усіх випадках, коли великий рітейлер починає замислюватися про банк, простий. Сотні тисяч і навіть мільйони клієнтів щодня користуються послугами компанії. Отже їм можна запропонувати масу додаткових послуг і товарів: від продажу FMCG, до банківських сервісів.
Ідея зрозуміла, перспектива очевидна. Ось тільки проблема в тому, що реалізація такого проекту вимагатиме зовсім космічних інвестицій, принесе разом із собою безліч складнощів та ризиків. Чи це розуміють в Укрпошті?
Сучасний банкінг мало схожий на те, що уявлюють з себе більшість відділеннь Укрпошти на периферії. Я не хочу даремно критикувати якість обслуговування державного поштового оператора, кожен із вас має власну думку про це. Але цілком очевидно, що навіть на етапі навчання продажам нових послуг персоналу на місцях виникне мільярд проблем. Якщо ми говоримо про низькі показники фінансової грамотності серед українців, особливо далеко від великих міст, звідки взяти достатньо фінансово грамотних співробітників?
І це не кажучи про IT-інфраструктуру, яка має бути надійною, сучасною та достатньо захищеною. Саме роботі з нею доведеться навчати персонал. Далі – гірше. Фінансовий моніторинг, комплаєнс, KYC. Все це вимагає величезної та дуже дорогої експертизи, побудови систем, моніторингу та контролю. Забезпечити який на 100% не вдається навіть лідерам ринку з багаторічним досвідом.
Звісно, існує ймовірність, що описана в меморандумі МВФ ідея, кому б вона не належала, поза дужками зовсім не передбачає видачу банківської ліцензії Укрпошті. Не виключено, що першим претендентом на неї є Нова Пошта. У такому разі не виникає і жодних проблем із дедалі більшою часткою держави в банківській системі. Але на рівні законодавства, звичайно, жодних імен ніхто називати не стане, а значить обидва найбільші поштові оператори однаково зможуть претендувати на банківську ліцензію.
Насамкінець скажу, що поштовий банк, як ідея, зовсім не є українським ноухау. У сусідній Польщі, наприклад, успішно працює Bank Pocztowy. Щоправда, чверть акцій його належить банку PKO BP. І така практика – коли банк стає партнером поштового оператора, щоб надавати фінансові послуги його клієнтам – широко поширена у світі. Іншими словами, використання мережі відділень поштового оператора для підвищення фінансової інклюзії - ідея, загалом, цілком життєздатна. Але чи справді для цього необхідно будувати банк з нуля?
