Дефіцит електроенергії посилиться влітку та зберігатиметься щонайменше впродовж наступного року. Ще близько 200 тисяч українців цього року покинуть батьківщину, а бажання повертатися в найближчі роки висловлюватимуть все менше вимушених мігрантів. Комунальні тарифи зростатимуть, а інфляція прискориться. Ці та інші не надто приємні припущення містить інфляційний звіт та макропрогноз, що є його частиною, які банківський регулятор оприлюднив на початку травня.
Обізнаний – значить озброєний
Насамперед зазначу: ці та інші песимістичні оцінки не слід сприймати як гороскоп чи передбачення. Для НБУ, як регулятора, вони є лише частиною нормальної «прогнозної» роботи – неможливо будувати бодай більш-менш точні прогнози у рожевих окулярах. Для всіх інших, включно з простими українцями, вони мають стати керівництвом до дій. Адже обізнаний – значить озброєний.
Взяти бодай дефіцит електрики, спричинений цілеспрямованим руйнуванням генеруючих потужностей, що відіграють надважливу роль з точки зору балансування енергосистеми. Регулятор в інфляційному звіті прогнозує цього року загальний дефіцит енергії на рівні 5%-7%. Протягом наступного року він зберігатиметься на рівні 5% від загальних потреб. Але це середня цифра – у години пікового споживання дефіцит може сягати 25%-30%, йдеться в інфляційному звіті. Відтак з відключеннями світла людям і бізнесу за базового сценарію доведеться жити у найближчі півтора-два роки. Що з того?
Перш за все відзначу, що у базовий сценарій Національний банк заклав поступове нарощування генерації. Напевно, вдасться відновити щось із зруйнованого. Побільшає об’єктів зеленої генерації, газових генеруючих потужностей. Попри це, саме дефіцит електрики є ключової передумовою песимізації прогнозу відновлення економіки у 2024 році. Якщо у січні НБУ очікував на зростання ВВП на 3,6%, та у травневому прогнозі показник зменшили до 3%.
По-друге, такі прогнози мають мотивувати українців діяти вже зараз. В кого є фінансова та технічна можливість – зайнятися енергоавтономністю та енергофективністю житла. В кого такої змоги немає, неодмінно та наполегливо почати запитувати в голови ОТГ, сільради, району, що саме вони роблять для забезпечення живлення місцевої критичної інфраструктури. Ще є час встановити ті самі газові електростанції, про які йдеться у звіті НБУ, щоб в селищі чи районі були вода, тепло, каналізація та зв’язок. Перевірити працездатність генераторів, за потреби – відремонтувати. Тепла погода та 16-годинний світлий день нікого не мають вводити в оману.
Мігранти, міжнародна допомога, інфляція та врожай
Увесь цей перелічений набор опцій також є приводом трохи похвилюватися. За прогнозами НБУ, цього року ще близько 200 тисяч українців покинуть країну. Повертатися мігранти почнуть лише наступного року: у 2025-му на батьківщину повернуться 400 тисяч, 2026-го – 800 тисяч. І це менше, ніж очікувалося раніше.
«З огляду на адаптацію українців у країнах-реципієнтах в умовах затяжного характеру війни можливе подальше збільшення частки тих, хто відмовлятиметься повертатися чи відтерміновуватиме повернення. Еміграційні процеси можуть посилитися в результаті об’єднання родин за кордоном або через пошук більш високооплачуваної роботи», – невтішно зазначається в інфляційному звіті.
НБУ також вбачає ризики – насамперед в частині ритмічності – щодо надходження міжнародного фінансування. Рік від року обсяг очікуваних надходжень буде зменшуватись. Щоправда, зважаючи на поступове скорочення дефіциту бюджету, це не має стати проблемою.
Не надто приємна новина, хоча й вона не несе серйозних загроз, – скорочення цього року врожаю зернових та овочів.
Разом з прогнозованим подорожчанням послуг ЖКГ, який регулятору цього року видається неминучим, це призведе до помірного прискорення інфляції починаючи з другого кварталу. Тут, щоправда, є привід для оптимізму: у травневому макропрогнозі НБУ навіть поліпшив інфляційні оцінки. Пікових позначок у річному вимірі зростання цін досягне наприкінці третього кварталу – 8,4%. Що за виміром останніх двох років цілком скромний показник.
Трохи оптимізму
На завершення давай пошукаємо в інфляційному звіті бодай трохи хороших прогнозів. На щастя, вони там є. Національний банк очікує на доволі приємну цінову кон’юнктуру на сировинних ринках. Вартість пшениці та кукурудзи залишатиметься стабільною, а нафта і газ потроху дешевшатимуть. Ціна першої в наступні два роки знаходитиметься в діапазоні $73-75 за барель марки Brent, а вартість тисячі кубометрів газу у Європі (TTF, Нідерланди) коливатиметься в діапазоні $330-380.
Також НБУ очікує на стабільну роботу морського маршруту, який, на його думку, може використовуватися не тільки для експорту зернової та продукції ГМК, але й для імпорту, що важливо з точки зору здешевшання ввезеної продукції. Звісно, ризики додаткового пошкодження портової інфраструктури залишаються, проте загальний прогноз вельми позитивний.
На останок вкотре зазначу: усі наведені цифри та показники не є передбаченням. Як песимістичні, так і оптимістичні оцінки є лише припущеннями. Справдяться вони чи ні, в якій саме мірі – залежить від багатьох факторів. І далеко не всі з них знаходяться поза зоною нашого впливу. Тож у будь-якому разі вони не мають ставати приводом опускати руки та нічого не робити. Навпаки, саме час діяти.
