Публічна оферта: що це і навіщо потрібно

Що таке публічна оферта?

Найбільш релевантне, хоча й не найпростіше пояснення, що таке договір оферти, дає законодавство, точніше Цивільний кодекс України. Згідно положень статті 633, публічна оферта – це угода, за якою підприємець бере на себе зобов’язання продати товар або надати послугу будь-кому, хто лише цього захоче.

Вкрай важливим у цьому сенсі є термін «зобов’язання». Відтак підприємець буквально не має права необґрунтовано відмовити в обслуговуванні клієнта. А якщо вчинить таку дію, несе перед потенційним клієнтом відповідальність у розмірі вартості непроданого товару чи ненаданоъ послуги.

На практиці публічну оферту мають усі більш-менш притомні представники електронної комерції. Адже вона не тільки зобов’язує підприємця, але й захищає його. Як саме?

Основні елементи публічної оферти

Загальний принцип створення публічної оферти доволі простий. В залежності від сфери діяльності бізнесу, особливостей надання послуг чи продажу товарів, слід максимально повно описати всі умови для споживача. Наприклад, у публічній оферті найбільшого онлайн рітейлеру України містяться такі основні пункти:

• Контакт з онлайн платформою;
• Персональні дані користувача;
• Обробка персональних даних з метою продажу товарів в кредит;
• Особистий кабінет;
• Медіа та комунікація;
• Ціни та якість товару;
• Оформлення замовлення;
• Доставка товару;
• Надання розрахункового документу;
• Надання гарантійного талону;

Звісно, це не еталон і не вичерпний перелік. До оферти можуть додаватися будь-які інші пункти, зокрема такі, що описують відповідальність та права сторін за порушення визначених в оферті умов. Але, як бачиш, договір публічної оферти має єдину задачу: домовитися про подальшу співпрацю з клієнтом «на березі». Приймати чи ні умови, визначені в документі, вирішують самі клієнти.

Як укладається договір на основі публічної оферти?

Як правило, «підписання» договору публічної оферти відбувається в момент замовлення товару чи послуги. Коли всі інші договірні умови, на кшталт адреси та строків доставки, способу оплати тощо вже узгоджені. В такому разі під кнопкою з умовною назвою «підтвердити замовлення» знайдеш відповідний напис: «натискаючи кнопку «підтвердити» погоджуюся з умовами публічної оферти». Останній напис зазвичай є посиланням на сам документ. Відтак, з точки зору підприємця та закону, виконуючи дію (натискаючи кнопку на екрані) споживач погоджується з умовами публічного договору. Це юридично чиста та визнана реалізація.

В реальному житті, звісно, споживачі читають умови публічної оферти лише в екстрених випадках, коли трапилися якісь негаразди, що потребують «нелояльного» врегулювання. Скажімо, замість обіцяного «орієнтовного» строку доставки за 2-3 дні вже оплачений товар їде до покупця кілька тижнів, а в службі підтримки «годують» обіцянками.

Навіщо потрібна публічна оферта?

Тож договір оферти – це набір правил та умов, які застосовуються до усіх без виключення замовників товарів чи послуг, які надають підприємці. З одного боку, вони захищають підприємця. В тому числі й від таких прикрих випадків, які описані у згаданому прикладі. З іншого – дають покупцю розуміння, яким чином та яких випадках діятимуть сторони угоди. Адже буває й так, коли покупець поводиться не дуже чесно чи справедливо.

Важливо зазначити, що договір публічної оферти є загальним та однаковим для всіх споживачів. Цивільний кодекс прямо та однозначно забороняє змінювати умови обслуговування для окремих споживачів. Виключенням можуть бути тільки пільгові категорій громадян, для яких на рівні закону встановлено певні особливості обслуговування.

Приклади публічної оферти в реальному житті

Деякі типи публічних договорів ми вже розглянули вище. Зокрема документи, які розробляють та встановлюють інтернет-магазини. Але публічні оферти зустрічаються скрізь, де йдеться про масове обслуговування. В роздрібній торгівлі, перевезеннях, готельному обслуговуванні, наданні пдлатіжних та послуг зв’язку тощо. Тобто всюди, де неможливо або дуже складно організувати підписання реального договору між двома сторонами. Ось, наприклад, витримка з публічного договору, за яким обслуговуються абоненти оператора Київстар.

Де-факто публічною офертою є й правила проїзду в метрополітені, адже тут описані всі умови надання послуги, порядок оплати проїзду та перевезення багажу, обов’язки, права та відповідальність сторін: пасажира та перевізника.

Юридичні аспекти публічної оферти

Якоїсь «правильної» форми публічної оферти не існує. Так, здебільшого всі компанії користуються приблизно однаковим, майже шаблонним договором публічної оферти. Якщо ти, скажімо, спробуєш завантажити з десяток оферт різних інтернет-магазинів, побачиш, що всі вони дуже схожі одна на одну. Це тому, що так зручніше: навіщо вигадувати велосипед, коли є вже працюючі алгоритми.

Але ніхто не обмежує тебе в творчості. Створюючи публічну оферту, ти можеш навіть користуватися діаграмами та блок-схемами, використовувати вірші тощо. Але зауваж, що свобода творчості не означає свободи сенсів. Бо крім цивільного кодексу тобі слід зважати на закон України «Про захист прав споживача». Та ще й, якщо ти збираєш персональні дані, наприклад, оформлюючи доставку товару до споживача, законодавством в сфері захисту персональних даних.

На практиці це означає, наприклад, що ти не можеш заборонити повернення товару впродовж 14 днів, якщо це не передбачено законом (скажімо, для спідньої білизни діє очевидне виключення з загального правила). Відтак положення, викладені в оферті не можуть протирічити іншим законам, які регулюють особливості бізнес-діяльності підприємства, навіть якщо для того не потрібна жодна ліцензія.

Як правильно скласти публічну оферту?

Повторимося: суворих правил складання публічної оферти не існує. Цивільний кодекс, описуючи вимоги до публічного договору, визначає лише кілька важливих особливостей:

1. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
2. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.
3. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).
4. У разі необгрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.
5. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Тож, складаючи публічну оферту, почни з опису на чернетці правил обслуговування клієнтів. Якщо йдеться про інтернет магазин, тобі щонайменше слід врахувати такі особливості:

• Оформлення замовлення;
• Ціна і доставка товару;
• Права та обов’язки сторін;
• Повернення товару.

Це ті пункти, які можуть містити певні особливості твоєї бізнес моделі. Але намагайся не використовувати надмірно точних формулювань, наприклад, вказуючи конкретного перевізника, замість використання формулювання «поштові оператори» або «компанії-перевізники». Інакше можеш створити для себе додаткові складнощі та обмеження в роботі.

Решту пунктів, зокрема щодо обробки персональних даних, загальних положень, можна позичити з шаблону, наприклад, тут. Зазвичай вони є стандартними, оскільки покладаються на суворі вимоги інших законодавчих актів України.