За підсумками березня споживча інфляція в Україні у річному вимірі (відносно березня 2023) уповільнилася до 3,2%. Це суттєво нижче очікувань НБУ та вже за межами цільового коридору регулятора, нижня межа якого становить 4%.
Це дивно, зважаючи на повномасштабну війну, обстріли енергетичної інфраструктури, споживчий попит, що пожвавлюється, та часткові негаразди з ритмічністю надходження міжнародної допомоги. Попри усі виклики інфляція у березні 2024 року уповільнилася до одного з мінімальних значень за всю історію української економіки. Востаннє подібні показники фіксувалися на початку 2020 року, а до того – аж у березні 2014-го.
Дані - Державна служба статистики України. Графіка - Unex Bank
Чому уповільнюється інфляція?
Поверхневе пояснення цього феномену можна шукати в аналітичній записці Держстату, що супроводжує публікацію показника. Перше, що слід відзначити – набагато скромніші темпи зростання цін у березні цього року проти березня 2023-го. Минулого року за 30 днів березня споживчі ціни зросли на 1,5%. Цьогоріч показник склав +0,5%.
Іншими словами глибше пояснення слід шукати саме у березні. Цьогоріч найбільшу допомогу скромній інфляції з усіх складових формули розрахунку дали продукти харчування та безалкогольні напої, що за місяць подешевшали на 0,2%.
Для порівняння тогоріч у березні ця складова подорожчала на 2,2%. Причому найбільшими темпами зростали ціни на овочі – на 17,3% лише за один весняний місяць 2023. Цього року умовні картопля з огірками не тільки не зросли в ціні, а навіть подешевшали на 0,6%.
З одного боку, це є результатом так званого ефекту високого минулорічного врожаю, про який повсякчас нагадують аналітики НБУ. За прикладами далеко ходити не треба: у березні минулого року українців шокувало галопуюче зростання цін на моркву (до 52 грн за кілограм) та цибулю (вартість сягала 57 грн). Цьогоріч цю городину без проблем можна придбати за 11 грн/кг та 15 грн/кг відповідно.
Певною мірою на вартість продуктів міг вплинути й ефект Великодня. Минулого року українці відзначали його 16 квітня, цьогоріч – 5 травня. Відомо, що напередодні свята попит починає відчутно зростати, що дає продавцям непоганий шанс підвищити ціни та заробити трохи більше.
Щодо інших складових формули розрахунку споживчої інфляції, то вони у березні 2024 вели себе майже так само, як і в березні 2023. Одяг та взуття, реагуючи на сезонність, різко подорожчали на понад 12%. Вартість комунальних послуг, що адміністративно регулюються, закономірно залишилася на тому ж рівні. Щоправда суттєва різниця є в ціновій поведінці предметів домашнього вжитку, зокрема побутової техніки: цьогоріч складова подешевшала на 0,4%. У березні минулого року вона дорожчала на 0,5%.
Що далі?
Найймовірніше, березневий інфляційний показник так і залишиться локальним рекордом цього року. У квітні через вичерпання ефекту минулорічного врожаю та зважаючи на Великдень на початку травня зростання цін трохи прискориться. Скоріше за все, інфляція не перевищить 4% у річному вимірі, але певне прискорення неминуче.
Та навіть за таких умов показник є значно нижчим, за прогнози НБУ, який очікував на мінімальну позначку на рівні 5% р/р саме наприкінці третього кварталу. Це означає, що під час найближчого засідання комітету з монетарної політики голосів за чергове зниження облікової ставки стане ще більше. Й 25 квітня на нас чекають новини про зниження індикативу на 0,5%-1%.
Поточна інфляція дозволяє робити й більш сміливі кроки. Проте НБУ навряд чи піде на більш глибоке пом’якшення монетарної політики, адже занадто різкі рухи можуть нашкодити балансу й спровокувати сплеск споживчого попиту через зниження ставок за депозитами. З іншого боку, державі слід поступово зменшувати вартість грошей, щоб послабити тиск на бюджет через видатки на обслуговування боргу. А також активізувати кредитування.
