Хворіти дорого
За оцінками науковців, 2019 року на планеті було зафіксовано близько 40 мільйонів смертей, які сталися через відворотні причини. Фактично йдеться про випадки, яких можна було б уникнути. І мова взагалі не про війни або стихійні лиха – в загальній статистиці вони не відіграють вирішальної ролі.
Йдеться насамперед про неінфекційні хвороби, на кшталт серцево-судинних патологій, раку, зокрема тих випадків, які є наслідком чинників, яким можна потенційно запобігти. А також різноманітних травм.
Це не просто сумно. Це має цілком конкретну ціну. В роботі науковців з Гарварду, що була опублікована у Nature наприкінці вересня, було підраховано: гіпотетично врятовані 40 мільйонів втрачених через відворотні причини життів еквівалентні 23% глобального валового національного доходу.
Насамперед йдеться про нераціонально витрачені гроші. Людство стрімко старішає, спосіб життя сучасних людей далекий від «здорового», відтак національні системи охорони здоров’я витрачають трильйони доларів, рятуючи життя. І одна справа, коли йдеться про об’єктивні причини, на які людина не може вплинути, на кшталт інфекційних захворювань. Зовсім інша, коли ресурси системи витрачаються на проблеми, яких легко (або не дуже) можна було уникнути.
Ба більше, поки громадянин лежить в лікарні, він не створює додаткового блага, відтак не приносить користі економіці. Тим більше він не може принести жодної користі, якщо лікування не принесе результату.
Погоджуюся, звучить надто грубо. Але така вже річ ця ваша статистика. Вона завжди оперує великими цифрами, нехтуючи особистістю. Для певних задач, як от, наприклад, стратегія розвитку держави чи міста, це має неабиякий сенс.
За прикладами ходити далеко не варто. Самі лише травми у благополучних країнах Євразії 2019 року вартували від 4,1% до 4,8% річного доходу для чоловіків та від 1,3% до 2,6% для жінок. Це нижче, ніж в країнах Латинської Америки, але вище, ніж шкода, яку наносять рак (2,8% річного доходу) та інфекційні, перинатальні й харчові негаразди (1,6%) разом взяті.
Це не означає, що Європі більше не треба боротися з раком чи харчовими отруєннями. Але очевидно, що слід звернути увагу на високу смертність через травми, особливо серед чоловіків.
На що витрачати гроші
Дослідження науковців з Гарварду – не просто набір цікавих фактів. Насамперед це керівництво до дії для країн та міст: до чого насамперед слід докладати зусилля, на що саме витрачати гроші, щоб покращити ситуацію, а відтак і добробут.
Поки українські міста будують нові зручні розв’язки для автівок, європейські столиці буквально вичавлюють машини зі своїх вулиць. Створюють для них максимально незручні умови, звужують вулиці і навіть…. відмовляються від розмітки на дорогах.
В 2019 році в столиці Норвегії був зафіксований лише один смертельний випадок в результаті ДТП. Що в п’ять разів менше за показники 2018 року. І це результат саме стратегії витіснення автівок з міста. Виявляється, якщо в житловому районі не відокремлювати проїзну частину бордюрами та парканами, не малювати розмітки, водії будуть настільки обережними, що навіть без усіляких лежачих поліцейських та яскравих попереджуючих знаків рухатимуться по дорозі наче черепахи.
2019 року в усій Норвегії було зафіксовано 110 смертей в результаті дорожніх аварій. Того ж року в Україні в ДТП загинули 3454 людини. Тобто вчетверо більше, якщо перерахувати показник на чисельність населення двох країн.
А звужені на користь пішоходів та велосипедистів автодороги не утворюють корки. А навпаки, мотивують людей користуватися громадським транспортом (зручним, комфортним та точним), ходити пішки та їздити на велосипеді. Зрештою місто отримує комфортний життєвий простір, чисте повітря та здорових людей. Це не теорія, а доведений численними прикладами факт.
Багато досліджень демонструє, що наявність у пішій доступності парків та спортивних майданчиків знижує у районі захворюваність на ожиріння, серцево-судинні захворювання та рак. Податки на сигарети допомагають радикально знизити охоплення населення курінням. А додаткові податки на «шкідливу» їжу – покращують дієтичні звички. Ось, на що натякає дослідження Гарвардських науковців.
Очевидно, що зараз Україна має вирішувати набагато важливіші проблеми. Коли країна бореться за виживання, питання парків та велодоріжок і не мають ставати предметом уваги держави. Але хочеться вірити, що після перемоги, відбудовуючи країну, ми не забудемо про вартість життя і будемо рухатися в правильному напрямі.
