В червні 2021 року президент Сальвадора – найменшої та найбільш густонаселеної країни Центральної Америки – презентував громадянам безкоштовний застосунок Chivo Wallet. Фактично йшлося про загальнодоступний, простий та безкоштовний у використанні криптогаманець, за допомогою якого можна було обмінювати долари США (грошова одиниця держави) на біткоїни і навпаки, розраховуватися BTC в магазинах.
Незадовго до того 62 з 84 представників місцевої законодавчої ініціативи проголосували за законопроєкт та фактично зробили біткоїн законним платіжним засобом в країні. Щоб заохотити громадян встановлювати застосунок, президент Наїб Букеле гарантував кожному, хто завантажить додаток та відкриє рахунок, своєрідний кешбек - $30 у біткоїнах. І це, звісно, спрацювало. Дуже швидко 7 з 10 сальвадорців встановили додаток на свій смартфон.
З того часу минуло більше двох років, тому кілька американських науковців з Єльського та Чиказького університетів об’єднали зусилля, щоб з’ясувати, чи справді Сальвадору вдалося зробити першу в світі криптореволюцію.
Крипта не для всіх
Виявилося, що зафіксовані у перші тижні мільйони завантажень додатку виявилися здебільшого фікцією. Ні, люди справді масово встановлювали додаток та отримували обіцяну винагороду. Але значна частина з них, витративши кешбек, більше жодного разу не відкривала застосунок.
Сумна статистика наштовхнула вчених на наступну ідею – вивчити, чому саме перший в світі криптоексперимент загальнонаціонального масштабу провалився. Для цього вони провели репрезентативне особисте опитування за участю 1800 домогосподарств у Сальвадорі.
Виявилося, що всі стимули держави щодо розширення обігу біткоїну майже не вплинули на охоплення населення цифровою валютою. Ба більше, рівень користування криптою навіть знизився після того, як біткоїн отримав статус законного платіжного засобу. Скоріше за все цей феномен пояснюється побоюваннями громадян щодо конфіденційності операцій.
Ця теза може статися дивною, адже біткоїн вважається одним з способів уникнути уваги контролюючих органів при проведенні фінансових транзакцій. Але чи то у випадку з Сальвадором це не зовсім так (принаймні в ЗМІ були згадки про блокування анонімних транзакцій), або громадяни не надто довіряють всьому, що створює та просуває держава. Готівка, як би там не було, набагато анонімніша за будь-які цифрові гроші.
Графіка - Science.org
Друга причина провалу, відзначають автори дослідження, що було опубліковано в авторитетному Science, полягає в низькій фінансовій грамотності населення. Поточними користувачами застосунку виявилися переважно заможні громадяни, що мали та активно використовували банківський акаунт. Що протирічить одній з гіпотез прихильників запуску цифрових валют, начебто вони можуть розширити охоплення населення сучасними цифровими рішеннями у світі фінансів.
Що з того?
Слід відзначити, що дослідження охопило доволі обмежений проміжок часу – близько року після запровадження інновацій. Та не застало зростання вартості біткоїну на початку 2024 року, яке могло суттєво вплинути на отримані результати. Та все ж очевидно, що навіть попри повну легалізацію, створення інфраструктури та прямі законодавчі стимули поки криптовалюта не здатна скласти конкуренцію звичайній фіатній у якості платіжного засобу.
Так, як інструмент спекулятивних інвестицій біткоїн зараз не має серйозних опонентів. На хвилі зростання вартості першої криптовалюти світу увага до неї підскочила до максимуму. Та все ж у якості платіжного інструменту для широкого застосування вона досі не підходить.
