На початку грудня Національний банк України оприлюднив чергову порцію карткової статистики: її регулятор готує раз на квартал. Загалом, від початку року бізнес та українці зробили відчутний цифровий стрибок.
Чого тільки вартує цифра зростання кількості встановлених POS терміналів, що мають змогу приймати до сплати картки. За 9 місяців року їхня кількість зросла на 8,6% до 487,4 тис. шт. Дуже непоганий показник для країни, що воює. А завдячувати йому насамперед слід зручності безконтактних розрахунків та поступовій відмові від готівки.
Дива у цьому питанні може робити лише конкуренція: якщо поруч стоятимуть два торговці, в одного з яких буде термінал, він точно буде у виграші. Саме це розуміння й народжує тренд на динамічне зростання мережі POS. Якщо хочеш торгувати – встанови гаджет.
До речі, щодо безконтактних платежів. Станом на вересень 2024 року українські банки обслуговували 54,1 млн активних карток. Тобто таких, за якими впродовж останнього місяця була проведена бодай одна операція. Це на 5% більше, ніж на початку року. І важливо, що з цих мільйонів карток 33,2 млн були обладнані чипом безконтактної оплати.
А от щодо токенизації карток, тут ситуація дещо гірша. Від початку року електронних «копій» карток у мобільних гаманцях українців побільшало на понад 19%. Цифра видатна, проте в абсолютному вираженні все ще йдеться лише про 14,9 млн одиниць. Тобто приблизно 27% від усіх активних карток. Чому так відбувається – питання дискусійне. В когось просто немає відповідного гаджету, обладнаного чипом NFC, хтось побоюється сучасних технологій.
Графіка - Національний Банк України
Останню гіпотезу може підтвердити наступний показник: у порівнянні з минулим роком частка операцій із зняття готівки, навіть попри скорочення кількості банкоматів на 0,9%, залишалася незмінною. 35,2% грошей, що зараховуються на картки українців, знімаються готівкою.
Цікаво, що цей показник динамічно скорочувався протягом останніх років. Ще 2019 року зняття готівки та розрахунки картками мали між собою паритет за сумою операцій. Але в останні два роки ситуація стабілізувалася.
Графіка - Національний Банк України
На цьому фоні виділяється поведінка українців, що продовжують користуватися картками українських банків за кордоном. Якщо минулого року українці зняли за кордоном еквівалент 96,4 млрд грн, то цього року – лише 58,7 млрд. Щоправда, тут слід зважати на курсові зміни, особливо в частині подорожчання Євро, яке було зумовлене не лише девальвацією гривні. Менше з тим й кількість таких операцій скоротилася з 13,2 до 6,8 млн одиниць.
При цьому ж, хоч і не так динамічно, зростали розрахунки картками українських банків у магазинах: їх сума за рік збільшилася 179,9 млрд грн до 198,4 млрд грн. Не так жваво, насамперед через послаблення гривні, зростала кількість операцій. У перші 9 місяців минулого року українці за кордоном (йдеться саме про розрахунки у фізичних терміналах, очищені від покупок онлайн) зробили 233,6 млн покупок. Цього року – 245,4 млн аналогічних операцій.
Ці цифри можна трактувати доволі оптимістично. Стабільні розрахунки українськими картками за кордоном, з врахуванням обмежень на виїзд чоловіків за кордон, свідчать, що чимало вимушених мігрантів продовжують зберігати зв’язок з батьківщиною: хтось досі працює та отримує дохід в Україні, хтось отримує допомогу від родичів та тих самих чоловіків. Тобто вони все ще готові повернутися в Україну, як тільки це дозволить безпекова ситуація. Звісно, це лише гіпотеза, але вона заслуговує на увагу бодай через її оптимістичність.
Графіка - Національний Банк України
