На початку червня Державна служба статистики оприлюднила свіжі дані щодо темпів зростання споживчих цін. За підрахунками установи, у травні 2024 року інфляція у річному вимірі прискорилася на символічні 0,1% до 3,3%. Фактично це означає, що за останні 12 місяців гривня втратила в середньому 3,3% купівельної спроможності.
Результат, слід відзначити, феноменальний. Навіть в США інфляція вища – 3,5%-3,4% впродовж останніх двох місяців. Проте Національний банк, схоже, не надто вірить в інфляційне диво. та прогнозує, що вже за підсумком другого кварталу темпи зростання цін прискоряться до 5,3%, а до кінця року індекс споживчих цін зросте до 8,2%.
З сьогодення може здатися, що регулятор дує на холодну воду. Тим більше, що від початку війни інфляційній оцінки НБУ завжди виявлялися більш песимістичними, ніж реальність. Проте цього разу все може бути інакше. І реальна інфляція виявиться навіть більшою, ніж зазначено в прогнозах.
Комуналка та електрика
Підстави так міркувати посилювалися насамперед в міру погіршення енергетичної ситуації в країні. Напередодні першого місяця літа уряд доволі несподівано підвищив тарифи на електрику для населення більш ніж на 60%.
А по країні покотилися чутки про неодмінне подорожчання й інших комунальних послуг. Чутки, треба сказати, зовсім не безпідставні. На місцевому рівні в деяких регіонах подорожчання вже відбулося. Скажімо, жителі Прилук платять за воду та каналізацію на 37% більше вже з квітня. В багатьох регіонах ціна цієї послуги зросла з 1 червня лише для бізнесу. В столиці при цьому ж збільшилася абонплата за водопостачання та водовідведення, хоча тариф по лічильнику діє старий.
Насправді серйозних проблем з підняттям тарифів на комунальні послуги в Україні немає. Виключення становлять лише послуги з доставки газу, виробництво, доставку та постачання тепла, а також постачання гарячої води, підвищення тарифів на які заборонені окремим законом аж до кінця дії режиму воєнного стану та шість місяців потому. Щодо решти тарифів, то від початку війни уряд ухвалював тільки одну «обмежуючу» постанову. І та містила лише рекомендації не підвищувати комуналку.
Бюджету потрібні гроші
Ключова проблема економіки України – війна. Та надзвичайні видатки, що йдуть на оборону. Міжнародна фінансова допомога – це добре, але й країна має працювати над збільшенням спроможності самостійно фінансувати власні потреби. Низькі тарифи на комуналку, звісно, важлива складова соціальної підтримки населення. Але хтось має субсидувати різницю між ринковою вартістю та замороженими тарифами. Саме тому їх підвищення виглядає неминучим.
В цьому контексті чутки про ймовірне підвищення податків, що останнім часом з’являються в ЗМІ, також не є чимось неймовірним. Поки, звісно, це лише розмови, але той факт, що мужновладці активно міркують над бюджетним рівнянням, не викликає сумніву: 11 червня, наприклад, група нардепів зареєструвала в Верховній Раді законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей сплати воєнного збору за бронювання військовозобов’язаних». Очевидно, що крім вирішення питання бронювання працівників, проєкт має на меті підвищити доходи бюджету.
З 1 липня, якщо відповідний законопроєкт буде ухвалено у другому читанні, подорожчає паливо – з цієї дати почнеться поступове підвищення акцизів на бензин, дизель та автогаз. За логічно схожим графіком продовжать дорожчати цигарки. Іншими словами, підстав для зростання цін у другій половині 2024 року більш ніж достатньо.
Назад до енергетики
Ще один потенційно значний ризик прискорення інфляції лежить в площині витрат бізнесу. Дефіцит кадрів, що прискорює зростання зарплат, це лише одна складова. Подорожчання електрики, збільшення тарифів на воду з 1 червня додають витрат. Але й це ще не все.
Вже зараз бізнес, який хоче працювати в блекаут, змушений збільшувати видатки на забезпечення енергонезалежності. Навіть в мінімальному варіанті йдеться про купівлю та обслуговування генератора, якому навіть на рівні звичайної кав’ярні при роботі 4 години на добу потрібно більше сотні літрів коштовного пального на місяць. Навряд чи слід пояснювати, що зрештою всі ці видатки будуть перенесені у ціни для кінцевого споживача.
Наскільки значущими будуть ці чинники, в якій мірі їх врахував у своєму прогнозі банківський регулятор – сказати важко. Але, схоже, цінового сплеску у другій половині року нам не уникнути.
