9 жовтня Держстат відзвітував про черговий інфляційний рекорд: темпи зростання споживчих цін у вересні уповільнилися до 7,1%. Нижчим показник востаннє був за підсумками IV кварталу 2020 року.
Стрімке уповільнення інфляції дивує, навіть якщо порівнювати із показником за підсумком вересня, коли річний темп зростання цін становив 8,6%. А якщо зважати на прогнози НБУ, цифра й зовсім виглядає фантастичною.
Востаннє НБУ робив оцінку майбутньої інфляції у липневому макропрогнозі. Тоді, за базовим сценарієм, банківський регулятор очікував на уповільнення інфляції до 10,6% за підсумками всього року.
Щодо третього кварталу, то, на думку аналітиків Національного банку, за найоптимістичнішого сценарію, ймовірність якого становила лише 10%, інфляція мала б уповільнитися до 7,7% в річному вимірі. На практиці сталося те, чого не було в жодному з прогнозних сценаріїв НБУ.
Як таке можливо
У багатьох українців, напевно, виникає справедливе питання: як таке можливо, що ціни зростають, а інфляція уповільнюється? Відповідей кілька. По-перше, уповільнення інфляції не означає зниження цін. Йдеться лише про уповільнення темпів їх зростання. Зауваження, начебто, очевидне, та іноді й про нього варто згадувати.
По-друге, інфляція – поняття суб’єктивне. Тому будь-які спроби прилаштувати розрахований Держстатом показник до конкретної людини – приречені. Про цей феномен, до речі, ви можете почитати в іншій моїй колонці.
Якщо ж подивитися на товарну структуру споживчого кошику, що використовується для розрахунку стандартизованої інфляції, стає зрозумілим, що завдячувати уповільненню темпів зростання цін у вересні ми маємо насамперед «борщовому набору». Щоправда, в дещо ширшому сенсі.
Протягом минулого місяця продовжували динамічно падати ціни на низку так званих «сирих» продуктів харчування. Овочі, фрукти, олія, риба та хліб подешевшали від 0,4 до 9,7%. Загалом продуктовий кошик в середньому став дешевшим на 0,6%. Якби не яйця, що традиційно восени додали 12,3% до ціни, загальний результат міг би бути ще кращим.
Саме велика вага продуктів харчування у формулі розрахунку інфляції й призвела до чергового інфляційного рекорду (в хорошому сенсі). Бо з рештою складових маємо у кращому випадку близькі до нуля темпи зміни цін.
Є й цінові антирекордсмени. Освіта лише у вересні подорожчала на 9,9%. Одяг та взуття додали 7,8%. Паливо подорожчало на 4,9%. Отже, якщо маєте дітей та машину, буде складно повірити в офіційний показник.
Інфографіка - Держстат України
До чого тут депозити
Одним із ключових інструментів боротьби з інфляцією, що використовує Національний банк, є облікова ставка. Тривалий час НБУ тримав її на рівні 25%, намагаючись переконати людей та бізнес, що витрачати заощадження, які можуть приносити надвисокий прибуток, ідея така собі.
Якщо перекласти складний монетарний механізм людською мовою, регулятор високою обліковою ставкою артикулював просту тезу: “Краще розмістіть вільні кошти на депозиті – так ви зможете непогано заробити”. Але інфляція почала стрімко уповільнюватися й НБУ перейшов до поетапного зниження облікової ставки. Відтак, почали зменшуватися й депозитні відсотки.
Той факт, що темпи зростання цін вкотре виявилися набагато нижчими за прогнози регулятора, означає, що вже на найближчому засіданні монетарного комітету НБУ слід очікувати на чергове доволі суттєве зниження ставки. Якщо раніше члени комітету очікували на зменшення облікової ставки за підсумками року до 18-19%, за такої інфляційної динаміки їхні нові оцінки можуть виявитися ще сміливішими.
Що це означає
Найближче засідання комітету з монетарної політики НБУ відбудеться вже 25 вересня. Якщо раніше за консенсус-прогнозом на ньому мали б знизити ставку на 1%, то тепер виглядає більш імовірним зниження на 2% до 18% річних. В такому випадку максимальні ставки за депозитами в гривні не перевищуватимуть 16% річних.
Так, дефляційні тренди на споживчому ринку зазвичай завершуються саме у вересні. Вже у жовтні слід очікувати на стабілізацію цін на овочі та фрукти, що, зрештою, стабілізує й інфляційний процес. До кінця року, за існуючої динаміки, темпи зростання цін суттєво не змінюватимуться, й рік ми завершимо з показником в межах 6-8%. Якщо, звісно, загальна ситуація у країні та економіці не погіршуватиметься.
Та вже сучасний показник настільки близький до цільового коридору Національного банку (4-6%), що останньому все важче буде пояснювати бізнесу доцільність високої облікової ставки. Тож українцям слід готуватися до чергових хвиль зниження ставок за депозитами.
Один з способів – відкриття вкладу на тривалий термін із правом поповнення. В такому разі вкладник фіксує велику ставку за депозитом та “страхує” її від зниження через пом’якшення монетарної політики НБУ. А також несе помірний курсовий ризик: якщо валютна ситуація змінюватиметься, гривню, що раніше планувалася до поповнення депозиту, можна спрямувати на придбання валюти.
Звісно, кожен має самостійно вирішувати, як слід вчинити зі своїми заощадженнями. Інформація вище – надана виключно до роздумів, щоб допомогти обрати максимально раціональне інвестиційне рішення. Адже, як говорив всесвітньо відомий фінансист Натан Ротшильд: “Хто володіє інформацією, той володіє світом”.
