За підсумками лютого 2024 року споживча інфляція в Україні продовжила знижуватися і впритул наблизилася до нижньої границі цільового діапазону Національного банку
На початку лютого цього року банківський регулятор оприлюднив на офіційному сайті традиційний інфляційний звіт, в якому зокрема спрогнозував, як змінюватимуться споживчі ціни у найближчі місяці й роки. Так, за підрахунками аналітиків НБУ, за підсумком першого кварталу 2024 року інфляція мала знизитися до 5,0% у річному вимірі (у порівнянні з березнем минулого року). Після чого, через ефект низької бази та вичерпання так званого ефекту високих минулорічних врожаїв, темпи зростання цін мають прискоритися до пікових позначок 8,6%-8,8% у третьому-четвертому кварталах.
Але, схоже, регулятор вкотре під час складання прогнозів, виявився більш песимістичним, ніж реальність. Адже за підсумками лютого річна інфляція уповільнилася до 4,3%. Одного з мінімальних показників за історію української незалежності.
Ціни не падають, але зростають повільніше
Вкотре зауважу: не слід трактувати сповільнення інфляції, як зниження цін. Вони ростуть, але значно повільніше, ніж раніше. Зокрема показник лютневої інфляції говорить нам, що з лютого 2023 року до сьогодні ціни в середньому зросли на 4,3%. Тобто за товар, що рік тому коштував 100 гривень тепер треба заплатити 104 гривні і 30 копійок.
Звісно, ціни на різні товари не зростають однаково. Скажімо, підвищення тарифів на електроенергію для населення з червня минулого року досі відображається в інфляційній статистиці з рекордним ростом серед усіх позицій кошику – 69,7%. А от минулорічний рекордсмен, яйця, що у березні 2023-го очолювали рейтинг здорожчання з результатом +80,3%, цього року, навпаки, демонструє найкращий результат: за останні 12 місяців ціна на яйця впала на 20%.
Це лише ілюстрація – навряд чи має сенс перелічувати усі позицій цінового рейтингу. За бажання ти легко зможеш знайти його на сайті Держстату. Набагато цікавіше спробувати зазирнути у майбутнє.
Весна інфляції
Березень є традиційно несприятливим з точки зору цінової динаміки періодом. Запаси овочів, сформовані восени минулого року, вичерпуються, починає зростати споживання, що тисне на ціни. Скажімо, минулого року споживча інфляція у місячному вимірі за підсумком лютого складала 0,7%. А у березні показник прискорився до 1,5%. Це і є те саме вичерпання ефекту минулорічних врожаїв.
Чогось подібного треба чекати й від березня цього року. Але навіть якщо темпи зростання цін цього місяця прискоряться у п’ять разів до тих самих 1,5%, у річному вимірі інфляція залишиться незмінною – ті самі 4,3%. Що нижче прогнозних показників НБУ. Тож скоріше за все регулятор вкотре виявиться занадто песимістичним у своїх оцінках. Хоча, звісно, загальний тренд річного зростання цін, прогнозований аналітиками НБУ, не викликає жодних сумнівів.
В 4 рази за 10 років
Від часів запуску в обіг гривні українська національна валюта пережила чимало серйозних інфляційних хвиль. Тож результат, з яким наша валюта зустрічає весну 2024 року, під час надскладного випробування, заслуговує на оплески: регулятору, українцям, міжнародним партнерам, що фактично закривають дефіцит українського бюджету, даючи змогу уникати важких монетарних рішень.
Але далеко не завжди гривні вдавалося протистояти інфляційним викликам так ефективно. Лише за останні 10 років гривня пережила дві серйозні хвилі інфляції. Обидві – через війну. За підсумком 2014 року ціни зросли майже на 25%, за рік потому – ще на 43,3%. А загалом з 10 років ціни зросли на 303,8%.
Це доволі багато, хоча насправді ситуація виглядає не настільки критично. Якщо доходи громадян не відстають від темпів інфляції, рівень життя загалом не знижується. Це не означає, що з інфляцією не слід боротися. Але все ж якщо населення може купувати не менше товарів, ніж раніше, все не так погано. І в Україні за останні 10 років офіційна середня зарплата зростала навіть вищими темпами, ніж ціни. Наприкінці III кварталу 2023 року Держстат прозвітував про зростання середньої зарплати в Україні до 17 937 грн. Це у 5,7 разів більше, ніж у січні 2014-го.
