На початку осені 2024 року в українців з’явилося чимало приводів поговорити про національну грошову одиницю. 2 вересня гривня відсвяткувала 28-му річницю й отримала від регулятора ідею щодо зміни назви розмінної монети. Яка зрештою викликала чимало дуже спекотних дискусій в суспільстві та експертному середовищі.
А буквально за кілька днів в інтерв’ю Liga.net, відповідаючи на пряме питання журналіста щодо доцільності введення нової гривневої купюри номіналом 5000 грн (умовний еквівалент 100 євро), очільник монетарного відомства відповів: «Наразі ми не плануємо цього. Вважаємо, що на сьогодні наявні номінали цілком відповідають поточній ситуації».
Новину швидко підхопили численні ЗМІ та телеграм-канали, а люди почали обговорювати доцільність введення нових грошей. Аргументом «за» цю ідею може виступити «воєнна» девальвація національної валюти. За курсу гривні до євро на рівні 45,5 й справді здається, що було б непогано мати більший номінал. Тим паче, зважаючи на євроінтеграційні прагнення України та той факт, що в ЄС взагалі є банкноти номіналом 500 євро.
Виступаючи проти цієї ідеї, можна згадати про цифровізацію економіки та зростаючу частку безготівкових операцій серед карткових транзакцій, а також поступове зменшення готівки у грошовій масі. Що свідчить про відсутність нагальної потреби у великих номіналах. Тим паче, що розрахунки за коштовні товари вартістю понад 50 000 грн між фізичною та юридичною особою мають відбуватися тільки в безготівковій формі.
Але ми вирішили не чіпати складні матерії, не вступати в дискусію про роль готівки у тіньовій економіці, й поглянути на питання під дещо несерйозним кутом, порівнявши цінність гривні та її максимальних номіналів у різні часи в кілограмах, метрах і штуках.
Грошей більше - кілограм менше
За час свого існування гривня проходила три періоди народження банкнот нових номіналів:
- На свій 5-й день народження 2001 року, вона отримала купюру 200 грн.
- Ще за п’ять років, у 2006-му, була презентована 500-ка.
- А 25 жовтня 2019 року світ побачила й купюра номіналом 1000 грн.
В цьому був сенс. Економіка зростала, грошей ставало все більше. Якщо у 2000-му році грошовий агрегат М0 (це готівковій кошти, включаючи монети, які знаходяться на руках у населення, тобто поза банками) становив 8,77 млрд грн. То на початку 2024-го показник зріс майже в 100 разів – до 704,2 млрд грн.
Якщо уявити, що усі ці мільярди зібрані до однієї купи банкнотами максимально доступного номіналу, то у 2000 році, коли найбільшою паперовою гривнею була «сотка», така купа важила б лише 87,7 тон. В теорії її могли б перевезти сім самоскидів КРАЗ 6510.
За 24 роки потому, вже за наявності купюри з Володимиром Вернадським на аверсі, вся готівка на руках, зібрана до купи банкнотами по 1000 грн, важила б 704 тони. Для її перевезення знадобилося б вже 52 КРАЗи.
На графіку нижче ти можеш побачити вагу готівки на руках по роках. Окремим кольором тут виділені періоди, коли в обіг запускалася купюра більшого номіналу. Як бачиш, вони супроводжувалися відчутним зниженням ваги грошей, що очевидно. Але у міру зростання грошової маси та готівки в економіці вага знову зростала.
Якщо б зараз була запущена купюра 5000 грн, ми б миттєво скоротили умовну вагу грошей на руках до 140 тон. Це було б співставно з показниками 2006 року, коли вся готівка поза банками, зібрана у максимальному номіналі, важила 113 тон.
Дані – Національний банк України. Розрахунки – Unex Bank
Тобі може здатися, що ідея повернутися в 2006 рік не така й вже погана. То чом би й ні? Але порівняння готівки поза банками з номіналом купюри не має великого сенсу. Маса грошей в економіці постійно зростає і має збільшуватися у міру збільшення ВВП. Але це не означає, що гроші пропорційно знецінюються. Справжнім мотивом для введення більших номіналів в обіг може бути суттєве зниження купівельної спроможності грошей.
Що ж, давай поговоримо про неї.
Гривня та Бігмак
Для оцінки купівельної спроможності гривні візьмемо Бігмак. Просто тому, що, завдячуючи славнозвісному рейтингу The Economist, маємо надійні історичні дані про вартість бургеру. Щоправда, українська гривня потрапила до індексу Бігмака тільки у 2004 році, тож й оцінювати будемо лише 20-річний період.
Два десятиліття тому, коли максимальною банкнотою були 200 гривень, на них можна було придбати 29 Бігмаків. Оскільки в той історичний період курс гривні до долару був «прибитий цвяхом» на рівні 5,05 грн/$, вартість бутерброда майже не змінювалася. Відтак, коли у 2006-му в обіг увійшли паперові 500 грн на них можна було придбати кратно більше Бігмаків - 59.
Поступова інфляція та девальвація гривні «з’їли» купівельну спроможність національної валюти. Тож у 2018-му, за рік до введення купюри номіналом 1000 грн, на ті самі 500 грн можна було купити лише 10 Бігмаків.
Але й після введення в обіг 1000 грн ситуація не стала аж набагато кращою. За ці гроші у липні 2019 року вдалося б придбати тільки 17 бургерів. Зараз картина ще гірша: навіть за банкноту найбільшого номіналу можна купити тільки 8,5 Бігмаків. Це найнижчий показник за всі 20 років спостережень і вдвічі менше, ніж вдасться купити на $100 в США.
Якщо б Національний банк все ж вирішив ввести в обіг новий номінал 5000 грн, на нього можна було б купити 42 Бігмака. Приблизно стільки ж, скільки у 2008-му році на 500 грн.
Цей приклад, схоже, можна вважати аргументом за введення нової купюри.
Дані – The Economist, Національний банк України. Розрахунки – Unex Bank
Метри гривень для мільйонерів
Нарешті давай спробуємо оцінити вартість гривні відносно доларів у метрах. Для цього візьмемо уявного підприємця, який примудрився заробити мільйон американських доларів в гривневому еквіваленті та вирішив здійснити дитячу мрію – стати доларовим мільйонером. Для цього він зібрав всі зароблені гривні готівкою купюрами максимально доступного номіналу, та склав їх у стовпчик.
В 2000-му році, коли ще не було паперових 200 грн, такий стовпчик перетворився би на справжню вежу висотою 67,88 м. Це як 22-поверховий будинок.
Після запуску купюри з портретом Лесі Українки на аверсі, знову ж завдяки залізобетонному курсу гривні до долару, банкнотна вежа нашого мільйонера зменшилася до 33,56 метрів. А в 2008 році, коли в обігу вже були 500 грн, її висота опустилася до рекордної за останні чверть сторіччя позначки 12,1 м. Це доволі скромна чотириповерхівка.
Щоправда до 2018 року через девальвацію вежа знову зросла до показників початку нульових – 65,53 м. Введення купюри номіналом 1000 грн за рік потому допомогло зменшити її майже вдвічі до 33 метрів. І приблизно на цьому рівні вона перебувала аж до повномасштабної війни. Про пригоди гривні в останні 2,5 роки ти, напевно, добре знаєш. Додали вони клопоту й нашому мільйонеру. Щоб перевести свої статки у долари, зараз би йому довелося будувати вежу з купюр номіналом 1000 грн висотою 51,5 метри.
Гіпотетична банкнота 5000 грн скоротила б її рівно в 5 разів. При цьому гривнева вежа стала б рекордно низькою за останні 24 роки. Навіть нижчою за 2008 рік – лише 10,3 метри. Якось несерйозно, особливо зважаючи, що навіть вежа з самих 100-доларових купюр вища на 2,2 метри.
Дані – Національний банк України. Розрахунки – Unex Bank
Метри, кілограми та Бігмаки
Які висновки робити з усіх наведених прикладів, вирішуй сам. Але зауваж, що всі вони не надто серйозні. Необхідність запуску в обіг більшого номіналу грошей не можна з’ясовувати в одних лише кілограмах чи метрах. Слід зважати й на частку готівки у грошовому обігу, оскільки Україна рухається за світовим трендом та поступово переходить в кешлес. Якщо на початку нульових частка готівки у грошові масі складала близько 40%, то сьогодні вона знизилася до приблизно 25%.
Не треба забувати й про тіньову економіку. ЄС, наприклад, вже 4 роки потроху виводить з обігу купюри 500 євро. Оскільки їх «широко використовують в злочинних цілях». Тож питання чисел на паперових грошах не можна вирішувати, спираючись лише на базові фізичні величини.
