Зараз доволі багато говорять про штучний інтелект (ШІ), і, як на мене, не марно. Адже саме ШІ щоденно змінює роботу людей і компаній. Як і всі попередні технологічні революції — промислові чи при появі обчислювальної техніки — ШІ несе для людства і виклики, і можливості: створюються нові галузі, переосмислюються робочі ролі. Тож штучний інтелект має потенціал для стимулювання інновацій та підвищення продуктивності. Однак перехідні періоди можуть бути болючими для частини людей.
Зображення створено за допомогою нейромережі.
ШІ вже підвищує продуктивність праці — дослідження «Макроекономічний вплив штучного інтелекту на продуктивність», проведене в грудні 2024 року у Японії, показує, що впровадження штучного інтелекту дає приріст продуктивності праці на 0,5–0,6% на рівні всього ВВП країни. Сьогодні переваги приходять через автоматизацію рутинних задач та швидшу аналітику, а згодом це може призвести до реорганізації бізнес-процесів і появи нових продуктів.
Водночас у багатьох розвинених економіках фіксують так званий «парадокс продуктивності»: поширення корисних технологій не завжди одразу відображається в економічних показниках. Відбувається це через недостатні інвестиції в інфраструктуру, інтеграцію в бізнес-моделі та розвиток людського капіталу. Проблеми з вимірюванням впливу нових цифрових послуг також можуть приховувати реальні вигоди. Для реалізації потенціалу штучного інтелекту важливі не лише технічні навички у людей, а й їхня цифрова грамотність, критичне мислення, здатність до перекваліфікації та організаційні реформи, які дозволять масштабувати результати.
Штучний інтелект стає одним із головних драйверів трансформації у світі, і для України він відкриває можливості, які ще кілька років тому важко було уявити. Україна має сильний IT-сектор, гнучке мислення й унікальний досвід адаптації до криз. Саме ці фактори дозволяють не просто впроваджувати технології, а й створювати рішення, здатні змінювати економіку й посилювати безпеку одночасно. Наприклад, на порталі Diia.AI — державні сервіси з ШІ-агентом — вже працює ШІ-агент, який у бета-режимі надає послуги громадянам. Він оформлює довідки та інтегрується в екосистему електронних послуг. Працюють й інші проєкти з інтеграції штучного інтелекту у бізнес-інтерфейси держпослуг, що вже реалізуються спільно з міністерствами та міжнародними партнерами. Нова хвиля українських ШІ-стартапів у сфері автоматизації бізнес-процесів, NLP та обробки даних отримує інвестиції та виходить на зовнішні ринки. Наприклад, київський стартап Respeecher, який взаємодіє з кіно- та ігровими студіями і здобув визнання на міжнародному ринку завдяки високоякісним voice-AI рішенням. Respeecher активно співпрацює з голлівудськими продюсерами і продовжує масштабувати послуги для глобальних клієнтів. Або ж українська компанія з розробки бізнес-чатботів і AI-агентів BotsCrew, яка обслуговувала міжнародних клієнтів, а в 2025 році отримала контрольний пакет від американської CourtAvenue. Гарним прикладом українського продукту, який знайшов вихід через M&A — продав свої активи американській компанїї Piano — є компанія Newzmate. Вона надає програмне забезпечення для автоматизації контент-маркетингу й персоналізації для медіакомпаній.
Умови війни лише прискорили цей процес. Скажімо, український defence-tech стартап Swarmer розробляє ШI-платформу для управління так званими ройовими дронами і дає змогу одному оператору координувати десятки автономних апаратів, працюючи навіть в умовах відключеного GPS та електронних перешкод. До речі, компанія цього року залучила значне іноземне фінансування для масштабування рішення. Або ж український стартап Farsight Vision, яка перетворює відео з БПЛА на 2D/3D-карти. Такі рішення дуже корисні для оборонних, логістичних та інфраструктурних задач, де потрібно швидко отримувати цифрові дані про місцевість.
Дефіцит робочих рук і високий попит на ефективність роблять автоматизацію та цифровізацію невідворотними. Відновлення країни після війни потребуватиме великих інвестицій, швидких реформ і координації держави та приватного сектору — це одночасно шанс на європейську інтеграцію та модернізацію економіки. Тож Україна може стати не лише користувачем, а й творцем нових технологічних стандартів. І питання сьогодні лише в тому, чи зможе країна перетворити ці можливості та виклики на довгострокову перевагу.
Перваги у впровадженні штучного інтелекту
ШІ дедалі частіше виступає партнером, який допомагає нам приймати рішення, створювати інновації та відкривати нові можливості для розвитку. Тож які саме переваги дає впровадження штучного інтелекту для нашого життя:
Економічне зростання та інновації. Штучний інтелект стимулює зростання економіки: він здатен одночасно заміщати частину рутинної праці і прискорювати появу нових продуктів та послуг. За різними оцінками, до 2030 року штучний інтелект може зробити значущий вклад у світовий ВВП. Крім того, він створить попит на нові робочі місця, наприклад, в аналітиці даних або розробці ШI-систем, і свого роду «обнулить» попит на деякі старі. При цьому ефект від автоматизації загалом стимулюватиме економічне зростання та інновації.
Покращене прийняття рішень та оптимізація ресурсів. ШІ може обробляти величезні масиви даних значно швидше за людину, що веде до кращих рішень у медицині, фінансах, виробництві та інших сферах. Це також допомагає оптимізувати розподіл ресурсів і навантажень у компаніях. Наприклад, аналітичні системи ШI дозволяють банкам і бізнесам краще планувати діяльність. Навіть у військовій сфері бачимо результати: під час війни українські автономні дрони з ШІ влучають по цілях у 3–4 рази успішніше, ніж звичайні безпілотники.
Зображення створено за допомогою нейромережі.
Виклики епохи ші для людини й суспільства
Хоча ШІ відкриває широкі можливості, він одночасно ставить перед людьми низку серйозних викликів. Це і ризик витіснення частини професій, і питання приватності, захисту даних і прозорості рішень.
Автоматизація робочих місць. Автоматизація рутинних і повторюваних завдань може звільнити людей для більш складної та креативної роботи, але при цьому існує ризик витіснення певних професій. За деякими оцінками, масштаб впливу може сягати сотень мільйонів робочих місць у різних сценаріях, — проте це дуже залежить від припущень моделей і темпу впровадження. Водночас ШІ створює нові ролі: аналітики даних, інженери з машинного навчання, розробники інструментів ШІ тощо. На Всесвітньому економічному форумі Future of Jobs Report 2025, що відбувся на початку цього року в Давосі, прогнозували значні одночасні зміни: зникнення частини робочих місць і створення нових, що підкреслює важливість навчання та перекваліфікації майже кожного з нас. Зокрема, технології обробки даних та ШI створять приблизно 11 мільйонів нових робочих місць, одночасно заміщаючи близько 9 млн позицій у наступні роки, а понад 40% роботодавців очікують скорочень там, де ШI здатен автоматизувати завдання.
Етичні та регуляторні питання. Розробка та впровадження етичних стандартів і регуляторних норм для алгоритмів повинно йти паралельно з їхнім використанням. Наприклад, впровадження штучного інтелекту в банківському секторі повинне відповідати вимогам НБУ та міжнародним стандартам безпеки й конфіденційності.
Трансформація ролей на ринку праці. Штучний інтелект поки що автоматизує не цілі спеціальності, а окремі завдання. Тому багатьом працівникам достатньо буде просто перенавчитися. Проте найбільш швидко зростають AI- та технологічні професії, а численні адміністративні та канцелярські посади можуть скорочуватися. Це означає, що ринок праці радше зазнаватиме «перетікання» ролей: наприклад, частину аналітиків можна перекваліфікувати у AI-фахівців чи інженерів, а декому доведеться опанувати нові цифрові інструменти. Загалом, якщо держава і бізнес вчасно дадуть людям нові навички і створять робочі місця майбутнього, загальний ефект може бути позитивним.
Як виклики перетворити на можливості
Уже зараз потрібно діяти й використовувати підтримку штучного інтелекту з розумом. Бізнесу можна починати з чогось не дуже значного, що допоможе йому адаптуватися:
Невеликі пілотні проєкти та навчання співробітників. Починати варто з автоматизації конкретних рутинних процесів у невеликих тестових командах. Це мінімізує ризики й дає змогу отримати швидкий досвід. Паралельно варто інвестувати у навчання працівників: наприклад, курси з аналітики даних або роботи з новим програмним забезпеченням. Коли співробітники опановують «інструменти ШІ», бізнес може перетворити потенційні втрати робочих місць на нові кар’єрні можливості.
Комбінація навичок. Фахівцям потрібно формувати не тільки технічну «начинку», такі як робота з даними, розуміння алгоритмів, базове програмування, а й «м’які» навички: креативність, критичне мислення, навички комунікації та управління змінами. Така комбінація дозволяє людині працювати разом зі штучним інтелектом: поки машина швидко аналізує дані, людина керує процесом і впроваджує стратегії.
Державна підтримка і етика. Уряду варто сприяти програмам перепідготовки та підтримувати малий і середній бізнес у використанні хмарних технологій та ШI-сервісів. Також важливо встановлювати правила етичного використання алгоритмів та захисту даних. Наприклад, державні програми можуть фінансувати курси з цифрової грамотності та аналізу даних, а законодавство – вимагати прозорості — права на зрозуміле пояснення, а не перекладання її на «чорну скриньку» штучного інтелекту. Наприклад, якщо державна чи приватна компанія проводить закупівлі за допомогою системи, що використовує алгоритми ШІ —для оцінки пропозицій, перевірки документів чи визначення переможця, потрібно чітко знати, як ця система працює: які дані враховує, за якими критеріями оцінює, чи немає упередженості.
Я впевнена, що інтеграція штучного інтелекту разом із паралельними інвестиціями в розвиток людей і процесів перетворює короткострокові операційні виграші на довгострокову цінність: такі компанії швидше продукуватимуть інновації, оптимізують витрати, приваблюватимуть компетентні кадри та витримають конкуренцію не лише на українському, а й на світовому рівнях.
