Молоді українці не надто переймаються через пенсію. Багатьом здається, що це занадто далека перспектива, щоб опікуватися проблематикою зараз, коли треба вирішувати більш нагальні життєві питання. Дехто, зважаючи на статистику тривалості життя та плани щодо збільшення пенсійного віку, які передбачає відповідна реформа, вважають думки про пенсію марною витратою часу. Але пенсійне накопичення все ж має сенс, і турбуватися про нього слід не за пару років до виходу на заслужений відпочинок, а заздалегідь.
Визначення пенсійних цілей
Перш ніж приступити до визначення цілей, яке має пенсійне забезпечення в Україні, давай розберемо трохи теорії. Система пенсійного забезпечення населення складається з трьох рівнів. Базовим є так звана солідарна система. Її суть доволі проста: ті, хто працюють, сплачують до пенсійного фонду регулярні внески, які спрямовуються на пенсії громадянам відповідного віку.
На перший погляд все виглядає абсолютно справедливо. Проте така система ідеально працює лише за умови стабільної, а краще зростаючою, чисельності населення. В іншому випадку молодих та продуктивних громадян буквально не вистачатиме на пенсійне забезпечення старіючої нації.
Такий тренд актуальний для багатьох розвинених країн. А особливо тривожних ознак він набрав в Україні. Численні кризи призвели до значного скорочення народжуваності. За даними Світового банку, у 2021 року на кожну жінку припадало 1,16 народжень протягом життя. А за деякими даними у період повномасштабного вторгнення показник впав до катастрофічних 0,8-0,9. До того ж, величезна кількість українців, насамперед українок, працездатного віку виїхали з дітьми за кордон.
Соціологи називають такі процеси «демографічною ямою». Маючи на увазі, що в майбутньому через спад народжуваності у певний період, аналогічні періоди повторюватимуться циклічно. Але в контексті пенсійного забезпечення це означає, що розраховувати на «солідарну» пенсію сучасні працездатні українці не можуть. Точніше можуть, але в міру неминучого погіршення ситуації розмір пенсій ставатиме все менш релевантним прийнятному способу життя.
За таких умов слід вже зараз подумати над своїм майбутнім. А для цього, насамперед, слід визначитися з пенсійними цілями. Це можливо зробити лише якщо бодай частково спланувати витрати. Одна справа, якщо ти плануєш зустрічати старість у батьківській хаті з особистим господарством. Зовсім інша, якщо старість твоєї мрії – це подорожі світом.
Оцінка поточного фінансового стану
Друге важливе питання – твої поточні можливості. Дохід, який ти отримуєш, має бути достатнім для покриття поточних витрат. Та ще й має залишатися бодай трохи для формування заощаджень. Про надвеликі цифри не йдеться: за світовою практикою для накопичення достатньої пенсії вистачить відрахувань в межах 3-5% від регулярного доходу. Такі фінанси за умови коректного керування ними забезпечать прийнятну прибавку до стандартних виплат.
Важливо, що підтримка держави у вигляді солідарної системи пенсійного забезпечення не зникає навіть якщо ти матимеш власні заощадження на старість. При цьому зібрані таким чином гроші фактично є третім рівнем пенсійної системи – добровільне недержавне пенсійне забезпечення.
Вибір фінансових інструментів для пенсійних заощаджень
Щодо до другого рівня, то станом на середину 2024 року в Україні його не існувало. Парламент вже не перший рік намагається ухвалити закони, які запровадять в державі обов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення. Але через війну це питання залишається невирішеним.
Відтак наразі ти можеш розраховувати лише на перший (солідарна пенсія) та третій рівень (добровільна недержавна пенсія). Але збирати на пенсію «під подушкою» немає жодного сенсу. Справа в тому, що усюдисуща інфляція, навіть за помірних показників, буквально з’їдатиме твої накопичення. Навіть якщо ти збиратимеш їх у відносно стабільних доларах США чи євро. Відтак тобі потрібно інвестувати гроші для захисту їх від знецінення.
Згідно з існуючих в Україні нормативних актів, в тебе є кілька можливостей.
- Недержавні пенсійні фонди. Їхня діяльність суворо регламентується законом, а контроль та регулювання здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Попри це, щоправда, великої довіри серед українців такі організації не мають. Найбільший в Україні недержавний пенсійний фонд станом на середину 2024 року мав лише 76 тисяч пенсійних рахунків. І це обмаль, зважаючи на населення країни.
- Пенсійний депозит. Депозит для пенсіонерів фактично є різновидом звичайного банківського вкладу, який відрізняється значним строком вкладення коштів (до кількох років).
Кожен із цих варіантів має свої плюси та мінуси. Про які поговоримо нижче.
Поради з накопичення на пенсію
Ключова порада для тих, хто міркує про майбутню пенсію – почни! Насправді, це доволі важке рішення, зважаючи як на суто психологічні обставини (все ж нікому у розквіті сил не хочеться думати про старість), так і на фінансові нюанси. Молодій людині, особливо, що має маленьких дітей, завжди є куди витрачати гроші. Тому ухвалене рішення про намір почати збирати гроші на пенсію є запорукою успіху.
Припустимо, рішення ухвалене. То куди йти: до банку чи до недержавного пенсійного фонду (НПФ)?
- Суворо кажучи, справжньою пенсією буде лише перший варіант. НПФ спеціально створюються для формування майбутніх пенсійних заощаджень, відтак забезпечують певний захист «від вкладника». Наприклад, забрати з НПФ вже зібрані кошти без супер поважних причин (на кшталт серйозної хвороби) до настання пенсійного віку неможливо. Це захищає майбутнього пенсіонера від необдуманих витрат.
- На відміну від НПФ, пенсійний депозитний рахунок, яким би довгим не був строк розміщення, можна просто не продовжити після спливу чергового циклу та забрати гроші. Крім того, доходи, отримані від інвестування зібраних у НПФ грошей, не оподатковуються. А от нараховані на депозит відсотки – так.
- Формувати заощадження в НПФ можна лише в гривні. Що, певно, сподобається не всім. З іншого боку, за поточних ставок за валютними депозитами це не така вже й серйозна проблема.
- Набагато суттєвіший мінус НПФ – доходи тут не гарантуються та залежать від ефективності інвестиційної стратегії фонду. Попри те, що закон не дозволяє НПФ ввести ризиковану інвестиційну діяльність, іноді може так траплятися, що замість прибутку інвестиції фонду покажуть збитки.
- Банківський депозит не має такого недоліку – тут відсотки гарантовані. Але за спокійних часів, коли ситуація в країні не є надзвичайною, інвестиції НПФ скоріше за все продемонструють більшу дохідність, ніж банківський депозит.
Зменшення витрат та підвищення заощаджень
Якому саме інструменту надати перевагу – обирати тобі. Але який би спосіб не став тобі до снаги, ключовим елементом ефективності пенсійних накопичень є регулярність. Лише 2000 гривень пенсійних внесків на місяць протягом 20 років забезпечать тобі пенсію у понад 20 000 гривень на місяць впродовж 20 років після настання пенсійного віку. Але якщо ти з якихось причин не зможеш робити внески певний період, сума майбутньої пенсії почне знижуватись. Той самий щомісячний внесок впродовж 10 років гарантує тобі пенсію у розмірі лише 5,5 тисяч гривень. Погодься, різниця разюча.
Отже, маєш постійно думати над тим, щоб забезпечити стабільність. А без ретельного фінансового планування, контролю за витратами, досягти цього вкрай складно.
Додаткові поради для забезпечення майбутнього
- Тримай грошовий потік додатнім: надходження до сімейного бюджету мають завжди перевищувати видатки.
- Користуйся страховими послугами. Це дозволить чітко слідувати фінансовому плану та захиститися від життєвих несподіванок.
- Інвестуй. Пам’ятай про інфляцію та захищай заощадження від знецінення у активах, що зростають.
Роль держави у пенсійному забезпеченні
З радянських часів від наших батьків ми звикли сприймати пенсію, як державну винагороду за багаторічну працю. Але в сучасному світі такі сентенції не мають нічого спільного з реальністю. Коли вся власність в країні була зосереджена в «державних» руках, вона справді мала сенс. Але в ринковій економіці люди працюють не на державу, а на приватний бізнес або самих себе. Щодо ж самої держави, то фактично вона є розпорядником зібраних податків, суб’єктом, що встановлює правила та слідкує за їх дотриманням.
Звісно, держава могла б встановити будь-які пенсії, збільшивши дотації пенсійного фонду з бюджету. Але за таких умов вимушена була б відмовитися від підтримки інших напрямів. Наприклад, економити на медичному забезпеченні, освіті, культурі та безпеці тощо. Іншими словами, лишати майбутнього твоїх дітей та онуків.
Що це в цифрах? 2023 року дотації з держбюджету до Пенсійного фонду склали майже 250 мільярдів гривень. Це гроші, яких не вистачає фонду для виплати пенсій з власних джерел (здебільшого ЄСВ).
На жаль, підтримка, яку може надати солідарна система пенсійного забезпечення, занадто мала й в майбутньому не має перспектив до зростання. Тому питання достойної пенсії має стати персональною відповідальністю кожного громадянина. Принаймні до того часу, коли в країні запрацює другий рівень пенсійної системи.
