Весна 2024 року принесла українцям чимало «податкових нервів». Спочатку ЗМІ розповсюдили низку гучних новин, джерелом яких стала урядова «Національна стратегія доходів до 2030 року», де можна було зустріти такі гучні ініціативи, як збільшення податків для ФОП та запровадження акцизного податку на солодкі напої, в тому числі газовані. А днями кабмін вніс до Верховної Ради законопроєкт, який в найближчі кілька років радикально збільшить податкове навантаження на тютюн, включно з електронними пристроями.
Скільки коштуватиме пачка цигарок
Оподаткування сигарет та інших тютюнових виробів доволі складне. Загальна сума, яку зрештою курець надсилає до бюджету з кожної пачки, складається з двох окремих податкових інгредієнтів: акцизної і так званої адвалорної ставки. Перша є фіксованим числом, друга становить 12% від вартості власне пачки цигарок. Складність в тому, що в сумі ці дві величини не можуть бути меншими за встановлений податковим кодексом показник.
Останній, до речі, фактично є зобов’язанням України в межах її євроінтеграційних прагнень. Ще 2017 року наша країна пообіцяла до 2025 року поетапно збільшити податкове навантаження на сигарети щонайменше до 90 євро за 1000 штук. Від цього плану Україна жодного разу не відступала та, чесно дотримуючись обіцянки, щороку підвищувала акцизну ставку на 20%. Але парламентарі, затверджуючи графік подорожчання цигарок, не врахували важливий нюанс: ставка акцизу в податковому кодексі вказувалася в гривні.
За планом, до 2025 року мінімальний загальний акциз мали збільшити до 3019,85 грн за 1000 штук, що станом на 2020 рік було еквівалентно 93,2 євро. Але навіть за поточним курсом зараз ця цифра дорівнює лише 71 євро.
Тож ключова зміна, яку вносить згаданий урядовий законопроєкт в існуючі правила – заміна гривневих ставок акцизу на показники в євро. За сутністю ж план подорожчання не змінився: як і раніше, Україна має збільшити суму акцизів на цигарки до 90 євро за 1000 штук. Щоправда – і це хороша новина для курців – уряд переглянув графік. Тож тепер на максимальні позначки маємо вийти не у 2025-му, а у 2028 році.
За простого розрахунку, що побудований на гіпотезі незмінності обмінного курсу гривні до євро, у 2028 році мінімальна вартість пачки цигарок має скласти 165 грн. Якщо ж врахувати ймовірну девальвацію, взявши за базу прогноз МВФ кінця 2023 року, та припустити, що співвідношення євро/долар не буде змінюватись, за 4 роки пачка подорожчає до щонайменше 228 грн.
Дані - законопроєкт №11090, МВФ. Розрахунки - Unex Bank
З податком на лимонад справа набагато складніша. Насамперед через дискусійність цього питання. В «Cтратегії доходів» оподаткування штучно підсолоджених напоїв згадується лише в контексті можливої перспективи. Мовляв, в майбутньому можна розглянути й це питання.
Хоча ще в березні минулого року солідна група нардепів з понад 70 чоловік зареєструвала в Раді одразу чотири відповідні законопроєкти. Вони зокрема пропонували встановити акциз у розмірі 0,1 євро за літр таких напоїв. Неважко підрахувати, що за поточного курсу це мало б підвищити вартість літрової пляшки умовного "Живчика" на 4 гривні. Середній українець, за статистикою, вживає 40 літрів таких напоїв на рік, тож додаткові річні витрати могли б становити 160 гривень. Та поки ці ініціативи залишаються лише ідеями: найуспішніший з проєктів дістався лише розгляду профільним комітетом.
Податки заради здоров’я
Але цей текст не про гроші. Очевидно, що будь-яке підвищення податків викликає у суспільстві обурення. Та, як виявляється, в економічній природі існують податки, що можуть не тільки заробляти гроші державі, а ще й рятувати життя. Насамперед йдеться про податок на тютюн.
Мало хто знає, що Франція – одна з найбільш неблагополучних країн в світі з точки зору куріння. Уряд цієї країни десятиріччями намагається переконати населення кинути палити, але досі приблизно 35% французів вживають тютюн в тій чи інший формі. За останні 5 років розповсюдженість куріння скоротилася тут лише на 1%. А щодня від паління помирають близько 200 громадян – саме так описав суть проблеми міністр охорони здоров’я Франції восени минулого року, коли презентував черговий план подолання епідемії тютюнопаління. До речі, її ключовий елемент – чергове збільшення вартості цигарок: мінімальна ціна тут зросте з 11 євро у 2023-му до 13 євро у 2025-му. Ще 2016 року пачка у Франції коштувала 7 євро.
В тебе може виникнути питання, навіщо весь час підвищувати податки, якщо майже двократне збільшення ціни не впливає на шкідливі звички французів? Але і на нього науковці мають відповідь: підвищення ціни – найефективніший спосіб зниження розповсюдження куріння на популяційному рівні.
Навіть якщо ти палиш все життя, спробуй поглянути на питання вартості цигарок під іншим кутом зору. Насамперед дорожнеча тютюну впливає не стільки на завзятих курців, скільки на початківців, тобто підлітків. Якщо ти сам того не хочеш, додаткові 10 грн в ціні пачки тебе, скоріш за все, не мотивують кинути палити. А от для 14-15-річного хлопця різниця між пачкою за 80 грн та 120 грн дуже суттєва.
А що ж з лимонадом, запитаєш ти? Останніми роками у науковій пресі з’явилося чимало досліджень, що доводять неймовірно широкий спектр негативних наслідків для здоров’я від надмірного вживання цукру, якого дуже багато у штучно підсолоджених напоях. Діабет, серцево-судинні захворювання, запальні захворювання травного тракту, що можуть викликати рак, власне, рак печінки. І це вже не кажучи про надмірну вагу та ожиріння, що самі по собі радикально підвищують ризик низки неінфекційних хвороб.
Минулорічне моделювання вчених Німеччини показало, що запровадження податку на солодкі напої в розмірі 20% зекономило би близько 16 мільярдів євро суспільних видатків на лікування «цукрових» хвороб впродовж наступних 20 років.
А Американське «польове» дослідження, опубліковане у січні цього року показало, що зростання ціни на солодку воду на 33% призвело до зменшення її споживання на ті самі 33%.
Знову ж найбільший вплив «цінові» способи боротьби з шкідливими звичками насамперед чинять на підлітків, чия економічна самостійність дуже обмежена. І це вкрай важливо, оскільки саме у цьому віці формуються наші звички на все життя.
Тож, якщо думати не про нас самих, а про наших дітей, може й слушна ідея збільшити податки на усе шкідливе? До речі, алкоголем, тютюном та цукром вікно можливостей у цьому питанні не обмежується. Восени минулого року Колумбія першою у світі запровадила податок на «шкідливу» їжу – глибоко перероблені продукти, що також асоціюються з низкою серйозних наслідків для здоров’я, зокрема онкозахворюваннями.
