Новинний потік у наш час справді безперервний: смартфони, соціальні мережі та месенджери забезпечують доступ до інформації 24/7. Ми буквально «потопаємо» у стрічках новин і сповіщеннях, що може погіршувати психоемоційний стан і викликати тривожність, відчуття безсилля та виснаження. Скільки ж контенту і з яких джерел ми споживаємо? Та чи дійсно це нам так потрібно?
Як змінюється увага до новин
Загальний інтерес до новин знижується у багатьох країнах — за звітом Reuters Institute (Digital News Report 2024, інтерес до новин зменшився з 66% у 2018 році до 49% у 2024 році. У той же час 39% респондентів у світі заявили, що уникають новин через надмірний потік інформації, а у Великій Британії цей показник сягнув 46%.
Тим не менш, люди тривалий час протягом доби «прилипають» до телефонів до кількох годин на день, а якщо точніше, — то аж 4 год 37 хв на день!
Щодо українців, то 44% визнають, що щодня проводять понад 3 години в месенджерах; 36% — на відеоплатформах; 30% — у соцмережах. І лише 17% все ще назвали телевізор важливим каналом отримання інформації. Це дані недавнього дослідження Gradus «Медіаспоживання 2025», оприлюдненого у листопаді 2025 року.
Тобто майже половина з нас витрачає значну частину доби на онлайн-спілкування та розваги. Всі ці цифри підтверджують загальний тренд проживання життя у постійному медіарежимі, що накладає великий тягар на психіку.
Через які канали люди отримують новини
В Україні месенджери залишаються лідером серед каналів новин. У вересні 2025 року 75% українців отримували інформацію саме через Telegram, Viber та інші месенджери і ця цифра практично не змінилася порівняно з минулим роком. При цьому Telegram лідирує серед месенджерів — 92% респондентів щотижня його використовують. На другому місці є Viber. А от WhatsApp намагається їх наздогнати і демонструє найбільший приріст — з 30% до 41% за рік.
Соціальні мережі — Facebook, Instagram та інші — використовують 60% опитаних, відеоплатформи на кшталт YouTube — 54%. Тож відеоконтент як джерело новин зростає. Цікаво, що як би українці не лаяли Facebook, він залишається основною платформою для 72% користувачів. Instagram продовжує нарощувати аудиторію — 67% (плюс 6 в.п. за рік). Проте найпомітніше росте TikTok — з 49% до 54% — і дедалі частіше використовується не лише для перегляду смішних відео, а й для отримання новин молоддю.
Традиційні сайти новин фіксують близько 42% аудиторії, а популярне раніше телебачення – лише 27%. Що це означає? Ми відходимо від класичних ЗМІ до мобільних і онлайн платформ: молодь у першу чергу дізнається про новини з телефону, а не з телевізора, і тим більше не з паперових газет.
Загальносвітову тенденцію підтверджує і Звіт Інституту Рейтерса про цифрові новини за 2024 рік. У США, Великобританії, Німеччині, Франції, Італії, Іспанії, Швеції, Нідерландах, Канаді, Австралії, Індії та Японії, в яких проводилося дослідження, канали соціальних мереж, на які люди покладаються для новин, змінюються — залежність людей від відео- та месенджерів зростає. Наприклад, зростають перегляди новин у YouTube (+6%), Instagram (+13%) та WhatsApp (+9%). І, незважаючи на те, що TikTok є одним зі «свіжих» учасників ринку соціальних мереж, щотижневе використання новин із TikTok у вищезазначених країнах знаходиться майже на тому ж рівні, що й із Twitter (8% проти 11%).
Смартфон для контенту: добро чи зло?
Мобільний телефон для кожного з нас — невід'ємна частина нашого життя, можна сказати, що він є нашим другим «я», адже він інтегрувався в повсякденні справи. Тому не дивно, що майже всі люди (91%, якщо точніше) споживають контент саме через смартфон. З одного боку, він дає миттєвий доступ до важливої інформації, дозволяє зв’язуватися з рідними на відстані, отримувати підтримку та корисний контент у будь-який момент. З іншого боку — це проблема: постійний доступ до новин і соцмереж може викликати інформаційний стрес. І тривалий час, проведений перед екраном телефону, змінює те, як ми сприймаємо інформацію: увага притуплюється, сон стає гіршим, а мозок менше відпочиває.
Як зменшити споживання та знизити стрес
Щоб уникнути вигорання від інформаційного споживання, раджу систематизувати свою медіарутину. Наприклад, виділити у щоденному графіку конкретний час для читання новин і чітко його дозувати — тоді не виникатиме хаотичного «поглинання» стрічки протягом дня.
Повідомлення зі смартфона також можна і треба контролювати: можна вимкнути непотрібні push-сповіщення і відписатися від каналів, які не потрібні на щоденній основі, адже кожен звук чи вібрація відволікає і підвищує тривожність.
Варто вмикати «нічний режим» у телефоні, щоб блокувати увесь зайвий шум та не гортати новини бодай за півгодини до сну. Це дозволить краще відпочити.
Немає нічого поганого в тому, щоб взяти «інформаційну перерву»: час від часу відкладати телефон і займатися тілом – можна прогулятися чи зробити дихальну гімнастику або кілька розтягувань. Тимчасове відключення від новин здатне зберегти ясність розуму.
А ще важливо обирати, яким новинам приділяти увагу: споживати новини треба так само обережно, як і їжу — брати їх лише з перевірених джерел. Адже неконтрольований потік неперевіреної інформації буде руйнувати з без того крихкий психологічний стан. Тому слідкуйте за джерелами (щоб вони були достовірними) і часом, витраченим на перегляд контенту.
Отже, головне у здоровому медіаспоживанні — свідомість та баланс. Що я маю на увазі: читайте перевірені джерела, обмежуйте час на перегляд інформації та поєднуйте це із відпочинком, хобі та спілкуванням офлайн. Регулярне дотримання цих простих правил цифрової гігієни допоможе знизити стрес й підтримувати психічне здоров’я.
