Квітень 2026 року пройшов для гривні відносно спокійно: попри високий попит на іноземну валюту, НБУ здійснював значні валютні продажі, що згладжувало пікові коливання та дозволило їх втримати у вузькому діапазоні. Офіційний курс долар/гривня на початку місяця становив близько 43,92 грн, а на 30 квітня — приблизно 44,08 грн/дол. Таким чином, гривня злегка ослабла, але різких змін не відбулося. Суттєво знизився ажіотажний попит населення — чиста купівля валюти фізособами в готівковому сегменті впала до $0,34 млрд (проти $0,968 млрд у березні). Інфляція у березні прискорилась до 7,9% р/р, але НБУ 30 квітня залишив облікову ставку на рівні 15%, аби зберегти привабливість гривневих активів і стримувати очікування.
На курс минулого місяця тиснули як внутрішні, так і зовнішні фактори. Спостерігався девальваційний тиск від дефіциту торгівлі товарами та збільшення витрат населення (попит на валюту для заощаджень). Одночасно позитивно впливала висока облікова ставка, яка приваблювала інвестиції у гривневі облігації. Серед глобальних чинників – насамперед війна на Близькому Сході, що підвищили побоювання щодо поставок нафти і спричинили зростання цін на неї. Відповідно збільшилися ціни на газ і бензин, що додатково підвищило імпортні витрати для України. Проте головною підтримкою для гривні стали очікування великої міжнародної допомоги: наприкінці квітня остаточно затверджено пакет ЄС на €90 млрд, а також обговорюються нові угоди з МВФ і ЄБРР. Це збільшить резерви і дасть додаткову ліквідність на валютному ринку.
Продажі валюти НБУ стримували різкі зміни курсу: середньотижневий обсяг продажу валюти у квітні становив приблизно $0,83 млрд, що менше, ніж у березні. Це згладило сплески попиту з боку бізнесу, зокрема імпортних операцій, і населення. Скорочення розриву між інфляційними очікуваннями і фактичними темпами через війну та зростання цін на енергоносії залишалося важливим завданням регулятора.
Минулого місяця держбюджет мав значні платежі — відшкодування ПДВ, витрати на оборону тощо, але водночас зростають надходження від зовнішньої допомоги. Війна і щомісячна девальвація роблять долар привабливим «зберіганням капіталу».
Металургія і машинобудування скорочували обсяги продажу, а імпорт аграрної продукції та добрив продовжував рости. Сумарно торгівля залишалася дефіцитною – минулого року імпорт товарів ($84,7 млрд) майже вдвічі перевищив експорт ($40,4 млрд). Без значних продажів валюти НБУ це послаблення гривні було б помітнішим.
Також регулятор опублікував оновлені прогнози: інфляція у 2026 може досягти орієнтовно 9,4%. Згідно з офіційними даними, чистий продаж валюти у квітні склав $3,586 млрд. Зменшення продажу валюти сигналізує про деескалацію тиску з боку попиту.
Банки та обмінники протягом місяця пропонували стабільні курси, а обсяги торгів залишалися помірними. Високі ставки за депозитами сприяли утриманню заощаджень у гривні. Зростання інфляції посилює девальваційні очікування.
Якщо темпи зростання цін продовжаться, НБУ може підвищити ставку, що, у свою чергу, підтримуватиме попит на гривню. Постійний інтерес до долара зберігається і він залишається «якорем» для заощаджень. Станом на кінець квітня резерви зросли до ≈$62,1 млрд (з $60,6 млрд на кінець березня). Це дає регулятору значний буфер безпеки.
У травні основним драйвером залишаться зовнішнє фінансування та обсяги інтервенцій НБУ. Надходження допомоги ЄС може значно ослабити курс. Водночас воєнні ризики та високий імпорт пального можуть утримати гривню у нинішніх межах. Прогноз НБУ на II квартал підтверджує помірне девальваційне зміцнення тренду.
