У березні валютний ринок України не був спокійним: курс долара зростав. Ще 2 березня офіційний курс становив 43,0996 грн/дол., а вже 13 березня досяг пікового значення 44,1636 грн/дол. Загалом протягом місяця курс оновив шість рекордів, після чого з середини березня почав поступово відходити від максимумів і наприкінці місяця стабілізувався в діапазоні 43,85–43,90 грн/дол.
У перші дні березня курс залишався відносно стабільним, однак уже 6-9 березня коливання почали зростати. Нацбанк повідомив про технічні труднощі з постачанням готівкової валюти та розпочав спеціальні аукціони з обміну безготівкової валюти на готівкову для банків. Перші операції відбулися 9 березня, а далі НБУ продовжив регулярні продажі, зокрема 13 і 18 березня, щоб забезпечити каси банків і зменшити спекулятивний тиск. Це частково стабілізувало ситуацію: вже 16 березня офіційний курс знизився до 44,1381 грн/дол. і надалі продовжив рухатись вниз. Сукупний обсяг продажу за місяць сягнув рекордних 4,767 млрд доларів, а загалом із початку року чистий продаж валюти НБУ перевищив 11,493 млрд доларів. Завдяки цьому коливання курсу залишалися відносно плавними: денні зміни здебільшого не виходили за межі 50-70 копійок. На готівковому ринку банки також утримували відносно стабільні котирування, і долар у середньому перебував у діапазоні 43,65–44,15 гривні.
Підвищення курсу було зумовлене насамперед зовнішніми чинниками. Вирішальну роль відіграло загострення ситуації на Близькому Сході та дії Ірану, яке спричинило зростання світових цін на нафту й газ, посилило попит на долар як на захисний актив і посилило глобальну невизначеність. Додатковий тиск створювали й внутрішні сезонні фактори, зокрема, підвищений попит з боку імпортерів і потреба закривати розрахунки за зовнішніми контрактами. На цьому тлі Національний банк України неодноразово наголошував, що пропозиція валюти залишається достатньою, а резерви дають змогу згладжувати надмірні коливання без ознак дефіциту на ринку.
У лютому-березні Україна отримала суттєві зовнішні ресурси, зокрема, кошти в межах ініціативи G7 і Світового банку та від розміщення валютних ОВДП, що частково компенсувало виплати за зовнішнім боргом. Це знизило ризик різкого розбалансування ринку й дало змогу регулятору й надалі діяти в режимі керованого плавання курсу. Загалом березневе послаблення гривні стало наслідком поєднання зовнішніх значних подій, сезонного зростання попиту на валюту та підвищених оборонних і імпортних потреб, тоді як дії НБУ не дозволили курсу вийти за межі значно гіршого сценарію.
Бюджет і надалі залишається під тиском великих видатків на оборону та відновлення, що потребує своєчасного надходження міжнародної підтримки. Будь-які затримки з її отриманням створюють додатковий тиск на ліквідність. На валютний ринок також продовжують впливати війна в Україні та загальна геополітична напруга: ці фактори підвищують невизначеність, посилюють попит на іноземну валюту й формують психологічний ефект, за якого учасники ринку тримають більші доларові резерви. Окремим ризиком є затримка запланованої допомоги від Європейського Союзу в обсязі 90 млрд євро, затверджених у грудні 2025 року, адже несвоєчасне надходження цих коштів може створити дефіцит фінансування бюджету, зокрема оборонних витрат.
На динаміку ринку у квітні впливатимуть передусім розвиток подій на Близькому Сході, ситуація на фронті, потреби оборонного фінансування, обсяги розрахунків за імпорт, а також політика НБУ щодо валютних обмежень і монетарної ставки. Якщо геополітична напруга знизиться, а нова міжнародна допомога надходитиме своєчасно, гривня може отримати підтримку, а потреба в активному втручанню з боку регулятора зменшиться. Натомість у разі подальшого загострення ризики для курсу залишатимуться високими: дорожчання нафти й газу, зростання вартості імпорту та можливі затримки зовнішніх траншів посилюватимуть тиск на валютний ринок. У такому разі НБУ, найімовірніше, і надалі зберігатиме активну присутність на міжбанку, щоб стримувати різкі коливання та підтримувати керовану стабільність гривні.
