Купити новенький смартфон чи автівку в кредит на приємних умовах готовий кожен. А от чи кожен готовий сплачувати за нього вчасно? Здається, у світі технологій знайдено рішення, що найближчим часом переверне уявлення про кредитування.
У Сполучених штатах, де кредитування є нормою життя для пересічного громадянина, близько 80% споживчих позик забезпечені заставою. Це дуже важлива складова кредитування, адже вона радикально зменшує ризики кредитора та дозволяє видавати позики за майже «смішні» відсотки.
Певно, всі чули про іпотеку під 2-3% річних або автокредит з платежем на місяць у $100-150. Ці заморські процентні делікатеси не тільки наслідок потужної економіки, конкуренції та дешевих «інвестиційних» грошей. А ще й показник низького ризику, який кредитор вбачає у видачі позики.
Чим більший ризик, тим більша вартість позики. Навіть у США ставки за кредитними картками сягають 25-30% річних, а миттєві позики готівкою легко можуть коштувати під 100% річних. Проблема в тому, що кредитор, видаючи позики, вже знає, що певна їх частина не повернеться ніколи. Та закладає додаткові витрати на їх примусове стягнення чи навіть списання у загальну вартість кредитної послуги. Фактично виходить, що чесні позичальники сплачують кредит за себе та за тих, хто з якихось причин вирішив не повертати гроші.
Особливо гострою ця проблема проявляється в країнах із низьким та середнім рівнем доходів, де більшість кредитів є беззаставними. В Україні останніх років домінують саме такі позики. Кредити готівкою, ліміти на картках, так звані «товарні» кредити, що видаються безпосередньо в магазині – все це бланкові, тобто беззаставні позики. Хоча значна частина з них витрачається на смартфони й ноутбуки, холодильники та пилососи, телевізори та планшети, ані банк, ані МФО не розглядає придбане за кредитне кошті майно як заставу.
Цифрова застава
Але проблема не тільки у вартості таких кредитів, а й в їх доступності. Кредитори намагаються мінімізувати ризик неповернення кредиту, тому відмовляють у кредитах людям, що не мають достатнього офіційного доходу, бодай трохи зіпсували кредитну історію, прострочивши платіж на пару днів тощо.
Технологічне рішення цієї проблеми зараз розвивають кілька фінтех-компаній. Суть його полягає в тому, щоб обмежити використання товару, придбаного в кредит, у разі прострочення платежу. Не сплатив вчасно за телефон? Він заблокується, а на екрані з’явиться нагадування про необхідність здійснити платіж.
Забув сплатити щомісячний внесок за автокредитом? Автівка просто не заведеться. До речі, патентну заявку на такий пристрій, що встановлюється на стартер автівки та керується дистанційно, вже подали у Ford.
Теоретично, кажуть експерти, аналогічні рішення можна знайти для більшості «технологічних» споживчих товарів. Пральні та посудомийні машини, холодильники, пилососи, ноутбуки та ігрові консолі – всі вони потенційно можуть бути предметом цифрової застави. І, схоже, вже незабаром виробники по всьому світу почнуть впроваджувати такі технології у свої вироби. Чому я в цьому майже не сумніваюся? Бо це вигідно, адже збільшує продажі.
Переваги в цифрах
Логіка дуже проста: кредитору не потрібно «ганятися» за боржником, шукати майно, нагадувати про черговий платіж тощо. Автоматична система сама заблокує техніку аж доки не буде внесено потрібний платіж. З іншого боку, у споживача з’являється прямий та дуже сильний стимул слідкувати за графіком та вносити платежі вчасно.
Погодься, виглядає дуже перспективно. За таких умов банки легше видаватимуть кредити, бо матимуть більше впевненості у їх поверненні. Ставки за позиками знизяться, що збільшить потенційну клієнтську базу. Тобто виграють всі: виробники, кредитори та споживачі. Та чи настільки все казково? Наскільки ця модель може бути ефективною?
Відповідь на це питання дали науковці з США, що проаналізували наявні дані та 24 січня опублікували результати своєї роботи в The Quarterly Journal of Economics. Автори констатували суттєве покращення усіх показників кредитування з цифровою заставою у порівнянні з класичним беззаставним кредитом.
- Наприклад, частка повністю сплачених позик зросла на 19%.
- А за 200 днів повністю виплатили заставну позику 73%. Серед класичних позичальників цей показник склав 62%.
- Прибуток кредитора зріс на 49%.
І ще одна деталь. З’ясувалося, що цифрова застава змушує позичальників ретельніше оцінювати власну платоспроможність. Це зрозуміло – ніхто не захоче купувати смартфон, що перетвориться на цеглину за пару місяців. Відтак добровільно відмовилися від позики із цифровою заставою 51% користувачів. При класичному кредитуванні аналогічний відсоток склав 44%.
Може здатися, що ці цифри не надто переконливі. Але в масштабі вони перетворюються на мільярди. Один з прикладних кейсів – фінтех-стартап PayJoy, який пропонує кредитні послуги у Мексиці, Китаї, Перу та низці інших країн. Їх ключовий продукт – смартфони за моделлю цифрової застави. Компанія, заснована 2015 року, повідомляє, що надала $2 млрд позик 8 мільйонам клієнтів по всьому світу. А нещодавно залучила до свого капіталу ще $360 млн інвестицій.
