Найчастіше думки про зміну способу заробітку приходять під кінець року — щоб почати рік новий із чистої сторінки, наповнюючи новий розділ свого життя втіленими мріями. Знаю, що багато людей мріють не просто змінити роботу, а й почати працювати на себе, відкрити свій невеличкий бізнес або стати фрілансерами. Вони думають, що робота на фрілансі дасть більше вільного часу, самостійність у плануванні своєї зайнятості, і, звичайно ж, більші доходи. Проте чи завжди так буває? Дійсно, декому з самозайнятих фріланс приносить гроші, свободу та круті проєкти. Але для багатьох така самостійність обертається нестачею коштів і постійним пошуком замовників. Чому так відбувається і у чому полягає запорука успіху? Пропоную розібратися разом.
Чи є в Україні попит на фрілансерів
Фріланс (що походить від англійської free-lance «вільний найманець») — це форма зайнятості, під час якої людина працює незалежно, самостійно шукає замовників та керує своєю діяльністю. На спеціальних сайтах для фрілансерів можна розмістити свій профайл з переліком послуг, які можуть бути виконані на замовлення, або ж відгукнутись на виконання замовлення, яке вже розмістив клієнт. Часто фрілансери отримують оплату «за годину» або «за завдання», самі домовляються про ціну своєї праці і строки виконання. На оплату впливає рейтинг фрілансера та позитивні відгуки від клієнтів.
При цьому немає трудового договору, оплачуваної відпустки, лікарняних. Виконали проект або роботу, отримали гроші — далі шукайте замовника знову.
Після 2022 року через війну, зміну ринку праці та можливість віддаленої роботи багато українців переорієнтувались на фріланс, це пришвидшило зростання ринку. На ІТ, дизайн, контент і маркетинг попит лишається стабільним.
Я би розділила фріланс в Україні умовно на два види: роботу, яку можна виконувати дистанційно (або онлайн), і роботу, що вимагає фізичної присутності та спілкування із клієнтом віч-на-віч.
На українському ринку, як і на глобальному, найпопулярніші професії для онлайн фріланс-роботи — це:
- програмування, дизайн, графіка, веб-дизайн, ілюстрації;
- робота з текстами: копірайтинг, контент, редагування, журналістика, переклади;
- маркетинг, соцмережі, SMM, SEO;
- мультимедіа: відеомонтаж, анімація, звук, візуальні ефекти;
- бухгалтерські, кадрові, освітні послуги на замовлення.
До робіт же, що вимагають фізичної присутності, можна віднести:
- ремонт: як квартир, так і взуття або побутової техніки чи авто.
- сантехнічні роботи: встановлення сантехніки, дрібні ремонтні роботи.
- клінінг: прибирання у квартирах та офісах.
- перевезення, будування, монтаж чи демонтаж тощо.
У 2025 році багато українців шукали «майстрів на годину», сантехніків, столярів та інших ремісників, бо завдання «під ключ» набагато швидше замовити через приватника, ніж чекати від великих компаній. Отже, постійний попит був.
За даними дослідження OLX Робота та Європейської бізнес асоціації, робітничі професії в Україні демонструють найдинамічніше зростання зарплат через гострий дефіцит кадрів. Штукатури, муляри та фасадники стали одними з найвисокооплачуваніших фахівців і отримують до 60 000 грн на місяць.
Реальні кейси фрілансу: від стабільності до вигорання
Говорячи про фрілансерів, у цій статті я буду мати на увазі тих спеціалістів, які самостійно шукають замовників, самі обирають собі задачі та самостійно формують прайс за свою роботу. До них відносяться як фахівці, що виконують роботу дистанційно (або онлайн), так і ті, чия праця вимагає фізичної присутності та спілкування із клієнтом віч-на-віч.
Щоб відповісти на питання «що вигідніше: працювати на фрілансі чи триматись за «стабільну роботу в компанії», пропоную розглянути декілька свіжих кейсів із життя моїх знайомих фрілансерів.
Я знаю пані, яка після 15 років роботи у відділі кадрів різних компаній вже п’ять років самостійно надає консультативні послуги з ведення кадрового діловодства та військового обліку. Вона одночасно веде вісім-десять компаній, які сама залучила до співпраці. В неї зареєстрований ФОП. Які ж плюси і мінуси роботи на фрілансі вона зазначає?
Їй подобається те, що немає керівника, вона самостійно вирішує усі завдання, сама планує свій день та скільки часу приділяти тій чи іншій задачі. І при цьому її дохід в місяць вищий за верхню межу середньої ринкової зарплати, яка варіюється від 20 до 45 тисяч гривень. Є повноцінні вихідні, а в робочі дні вона не перепрацьовує.
З мінусів — це обмежена кількість клієнтів, яку можна взяти, відповідно, є обмеження у збільшенні доходу. Різні підходи до роботи у замовників та нерівномірне навантаження: то все у всіх одночасно «горить», то роботи не так багато. Але її повністю влаштовує така зайнятість.
Є ще один приклад. Фронтенд-розробник середнього рівня спочатку працював на компанію, сформував хороше портфоліо, і потім вирушив у «вільне плавання». Зареєструвався на міжнародних платформах і знайшов клієнтів. За рік він напрацював хорошу базу замовників і підняв свої розцінки. Тепер він працює менше за часом, але заробляє більше, бо вже досяг рівня, коли може продавати свою експертність, а не час.
Обидві кейси — це вдалі приклади фрілансу. Але серед моїх знайомих є й невдалі.
Викладачка англійської мови, не дослідивши ринок, починає самостійно шукати учнів і реєструє свій ФОП. Труднощі, з якими вона від початку стикається:
- колосальна конкуренція, де люди із різними професіями і рівнями знань пропонують навчати англійської;
- учні часто переносять або відміняють заняття. Відповідно час іде, а доходу немає;
- витрати на рекламу в соцмережах і податки з'їдають увесь невеличкий дохід, який вдається сформувати.
Після півроку таких спроб викладачка повернулася на роботу в наймі, бо не змогла забезпечити себе як фрілансерка.
Інша невдала спроба — копірайтер, який щойно закінчив курси, на яких йому пообіцяли, що він зможе одразу заробляти стабільно. При цьому своє портфоліо ще не напрацьоване, немає досвіду продажу своїх послуг. Для того, щоб отримати досвід, він погоджувався на низькооплачувані замовлення, а через кілька місяців просто вигорів — доходи нестабільні, робота під великим тиском — у таких умовах не до творчості.
Які податки платять фрілансери і які ще витрати вони несуть
Фрілансер в Україні, який зареєстрував свій ФОП, має платити обов'язкові податки. Від обраної системи оподаткування залежить, скільки він реально платить щомісяця.
Фрілансери інтелектуальних професій (IT, дизайн, маркетинг, копірайтинг, SMM, освітні послуги, консультанти) найчастіше обирають 3-тю групу ФОП і сплачують 5% податку.
85–90% українських айтішників-підрядників, дизайнерів, маркетологів, аналітиків, перекладачів, консультантів працюють саме на 3-й групі. Цій групі ФОП дозволено працювати з юридичними особами, надаючи їм послуги.
Податкове навантаження для цієї групи: єдиний податок 5% та військовий збір 1% від доходу. Тобто у місяць, коли немає замовлень, ці суми сплачувати не потрібно. І це дуже вигідно, бо страхує від затрат у час, коли нема зайнятості.
Плюс обов'язковий платіж фіксованого ЄСВ (22% від мінімальної зарплати). У 2025 році він становить 1 760 грн на місяць.
Спеціалісти побутових і робітничих послуг (сантехніки, електрики, майстри на годину, прибиральники, ремонт техніки, дрібні будівельні роботи, тощо) найчастіше реєструють ФОП 2-ї групи. Бо доходи нестабільні, а фіксована ставка вигідніша, ніж платити відсоток від кожної оплати.
Маючи ФОП 2-ї групи, фрілансер сплачує єдиний податок 15-20% від мінімальної зарплати (зараз 1200-1600 грн) та фіксований ЄСВ (наразі 1760 грн). Тобто загалом більше 3000 грн щомісяця, незалежно від того, скільки він заробив.
Ще одна стаття витрат — бухгалтерське ведення ФОП зі сплатою податків та подачі звітності. Можна робити це самостійно або доручити професійному бухгалтеру. Місячна ставка за ведення ФОП варіюється від 800 до 4000 гривень на місяць залежно від складності.
Також не треба забувати про супутні витрати. Наприклад, декому потрібен офіс або невеличка майстерня, і будуть витрати на оренду. Якщо для виконання робіт потрібні інструменти, матеріали, автівка чи ліцензійні програми, слід закладати і ці витрати у бюджет.
Деякі фахівці, особливо на початку, вкладають кошти у рекламу своїх послуг — це дозволяє знайти клієнтів швидше. Якщо просування послуги у фрілансера лише починається, реалістичним «точковим» стартовим бюджетом буде приблизно 3-5 тисяч гривень на місяць.
Що варто врахувати перед початком фрілансу
Який висновок можна зробити, розглянувши кейси реальних фрілансерів і врахувавши усі витрати? Фріланс стає вигідним тоді, коли людина входить у нього з чіткою професійною базою, унікальною навичкою, експертністю або постійним попитом на послуги (як, наприклад, ремонтні роботи чи бухгалтерські послуги). Якщо є портфоліо, досвід роботи, вміння організувати себе — фріланс дасть більше свободи і вищий дохід, а також можливість працювати у власному темпі. Якщо цього немає, потрібно розуміти, що якийсь час доведеться інвестувати гроші у формування бази клієнтів і портфоліо, не отримуючи доходу.
Фріланс найчастіше виявляється «працею в мінус», коли людина заходить у нього «з порожніми руками», без достатнього досвіду, без вміння шукати клієнтів і просувати себе. На старті доходи рідко бувають стабільними, конкуренція висока, а витрати (включно з податками та рекламою) нести доведеться.
Для того, щоб фріланс приніс вигоди, доходи мають покривати не лише ваш особистий час, а й усі обов’язкові платежі. Якщо місяць був «тихий» (з невеликими замовленнями або без них), податкове і рекламне навантаження може «з’їсти» значну частину прибутку (або навіть зробити роботу збитковою).
Тож перед початком роботи «на себе» варто порахувати точку беззбитковості — тобто той час, коли витрати на рекламу, податки, всі інші супутні платежі, а також вкладений у виконання робіт час, почнуть перекриватися доходом. Якщо ви маєте певні кошти, щоб перекрити усі витрати, то можна не зупиняти себе, коли мрієте змінити життя і просто з нового року почати працювати на себе. І нехай усі бажання здійснюються!
