У жовтні гривня дещо ослабла — від офіційного курсу 41,1420 грн з долар 1 жовтня до 41,9701 грн за долар 31 жовтня. Водночас порівняно з першим днем року (курс станом на 1 січня 2025 року становив 42,0295 гр/дол.) нацвалюта загалом зміцнилася близько на 0,14%.
Основним чинником жовтневого ослаблення став сезонний сплеск попиту: восени імпортери та бізнес традиційно активізуються перед завершенням звітного періоду. Коливання курсу віддзеркалювали також глобальні тенденції: зміцнення євро на світових ринках зумовило помірне послаблення гривні по відношенню до євро. При цьому регулятор продовжував політику гнучкого управління, активно продаючи валюту, щоб згладити коливання без різких стрибків курсу. Загалом зростання попиту у жовтні було м’яким і доволі очікуваним. Дії на міжбанку відбувалися згідно зі світовими валютними трендами: ослаблення долара до євро природно відобразилося на динаміці гривні. Таким чином, восени обмінний курс перебував під контролем регулятора: попит зростав, але й пропозиція була достатньою завдяки валютним інтервенціям НБУ.
За даними НБУ, з початку року регулятор здійснив валютних продажів на рівні кількох десятків мільярдів доларів (приблизно $38–40 млрд) і купував мінімальні обсяги (десятки мільйонів). У жовтні НБУ наростив інтервенції ще активніше: чистий продаж іноземної валюти склав $2,915 млрд — це на 27% більше, ніж у вересні. Загалом жовтневі продажі виявилися досить високими в межах поточного року, проте не найвищими. Наприклад, обсяг валютних інтервенцій НБУ у травні складав $2,92 млрд, у червні — $2,961 млрд, липні — $3,436 млрд/
Тож зростання інтервенцій пов’язане саме з сезонним ажіотажем імпортерів і додатковим тиском на курс, який НБУ намагався нейтралізувати своїми операціями.
Паралельно регулятор поступово пом’якшує валютні обмеження. Наприклад, НБУ дозволив бізнесу репатріювати дивіденди за 2023 рік у межах ліміту та відновив механізми форвардного хеджування. За оцінками НБУ, ці заходи не створять значного додаткового попиту на валютному ринку, натомість підвищують прозорість і довіру інвесторів. Полегшення валютних правил може сприяти зростанню привабливості України для зовнішніх інвесторів та збільшенню прямих іноземних інвестицій. Для населення це означає стабільніші офіційні курси та менше стимулів шукати валюту в «чорному» сегменті. Загалом така лібералізація й активна політика НБУ підсилюють довіру до гривні.
На перспективу курсу гривні суттєво впливають фіскальні потреби та міжнародна підтримка. Проєкт держбюджету-2026 передбачає рекордно великий дефіцит з потребою зовнішніх запозичень. При цьому не все необхідне зовнішнє фінансування є визначеним. Тобто можна говорити про бюджетний дефіцит, який здатний створювати тиск на валютний ринок. У НБУ і уряді розраховують, що основна частина допомоги надійде від Євросоюзу та міжнародних організацій, а також кошти з доходів від заморожених російських активів, але поки що питання гарантій і термінів відкриті.
Тож затримка або невиконання зовнішніх зобов’язань міжнародних партнерів може посилити тиск на гривню, адже держава змушена буде покривати дефіцит із золотовалютних резервів та посилювати держборг. Поки що на валютний ринок немає прямого негайного впливу цих проектних дисбалансів, однак у разі дефіциту ресурсів може бути застосоване коригування курсу.
У підсумку довіра до нацвалюти великою мірою залежатиме від реальних надходжень міжнародної допомоги. Якщо ключові надходження будуть вчасними, НБУ зможе їх використати для згладжування коливань курсу,
Традиційно восени попит на валюту зростає через підвищену потребу імпортерів і населення, які закривають фінансові періоди. Уже в листопаді можна очікувати активізації цього сезонного попиту. Разом з тим НБУ продовжить підтримувати ринок за потреби: обсяг щотижневих інтервенцій НБУ не повинен перевищити $600–800 млн, що має забезпечити відносно спокійний рух курсу. Попит може дещо перевищити пропозицію, проте регулятор втручатиметься, щоб стримати надмірну девальвацію нацвалюти.
Ключовим фактором залишаються терміни та обсяги міжнародної допомоги, новини про які можуть різко змінити баланс попиту та пропозиції валюти. Будь-яка пауза або перенесення виплат зробить гривню вразливішою навіть за умов структурованої гнучкості. Перерахування чергової міжнародної допомоги має потенціал швидко зміцнити гривню, тоді як зменшення притоку валютних надходжень може спричинити її ослаблення.
Інфляційний звіт НБУ, оприлюднений наприкінці жовтня, показав поступове уповільнення інфляції, що знімає тиск на подальше зростання облікової ставки. Поступове зниження інфляції пом’якшує очікування щодо різких змін облікової ставки, що загалом підтримує гривню. Тобто ринок не очікує сюрпризів із боку НБУ і значної зміни процентної політики найближчим часом не очікується. Відсутність нового витка жорсткості або пом’якшення в монетарній політиці прибирає додаткові невизначеності.
Серед інших факторів можна назвати загальносвітові тенденції, серед яких динаміка долара США і цін на енергоносії, та геополітичні ризики. В будь-який момент ескалація бойових дій чи енергетичні потрясіння можуть швидко вплинути на валютний ринок. Проте поки що ці звичайні для України ризики залишаються порівняно стабільними, тож головними драйверами курсу у листопаді будуть внутрішні сезонні потреби й дипломатичні перемовини з міжнародними партнерами.
У підсумку, у листопаді гривня має шанс лишатися відносно стабільною за умови вчасного надходження міжнародної допомоги. Якщо ж допомога запізниться, звичайний осінній попит на валюту може посилити девальваційний тиск, на який НБУ відреагує своїми діями та коригуванням курсу. Утім, стратегія «керованої гнучкості» і прозорі інструменти НБУ мають на меті згладити можливі коливання й зберегти довіру до національної валюти.
