2026 рік став справді історичним для українського паспорта. Множинне громадянство в Україні — тепер не просто тема для дискусій у кулуарах Верховної Ради, а реальність, закріплена законом.
Я бачу в цьому не лише нові можливості для подорожей чи бізнесу, а й цілий пласт податкових нюансів. Багато хто помилково вважає: «Більше паспортів — більше свободи». Однак з точки зору фіскальної служби, другий паспорт — це часто додаткові питання про твої доходи. Сьогодні ми розберемося, як не опинитися в ситуації, коли обидві держави хочуть отримати свою частку від твого гаманця. Я розповім, як працює закон «Про множинне громадянство», що таке податкове резидентство України та як легально платити менше.
Що означає множинне громадянство для українців?
З 16 січня 2026 року Україна перейшла до практичної імплементації моделі множинного громадянства. Якщо раніше отримання другого паспорта було «сірою зоною», то тепер держава офіційно визнає право своїх громадян на множинне громадянство.
Основна ідея закону проста: Україна дозволяє тобі мати паспорти певних країн (перелік держав визначається Кабінетом Міністрів та може змінюватися), не вимагаючи відмови від українського. Перелік держав визначає Кабмін.
Проте є важливе правило «пріоритету»: на території України ти вважаєшся виключно громадянином України. Твої права та обов'язки (зокрема, військові та податкові) залишаються незмінними. З іншого боку, закон не скасовує інші наслідки — інша держава може вимагати виконання своїх правил.
Чи дозволено в Україні подвійне громадянство?
Це питання мені ставлять найчастіше. Розмежуймо поняття. Подвійне громадянство в Україні (dual citizenship) у класичному розумінні передбачає наявність спеціальних двосторонніх угод між державами, де вони взаємно визнають статуси одна одної. Натомість Україна пішла шляхом множинного громадянства.
Я вважаю це мудрим кроком: Україна просто «заплющує очі» на твій інший паспорт, якщо він не виданий державою-агресором. Однак юридично ти не перестаєш бути українцем.
Як визначається податкове резидентство?
Саме тут багато хто припускається критичної помилки. Кількість паспортів або країна їх видачі не мають вирішального значення для податкової. Для фіскальних органів важливо не громадянство, а податкове резидентство.
Податкове резидентство України визначається не за фактом наявності українського паспорта, а за місцем фактичного проживання та так званим центром життєвих інтересів. Навіть маючи паспорт Канади, Польщі чи будь-якої іншої країни, людина може залишатися податковим резидентом України.
У 2026 році податкові органи орієнтуються на такі критерії:
- Місце постійного проживання. Наявність власного або довгостроково орендованого житла в Україні схиляє податкову до висновку, що саме тут знаходиться податкове резидентство.
- Центр життєвих інтересів. Аналізується, де зосереджене основне життя: де проживає сім’я; де ведеться бізнес або робота; де відкриті банківські рахунки; де особа зареєстрована як ФОП або отримує основний дохід.
- Правило 183 днів. Якщо перебування в Україні становить понад 183 дні протягом календарного року (сукупно, а не обов’язково безперервно), це сильний аргумент на користь резидентства.
Важливо розуміти: ці критерії застосовуються у комплексі. «Правило 183 днів застосовується лише тоді, коли попередні критерії не дають однозначної відповіді».
Моя порада — чітко визначити свій статус заздалегідь. Якщо особа визнається податковим резидентом України, вона зобов’язана декларувати та сплачувати податки в Україні з усіх доходів у світі, незалежно від того, в якій країні вони отримані. Якщо ж особа має в Україні статус нерезидента, оподатковуються лише доходи, отримані з джерел в Україні.
Які доходи потрібно декларувати?
Якщо ти є резидентом України з двома паспортами, твоя обов'язкова звітність розширюється. Ти маєш подавати щорічну декларацію про майновий стан і доходи.
Декларуванню підлягають:
- заробітна плата, отримана за кордоном;
- дивіденди від іноземних компаній;
- доходи від продажу нерухомості або авто за межами України.
У 2026 році ставки податків в Україні залишаються стабільними: 18% ПДФО + 5% військового збору. Для деяких форм зайнятості/груп ФОП — інша методика нарахування Військового збору, наприклад, військовий збір в розмірі 1% від обороту (отриманого доходу) для 3-ї групи або фіксовані суми для ФОПів 1 та 2 груп. Зверни увагу, що військовий збір зріс порівняно з минулими роками, тому податки за наявності двох громадянств можуть стати відчутними, якщо не користуватися інструментами уникнення подвійного оподаткування.
Коли виникає подвійне оподаткування?
Це один із найбільших ризиків для людей з кількома громадянствами або тих, хто живе й працює за кордоном. Ситуація виглядає так: ти фізично працюєш, наприклад, у Польщі, і роботодавець автоматично утримує з твоєї зарплати місцеві податки. Однак водночас Україна може вважати тебе своїм податковим резидентом і вимагати сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) вже за українськими правилами.
Якщо нічого не робити, виникає ризик, що один і той самий дохід буде оподаткований двічі — у країні, де ти його заробив, і в Україні. У такому разі сумарне податкове навантаження може «з’їсти» значну частину доходу.
Щоб цього не сталося, між державами укладаються міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування (податкові конвенції). Вони визначають:
- в якій країні ти маєш платити податки;
- яка держава має першочергове право оподатковувати дохід;
- як зараховується податок, уже сплачений за кордоном: чи зменшує він суму податку, що підлягає сплаті в Україні, або чи є підставою для звільнення від оподаткування
Наприклад, якщо податок із зарплати вже сплачений у Польщі, Україна за наявності чинної конвенції зазвичай дозволяє зарахувати цю суму і не платити податок повторно.
Важливо: такі механізми працюють лише за умови, що ти правильно визначиш податкове резидентство і можеш підтвердити сплату податків за кордоном офіційними документами, виданими податковими органами (або органами, що виконують ці функції) відповідних країн.
Як працюють міжнародні податкові угоди?
На щастя, Україна має угоди про уникнення подвійного оподаткування з понад 70 країнами (зокрема з усім списком держав для множинного громадянства).
Як це працює на практиці:
- Ти сплачуєш податок за кордоном.
- Отримуєш офіційну довідку від тамтешньої податкової (фіскального органу).
- На підставі цієї довідки Україна робить «перезалік». Якщо ти вже заплатив в іншій країні перебування умовно 15% податків, в Україні тобі залишиться доплатити лише різницю (3% ПДФО + 5% військовий збір).
Важливо! Військовий збір зазвичай не підпадає під дію конвенцій, тому його доводиться платити в повному обсязі незалежно від того, скільки податків ти залишив за кордоном.
-
Зарплата за кордоном
18% ПДФО + 5% ВЗ
-
Дивіденди
9% ПДФО + 5% ВЗ
-
Продаж нерухомості
18% ПДФО + 5% ВЗ
-
Зарплата за кордоном
Так (ПДФО), Ні (ВЗ)
-
Дивіденди
Залежить від конвенції
-
Продаж нерухомості
Зазвичай так
Тип доходу | Оподаткування (приклад) | Чи можна зарахувати іноземний податок? |
Зарплата за кордоном | 18% ПДФО + 5% ВЗ | Так (ПДФО), Ні (ВЗ) |
Дивіденди | 9% ПДФО + 5% ВЗ | Залежить від конвенції |
Продаж нерухомості | 18% ПДФО + 5% ВЗ | Зазвичай так |
Конкретна ставка залежить від характеру виплати і статусу платника; наведені 9%+5% — це типовий приклад для деяких випадків, але не універсальне правило.
Податки з доходів за кордоном
У 2026 році система стала ще прозорішою завдяки автоматичному обміну інформацією (CRS). Україна отримує інформацію про іноземні фінансові рахунки в межах автоматичного обміну CRS, що значно ускладнює приховування доходів. Другий паспорт не допоможе приховати кошти, якщо ти залишаєшся податковим резидентом України. Я вважаю, що найкраща стратегія — це чесність.
Яка відповідальність за порушення?
У 2026 році фіскальний контроль посилився та є прискіплива увага з боку фінансового моніторингу при спробі завести кошти в Україну.
За неподання декларації або приховування іноземних доходів передбачені штрафи та пені відповідно до Податкового кодексу, розмір яких залежить від виду порушення, донарахування, повторності та строків.
Наприклад, на запит банку власники рахунків зобов’язані надавати документи самостійної оцінки CRS та додаткову інформацію (довідки, пояснення, інші документальні підтвердження щодо податкової резидентності). Ігнорування запиту/невиконання таких обов’язків клієнтом банку є підставою розірвати банківський договір з власником рахунку. Ба більше, у разі встановлення, що була подана недостовірна інформація і при цьому це було зроблено умисно, податкова може застосувати штраф у розмірі 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (тобто у 2026 році такий штраф становитиме 864 700 гривень), при цьому, сплативши штраф, ти не звільнишся від обов’язкової подачі достовірної інформації щодо свого податкового резидентства.
Державна податкова служба активно використовує реєстри інших країн, тому «забути» про доходи стає дедалі складніше.
Що саме зміниться з 2026 року?
2026 рік став етапом практичного переходу від декларативної моделі до регуляторного впровадження одразу з кількох причин — не через одну норму, а через накладання законодавчих, технологічних і фіскальних змін.
Легалізація множинного громадянства (на практичному рівні)
Йдеться не стільки про формальне «визнання» другого паспорта, скільки про зміну підходу держави. З 2026 року ти можеш відкрито зазначати наявність іншого громадянства у банківських анкетах, KYC-формах та під час фінансового моніторингу — без автоматичних ризиків втрати українського громадянства.
Для банків це означає:
- менше «сірих зон» у профілях клієнтів;
- прозоріші анкети бенефіціарів;
- зниження ризику блокувань через «неповну інформацію».
Для тебе — менше страху щось приховати і більше прогнозованості у фінансових операціях.
Автоматизація податкового контролю та обмін даними
Фактично з 2026 року податкові органи України значно активніше використовують:
- автоматичний обмін фінансовою інформацією (CRS);
- дані від банків ЄС, США та інших юрисдикцій;
- інтегровані реєстри доходів, рахунків і податкових номерів.
Це означає, що інформація про іноземні рахунки, дивіденди, зарплати, інвестиційні доходи може потрапляти до української податкової без запитів і затримок. Людський фактор мінімізується, а незнання чи неповідомлення більше не працює як аргумент.
Військовий збір як постійний елемент податкового навантаження
Військовий збір застосовується за ставкою, встановленою законодавством. У більшості випадків вона закріплена на рівні 5% як стабільна база. І це принциповий момент, бо тепер її потрібно:
- постійно враховувати при розрахунку чистого доходу;
- закладати в моделі оподаткування іноземних доходів;
- пам’ятати про неї навіть тоді, коли ПДФО зараховується через міжнародну конвенцію.
Множинне громадянство — це великий крок до світової інтеграції, але він вимагає від тебе високої фінансової дисципліни. Твій другий паспорт не звільняє тебе від обов'язків перед українським бюджетом, якщо ти залишаєшся резидентом. Своєчасне декларування та використання міжнародних угод дозволять тобі насолоджуватися перевагами двох держав, не переплачуючи зайвого.