2 вересня 2024 року в Україні офіційно стартувало бета-тестування амбіційної програми державного кешбеку. Країна запропонувала всім громадянам отримувати повернення 10% від витрачених на товари українських виробників коштів, та розраховувала на охоплення щонайменше 74% економічно активного населення – ці показники Мінекономіки повідомляло напередодні запуску проєкту. Проте через місяць після офіційного старту лише 21,4% українців долучилися до програми.
Вперше про програму Національного кешбеку почали говорити на початку 2024 року. На здивування, смілива та технічно не надто проста ідея була доволі швидко реалізована. А механізм її роботи, процедура підключення та інформування виявилися цілком дружніми до користувача. І хоча окремі питання до програми залишаються відкритими, а з деяких боків доноситься навіть критика, зокрема, щодо відкриття надмірних фінансових даних користувачів для держави, можна констатувати, що навіть у бета-версії програма працює.
«884 тисячі українців або 95% споживачів, які позначили картки для виплат кешбеку в Дії, бачать нарахований кешбек. Такі результати за чотири тижні бета-тестування програми», - зазначено в прес-релізі Мінекономіки, що було оприлюднено 1 жовтня на сайті установи.
Але ці цифри не тільки доводять, що «механіка» Національного кешбеку працює, але й той факт, що українці на здивування прохолодно поставилися до можливості «заробити» дуже пристойні у світі знижок 10% кешбеку. На підтвердження ось ще кілька цифр з релізу Мінекономіки:
- У програмі наразі беруть участь 1,6 млн українців.
- Вони відкрили 1,8 млн карток.
- З них лише 962 тисячі активували картку у Дії.
Тобто приблизно половина випущених під Національний кешбек карток де факто стали неактивним пластиком – саме так називаються картки, за якими протягом місяця не здійснено жодної транзакції.
8 жовтня відомий український Разумков Центр оприлюднив результати опитування, в якому спробував з’ясувати, що саме заважає українцям брати участь у програмі. Перш за все відзначу – за підрахунками соціологів, наразі охоплення програмою складає лише 21,3%. Що дивовижно мало у порівнянні із раніше проголошеними 74%-92% зацікавленості брати участь у програмі.
Щоправда пояснення цього розриву між очікуваними та фактичними показниками доволі просте. Справа в тому, що готовність до участі в програмі на рівні 92% була отримана в іншому дослідженні методом «самозаповнення анкет у мобільному додатку». Тож очевидно, що дані збиралися в активної, технічно підкованої та готової до новацій аудиторії. Та й зрештою слід визнати, що минув лише місяць від моменту запуску ініціативи.
Менше з тим, все ж опитування Разумков Центру зафіксувало кілька цікавих особливостей. Які, щоправда, більше характеризують не саму програму, а українців.
Наприклад, 51,1% серед тих, хто не підключався до Національного кешбеку, назвали основною причиною «непідключення» той факт, що вони нічого й не чули про програму. Що доволі дивно, зважаючи на дуже широке охоплення аудиторії новинами про Національний кешбек. Про нього писали й показували всі: від телевізійних новин до телеграм каналів з кількома сотнями підписників.
На другому місці серед причин (17,6%) опинилося хрестоматійне «а нахіба?» - такі респонденти вважали, що участь у програмі їм нічого не дасть. Ще 10,6% зізналися, що просто ще не встигли доєднатися.
А ось ще одне вкрай важливе спостереження соціологів: «Рівень участі у програмі тим вищий, чим вищий рівень добробуту респондентів (від 14% серед тих, хто відповів, що їх родина «ледве зводить кінці з кінцями» до 24,5% серед тих, хто відповідає, що «живе забезпечено»). Також він зростає із зростанням освітнього рівня респондентів (від 12% серед тих, хто має неповну або загальну середню освіту, до 28% серед тих, хто має вищу освіту). У програмі беруть участь лише 12% людей старшого (60 і більше років) віку, тоді як і в інших вікових групах — від 22% до 29%.
Тож виходить, що навіть у такій масштабній та добре анонсованій ініціативі, яка до того ж створена державою, здебільшого беруть участь більш заможні та освічені українці. Можна припустити, й більш фінансово грамотні.
Це не дуже приємний феномен. Знову виявляється, що найменший зиск від Національного кешбеку отримують саме ті, для кого ці 200-300 грн щомісячної знижки мають найбільше значення. Рівно так само найбільше від інфляції страждають найменш заможні громадяни. Бо, крім іншого, не користуються доступними способами захисту заощаджень від інфляції. У вигляді, наприклад, банківських депозитів.
