Попри масштабну просвітницьку роботу банків, НБУ та експертів, обсяги карткового шахрайства в Україні лише зростають. За даними Національного банку, кількість шахрайських операцій за 2023 рік зросла на 25% до 272 тисяч. Загалом шахраї вкрали в українців 833 млн грн, що на 73% більше, ніж за рік до того.
А середня сума карткової крадіжки збільшилася з 2200 грн до 3065 грн.
Доволі очевидно, що серед усіх шахрайських операцій домінують інтернет-схеми. Лише 17% із загальної кількості злочинних транзакцій були проведені за допомогою фізичних пристроїв: POS-терміналів, банкоматів та платіжних терміналів. У той же час радикально – з 53% у 2022 році до 80% у 2023-му – зросла частка шахрайських дій, здійснених за допомогою методів соціальної інженерії.
Короткі цитати з прес-релізу Національного банку можна було б завершити не менш коротким резюме: з огляду на наведену статистику, звинувачувати у зростанні показників слід низьку фінансову грамотність населення. Але це занадто спрощений підхід. Звісно, обізнаність та фінансова грамотність є першою та найефективнішою лінією захисту. Та навіть вона неідеальна, інакше як пояснити той факт, що серед ошуканих неважко знайти й банківських працівників, молодих та освічених, й айтівців, й профільних журналістів тощо.
Тож звинувачувати в усіх гріхах одну лише фінансову грамотність, точніше її дефіцит, все ж не варто. Справа в тому, що шахрайські схеми стають все більш витонченими. Націлюються на найбільш розповсюджені «точки болю» широких мас українців.
Мета зловмисників потрапити у найбільш слушний момент в найбільш болючу точку. Звісно, вони не знають жодних деталей про конкретного громадянина: чи очікує він посилку Укрпоштою, чи шукає саме зараз підробіток або потребує фінансової допомоги. Тому й обирають максимально широко розповсюджені випадки. Далі справа техніки: створити ілюзію критичного дефіциту часу для ухвалення рішення та різними шляхами отримати від жертви потрібні дані.
Якщо ти очікуєш на важливу посилку з Укрпошти, що затримується, ти можеш не звернути увагу на дивне посилання в СМС, в якому тебе просять нібито уточнити адресу доставки. Пропозиція заробити кількасот гривень, лайкаючи відео в Youtube, виглядає абсолютно безпечною, так само як і ідея подати заявку на отримання грошової допомоги від міжнародної організації. «Вони ж не просять гроші, а пропонують їх, то чому не спробувати?», – запитує себе майбутня жертва, не розуміючи, що шансів виплутатися з пастки в неї вже не так багато.
Національний банк наводить спрощений список найбільш розповсюджених шахрайських схем. Перше місце посідають різноманітні обіцянки грошових виплат від уряду, Президента, ООН та інших структур, що надходять у месенджерах, СМС-повідомленнях, соціальних мережах. На другому місці схеми з виготовленням дубліката SIM-картки з фінансовим номером, що дозволяє отримати доступ до мобільного банку жертви. На третє місце – і це очевидний успіх просвітницької роботи останніх років – опустилися дзвінки від так званої «служби безпеки вашого банку».
Але всі вони в тій чи іншій мірі застарівають та замінюються новими. На сайті української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА регулярно публікуються дайджести шахрайських новинок та окремі випадки нових схем. Однією з останніх тут згадується доволі вишукана схема «Заробіток на лайках».
Її суть – підсадити жертву на простий заробіток, який з часом ускладняється та потребує інвестицій. Скажімо, на купівлю якихось товарів, бронювання готелів чи квитків тощо. З кожною наступною ітерацією суми зростають, але жертва вже не може зупинитися, адже збільшується й потенційний заробіток.
«Фішка» схеми одразу в двох моментах:
- Шахраї жодним чином не торкаються карток жертв – ті самі надсилають гроші, куди потрібно.
- Схема має виражені ознаки піраміди: на першому етапі оплата за лайки надходить жертві не від самих шахраїв, а від інших жертв. Окрім іншого це означає, що при відстеженні транзакцій під час розслідування отримувач коштів сам стає фігурантом справи про шахрайство.
Хіт зимово-весняного сезону – схема «Загублена посилка». Чи то від міфічної «Пошти України», чи то від якогось іншого поштового оператора, існуючого або ні. Шахраї розсилають повідомлення начебто від поштового оператора з проханням уточнити адресу доставки. Всередині є посилання на фішинговий сайт, який в дуже пристойному вигляді спочатку справді просить вказати актуальні дані отримувача посилки, а потім вимагає сплатити кілька гривень за пересилку відправлення за новою адресою. Сума символічна, то чому не сплатити? Халепа в тому, що під час оплати жертва сама вводить усі потрібні дані для додавання картки до електронного гаманця. А потім ще й пароль від банку для успішної токенізації картки.
Не втрачає обертів і схема з перехопленням доступу до соцмереж. Звісно, від самого факту заволодіння твоїм акаунтом гроші з картки не зникнуть. Але твої друзі та знайомі точно отримають повідомлення з проханням про термінову грошову допомогу.
Тож будь пильним: якщо отримав таке прохання – зателефонуй другу та запитай, що трапилося. В жодному разі не пробуй з’ясувати деталі там, де отримав прохання. Не переходь за будь-якими посиланнями в провокаційних повідомленнях, що надходять тобі у «дірект» в соцмережах. Усі ці погрози про блокування акаунту через «заборонений» вміст твоїх публікацій, лист начебто від друга про знахідку якоїсь «дивної» твоєї фотографії на теренах інтернету, фейкові звинувачення в шпигунстві чи зраді від силових структур – зміст може бути різним, результат буде одним й тим самим.
Загалом, щоб не потрапити до рук шахраїв перш за все слід проявляти обачність. Будь-яка ситуація, за якої в тебе намагаються викликати відчуття катастрофічного дефіциту часу, надзвичайно привабливі цінові пропозиції, обіцянки грошової допомоги чи дивно легкого заробітку мають викликати в голові червоний прапорець. Адже все це у більшості випадків є початком шахрайської схеми.
