5 серпня на офіційному сайті Національного банку було опубліковано підсумки засідання комітету з монетарної політики, яке передувало ухваленню наприкінці липня рішення зберегти облікову ставку на рівні 13% річних та залишити незмінною процентну політику. Традиційно разом вивчаємо, про що говорили члени монетарного комітету та яких змін чекати в майбутньому.
Дивовижна одностайність
Ще у червні 9 з 11 членів монетарного комітету підтримали рішення знизити облікову ставку на 0,5% до 13%. Причому лише один учасник того засідання висловився за збереження ставки на старому рівні. Ще один навіть вважав за потрібне знизити її ще глибше.
Але вже за місяць ситуація радикально змінилася: всі без виключення присутні на засіданні учасники дискусії проголосували не змінювати ставку. Що ж так різко та сильно вплинуло на думки членів монетарного комітету?
Відповіді, хоч і не завжди однозначні та простою мовою, містяться у детальному прес-релізі на офіційному сайті банківського регулятора. Насамперед слід відзначити погіршений з точки зору інфляції макроекономічний прогноз, який традиційно готується аналітиками НБУ у липні. З нього видно, що інфляція прискорюється і за базовим сценарієм цього року вийде за траєкторію попереднього прогнозу.
«За оновленими розрахунками НБУ, загальна інфляція не тільки надолужить відставання від квітневої траєкторії прогнозу, а й навіть дещо перевищить її та становитиме 8,5% наприкінці року. Вплив проінфляційних чинників наразі є виразним, тож повернення інфляції до зниження можна очікувати лише у 2025 році», - йдеться в повідомленні.
Серед чинників, що стимулюють зростання цін, відзначаються добре знайомі фактори, про які я писала ще місяць тому: зростання тарифів на електрику, дефіцит кадрів та збільшення на цьому фоні зарплат, що збільшує видатки підприємств.
«Проінфляційний ефект можуть мати і заходи уряду з мобілізації додаткових доходів для підтримання обороноздатності. Крім урахованого в прогнозах НБУ підвищення акцизів, ймовірними є й інші кроки у цьому напрямі, що наразі обговорюються на державному рівні. Вплив таких кроків на цінову динаміку залежитиме від їхньої модальності», - додають в Національному банку.
Ця цитата натякає на підвищення податків, що зараз активно обговорюється в експертному середовищі та суспільстві. Але оскільки остаточне рішення з цього питання ще не ухвалене, до кінця не зрозуміло, які саме та наскільки будуть підвищені податки, спрогнозувати їх реальний вплив на інфляцію аналітики регулятора поки не можуть.
Депозитні ставки та курс
«Учасники дискусії приділили значну увагу захисту гривневих заощаджень населення від інфляції. Кілька з них зазначили, що привабливість гривні не є бінарним поняттям. Вона змінюється поступово, залежно від того, як змінюються номінальні ставки, очікування та як інвестори переоцінюють премію за ризик. Рівень останньої в умовах повномасштабного вторгнення є вочевидь доволі високим, тому для збереження інтересу до гривневих інструментів їх реальна дохідність має бути досить високою», - зазначено в документі.
Ця частина дискусії, вочевидь, стала реакцією на призупинення тренду на зростання строкових вкладів населення в гривні, що спостерігалося у липні. Національному банку, знову ж з точки зору збереження цінової стабільності, важливо абсорбувати вільні заощадження населення на строкових безвідкличних депозитах. Але недостатньо високі (відносно інфляції) ставки за вкладами, що могли б стати реакцією на подальше зниження облікової ставки, а також відчутне послаблення гривні в останні кілька місяців, ускладнюють цю задачу. Ба більше, в регулятора констатували нехай і дуже помірне, але все ж скорочення портфелю строкових депозитів населення у червні.
«Подібні тенденції спостерігалися й на ринку ОВДП: інтерес до державних облігацій з боку фізичних осіб дещо знизився, роловер червневих погашень був неповним, а інвестори більше зосереджувалися на цінних паперах з короткими строками погашення. Водночас попит на валюту зріс, що посилило тиск на курс гривні та призвело до певної нервозності економічних агентів. У результаті НБУ довелося заспокоювати ринок як валютними, так і вербальними інтервенціями», - говориться в прес-релізі.
Згадуючи про роловер, експерти регулятора констатують, що у червні Мінфін більше віддав грошей приватним інвесторам у якості погашення старих випусків облігацій, ніж продав нових паперів. І це додатковий аргумент проти подальшого зниження облікової ставки: дохідність ОВДП наблизилася до важливого психологічного рівня, за яким все більше українців почнуть надавати перевагу купівлі валюти.
Саме тому в НБУ акцентують увагу на валютних та вербальних інтервенціях на підтримку гривні. І це не просто слова. Після курсового стрибку в середині липня, НБУ насправді суттєво посилив свою присутність на ринку. Відтак курс на ВРУ відійшов від максимальних позначок на рівні 41,65 грн/$ та наразі перебуває поблизу рівня 41,0 грн/$. Причому, з усього сказаного схоже, що найближчими тижнями значних коливань курсу чекати не варто.
Рівно те саме можна сказати й про депозитні ставки. Більшість учасників засідання висловили думку, що в період підвищених інфляційних ризиків міркувати про подальше зниження облікової ставки – не надто перспективна ідея. Відтак більшість виступила за те, щоб поставити цикл зниження ставки на паузу щонайменше до кінця 2024 року. Щоправда, це не означає, що ставку не буде підвищено.
«Водночас члени КМП погодилися, що прогнозування траєкторії облікової ставки наразі ускладнено високим рівнем невизначеності щодо перебігу війни та її впливу на економіку та державні фінанси. НБУ має бути готовий і надалі швидко адаптувати монетарну політику відповідно до змін у балансі ризиків для цінової динаміки й валютного ринку» - резюмується в релізі.
