Стабільний курс: чи надовго?

У травні 2026 року курс гривні до долара формувався під впливом одразу кількох чинників, серед яких ключову роль відігравали жорстка монетарна політика НБУ, прискорення інфляції, значний імпортний попит на валюту та зовнішні цінові ризики. Протягом місяця гривня коливалася: найсильнішою вона була в дні, коли курс долара опускався до 43,80 грн/$, а найслабшою — коли її вартість сягала 44,30 грн/$ — 8 та 28 травня 2026 р. відповідно. Облікова ставка на рівні 15% підтримувала привабливість гривневих інструментів і стримувала надмірний перетік коштів у валюту. Водночас висока інфляція, подорожчання енергоносіїв та зростання імпорту створювали постійний девальваційний тиск, оскільки бізнесу й населенню було потрібно більше валюти для розрахунків і заощаджень.

Важливим фактором стабільності залишався продаж валюти Національного банку та надходження міжнародної фінансової допомоги. Регулятор продовжував активно згладжувати ринкові коливання, продаючи в середньому $700–800 млн на тиждень. 

Необхідність таких операцій пояснюється насамперед погіршенням зовнішньоторговельного балансу. У березні 2026 року імпорт товарів становив $9,5 млрд, тоді як експорт — лише $3,5 млрд, що сформувало дефіцит близько $6 млрд за місяць. За підсумками першого кварталу імпорт досяг $32,2 млрд проти $13,9 млрд експорту. Таким чином, стійкий попит на валюту з боку імпортерів значно перевищує обсяги експортної виручки, а різницю доводиться компенсувати за рахунок резервів та зовнішнього фінансування.

Традиційне для кінця весни та початку літа пожвавлення попиту на валюту через туристичний сезон, імпортні закупівлі та сезонні потреби бізнесу цього року не призвело до ажіотажу. Загалом гривня залишалася під помірним тиском, однак ситуація на валютному ринку залишалася контрольованою завдяки діям регулятора та регулярним зовнішнім надходженням.

Додатковим викликом у травні стало різке подорожчання нафти після загострення конфлікту на Близькому Сході. Зростання цін на енергоносії посилило побоювання щодо прискорення світової інфляції та створило ризики подальшого подорожчання пального в Україні. Для країни, яка значною мірою залежить від імпорту енергоресурсів, це означає додаткову потребу у валюті. Водночас відсутність нових масштабних військових ескалацій навколо України частково компенсувала цей негативний вплив і підтримувала ринкові настрої.

Попри воєнні ризики, український ринок праці продовжує демонструвати ознаки дефіциту кадрів. За оцінками НБУ, середньорічний рівень безробіття у 2025 році знизився до 11,3% проти 13,1% роком раніше, а нестача працівників у багатьох секторах економіки сприяє швидкому зростанню заробітних плат. Станом на весну середня зарплата вже перевищувала 30 тис. грн, а темпи її підвищення випереджали інфляцію. Зростання доходів населення підтримує споживання, включно з придбанням імпортних товарів та закордонними подорожами, що опосередковано збільшує попит на іноземну валюту. Особливо помітним цей ефект традиційно стає влітку.

Водночас частину такого тиску пом’якшує уповільнення міграційних процесів і поступове скорочення обсягів переказів коштів за кордон. Тобто зростання доходів населення стимулює валютний попит, але зменшення окремих каналів відпливу коштів частково його компенсує.

Системним викликом для гривні залишається хронічний торговельний дефіцит. Навіть значні міжнародні надходження не здатні повністю усунути дисбаланс між імпортом та експортом. Зокрема, допомога в межах програми Ukraine Facility на €2,8 млрд є важливим джерелом підтримки бюджету та міжнародних резервів і знижує поточний тиск на валютний ринок. Проте вона не усуває структурних причин дефіциту зовнішньої торгівлі. Крім того, отримання кожного траншу залежить від виконання Україною узгоджених реформ, тому строки надходження коштів можуть змінюватися.

Не варто переоцінювати і потенційні репараційні надходження. Попри значні теоретичні суми, вони поки що не є ресурсом, на який можна розраховувати в короткостроковій перспективі. Тому основним джерелом покриття зовнішнього дисбалансу й надалі залишатимуться міжнародна допомога, кредити партнерів, програми фінансової підтримки та дії НБУ.

Оновлений прогноз економічного зростання на рівні 1,3% може свідчити про більш стриману ділову активність і дещо слабший попит на імпорт, а отже — і на іноземну валюту. Проте вплив цього фактора на курсову динаміку навряд чи стане визначальним уже в червні. Набагато важливішими для ринку залишатимуться обсяги міжнародної допомоги, стан зовнішньої торгівлі, політика Національного банку та безпекова ситуація. Інфляція на рівні 8,6% підтримує інтерес населення до валютних заощаджень, але за відсутності сильних девальваційних очікувань цей чинник поки не створює критичного тиску на ринок.

У червні курс гривні насамперед залежатиме від балансу попиту та пропозиції валюти. Попит підтримуватимуть імпорт пального, закупівлі енергетичного обладнання, сезонна активність бізнесу та загальна невизначеність, пов’язана з війною і зовнішніми ризиками. З боку пропозиції працюватимуть валютна виручка аграрного сектору, міжнародна фінансова допомога та очікування нових надходжень від партнерів. Істотного скорочення аграрного експорту ринок наразі не очікує, оскільки прогнозований урожай пшениці близький до минулорічного, хоча окремі сегменти промислового експорту залишаються вразливими.

На початку літа до традиційних факторів — корпоративних розрахунків, імпортних платежів і підготовки до сезону відпусток — додаються високі енергетичні ризики. Напруженість на Близькому Сході утримує ціни на нафту на підвищених рівнях і підтримує глобальний інфляційний тиск. Для України як імпортера енергоресурсів це означає додаткові ризики зростання валютного попиту.

Тому найімовірнішим сценарієм для червня залишається керована стабільність курсу. Водночас будь-яке загострення ситуації на енергетичних ринках, ускладнення експортної логістики або затримки міжнародного фінансування можуть досить швидко змінити баланс на валютному ринку та посилити тиск на гривню.