Більшість українців вже відсвяткували зимові свята та повертаються до звичного робочого ритму. Отже, саме час підбити підсумки, як пройшов ще один непростий туристичний сезон в Україні на четвертий рік повномасштабної війни.
Фото: Львів, старе місто
Результати свіжих досліджень не можуть не радувати, оскільки починаючи з 2023 року показують поступове відновлення туристичної галузі.
Всі пам'ятають, як у 2020 році весь світ сколихнула пандемія коронавірусу: загальні втрати сектора Travel & Tourism у цей рік склали майже 4 трильйони доларів. Оцінка втрат у ВВП, тобто прямого економічного удару для України — близько 2 млрд доларів, а також значний ризик для сотень тисяч робочих місць. Без своїх гостей пустували готелі, бари та ресторани адже українцям сказали: “Досить шастать” і заборонили виходити з домівок без нагальної потреби.
Але ще більш руйнівний удар український туризм отримав в 2022 році, із початком великої війни. І ось, нарешті, вже з 2023 року туризм у країні поступово почав відновлюватися.
За даними Держстату та Державного агентства розвитку туризму України, податкові надходження від туристичної сфери у 2021 році складали 1,78 млрд грн, у 2022 році — 1,28 млрд грн. У 2023 році пішло зростання — 1,45 млрд грн (+13%), у 2024 році — майже 3 млрд грн (вдвічі більше від попереднього року).
Показники цього року обіцяють бути ще кращими, адже тільки за перше півріччя 2025 року туризм поповнив український бюджет на 1,6 млрд грн.
Секрети успіху: хто і як відновлює галузь
За даними дослідження, опублікованого в журналі Philosophy, Economics and Law Review, зростання туризму в Україні відбулось переважно за рахунок гнучкості та кмітливості українського малого бізнесу (фізичних осіб-підприємців). Тобто завдяки міні-готелям, садибам, туристичним базам, зеленому туризму, транспортним послугам, турам всередині країни. Навіть кемпінги, які раніше можна було побачити тільки в американському кіно, все частіше почали приваблювати мандрівників.
Маленькі компанії швидше адаптувалися до нових умов ринку — тут і розвиток онлайн-бронювання, і соціальних мереж. А з якою швидкістю підприємці запаслись генераторами та іншими девайсами заради своїх гостей — просто гордість бере.
Але варто зазначити, що кількість юридичних осіб у цій сфері відновлюється повільніше.
Експерти галузі порахували, що до початку війни туризм забезпечував Україні 1,6 млрд доларів доходів і понад 1,2 млн робочих місць та, вважають, що нинішнє відновлення має потенціал повернути галузь до цих масштабів лише за кілька років і за умови цільових інвестицій та міжнародної підтримки.
Фото: Київ, схили Дніпра
Внутрішні vs іноземні туристи
Окрім інфляційних чинників, тобто здешевлення гривні і зростання цін, зростання галузі пояснюється пожвавленням внутрішнього туризму — дедалі більше українців подорожують всередині країни. Це не дивно, бо навіть під час війни у людей є базова необхідність відпочивати, щоб відновлювати сили.
Кількість іноземців, які хочуть відпочити у мальовничій Україні, наразі невелика. Це пов’язано із відсутністю безпеки на більшості території нашої країни. Згідно з даними Всесвітньої туристичної організації UNWTO, з 2015 по 2019 рік у мирні регіони України в середньому приїжджали 13,7 млн туристів на рік. Більшість туристів були з Молдови, Польщі, Угорщини, Туреччини, Ізраїлю тощо. Гості з таких країн, як США, складали до 3% в туристичному потоці.
Після локдауну, у 2020 році Україну відвідали лише 3,14 млн туристів, у 2022 — 2,17 млн туристів, у 2023 — 2,4 млн туристів. Visit Ukraine порахували, що у 2024 році державний кордон України перетнуло понад 2,54 мільйона іноземців. Із них туристів тільки 700 тисяч. Всі інші — це приватні і ділові візити або транзит. Переважна більшість візитерів — це громадяни Молдови (1,2 млн), Румунії (423 тисячі), Польщі (220 тисяч), а далі — угорці, ізраїльтяни, словаки, американці та інші. Проте, саме на відпочинок іноземці до нас їхати поки що бояться.
Найпопулярніші напрямки для подорожей: що почім в Україні
Після 2022 року українці все частіше обирали короткі подорожі всередині країни.
За даними Агенції з розвитку туризму України, західні області — незмінний лідер туристичного сезону 2025 року.
Карпати, зокрема Верховина, Яремче, Славське та Буковель, приваблюювали активних туристів, любителів гор, велосипедистів та тих, хто цінує свіже повітря.
Відпочинок в Карпатах у 2025 році був дорожчим за минулорічний приблизно на 15-20%. Бюджетні варіанти проживання коштували в середньому 1200 гривень за добу. Готелі зі СПА-зонами та частковим харчуванням коштували від 2 тисяч за добу.
Лайфхак, як зекономити на відпочинку в Карпатах — їхати не в сезон. Звичайно, що і літом, і взимку українські гори неймовірно красиві, проте під час канікул і свят, особливо Різдвяних та Новорічних, закарпатці не аби як «підкручують» цінники. Тож краще їхати навесні чи восени, бо Карпати прекрасні увесь рік.
Тим часом Львівська область заманювала в свої тенета гастрономічними турами. Мова не тільки про затишні львівські вулички з кавярнями, які всі асоціюють з містом Лева. Поїздки до місцевих сироварів, пекарень та виноробень стали магнітом для туристів, які шукають автентичності та кулінарних вражень.
Центральна Україна також здивувала мандрівників новими форматами та ідеями. Цього року Черкаси, Житомир, Полтава та Поділля привернули увагу туристів — насамперед завдяки задоволенню сучасних потреб українців: відносна безпека, спокій та тиша, мальовнича природа та доступні ціни.
Маршрути малих міст Поділля — ще один тренд сезону 2025 року. Стародавні замки, багатовікові дерев'яні церкви, природні парки та громади, що зберігають автентичну культуру, тепер є магнітами для туристів, які шукають спокою, глибини та естетики.
Київ та Київська область також залишаються популярними місцями для коротких поїздок. Туристи активно відвідують природні зони, парки та ботанічні сади, беруть участь у пішохідних та велосипедних турах, культурних фестивалях та задовольняють свої гастрономічні смаки.
Фото: Київ, Володимирська гірка
Попри безпекові ризики, в Одесі досить жваво пройшов літній сезон. Ані мінна загроза на пляжі, ані ракетно-дронові атаки не могли зупинити українців на шляху до моря, сонця та одеської тюлечки. Отже, в Одесі та Одеській області цьогоріч кількість туристів зросла на 18%, порахувала місцева влада.
Оренда однокімнатної квартири у прибережному районі Одеси вартувала близько 1500 грн за добу. У готелях: двомісний номер у тризірковому готелі коштувув близько 3000 грн за добу. У пік сезону (серпень) вищий клас відпочинку (номери готелів на березі моря з приватним пляжем або басейном) мали вартість від 18000 грн за ніч у двомісному номері.
Якщо порівнювати з минулим роком, то ціни на житло в Одесі в літній сезон виросли в середньому на 25%, а відносно 2020 року ціни збільшилися більше ніж вдвічі. До речі, за розцінками у цьому році Одеса “обганяла” курортну Албанію і майже зрівнялась з Болгарією. Середня ціна номеру на двох в Одесі складала 93 долари за ніч, між тим у Болгарії — 114 доларів, Албанії — 80 доларів. Значно дорожчою залишалася Хорватія — 183 долари за ніч. Ніч на курорті Італії коштувала в середньому 167 доларів, Іспанії — 175 доларів, Франції — 170 доларів за ніч. Але ж варто визнати, що і рівень безпеки, і сервісу та інфраструктури у курортних містах цих країн значно вищий.
Фото: Чорне море, курортна зона у Одеській області
Якими ж були вартості відпочинку в Україні порівняно із вартостями у Європі до війни? Приблизна вартість проживання на Різдво 2021 року для двох осіб на три ночі у номерах 4‑зіркових готелів у євро, без вартості дороги та інших витрат, складала у середньому:
- Київ ~195 €
- Львів ~180 €
- Одеса ~210 €
- Прага ~420 €
- Будапешт ~ 330 €
- Краків ~300 €
- Рим ~540 €
- Дубровник ~480 €
Як створити туристичний бум в Україні після війни
Після завершення війни перед Україною повстане питання не лише, що робити із зруйнованими туристичними об’єктами, інфраструктурою, природними заповідниками тощо, а і як відновити та чим зацікавити потік туристів із-за кордону. У цьому контексті було б корисно вивчити досвід того, як після розпаду Югославії та війни, що відбувалася у дев'яностих роках, відновлювали туризм розбомблені Боснія та Хорватія. Адже досвід саме цих країн може стати прикладом для відновлення туристичних потоків в Україні.
Після завершення активних військових дій першочергово ці країни зробили детальну оцінку збитків та запустили проєкти “оздоровлення”, що дозволило відносно швидко відновити критичну інфраструктуру. Модернізація доріг, портів, аеропортів і готельної бази дала змогу відновити потік туристів з Європи. Інвестори почали швидше повертатися, коли уряд та приватний сектор показали, що країна наразі стабільна і безпечна. Тобто, фактично було запущено вдалий піар цих країн, і комунікація спрацювала.
Крім того, деякі особливо побиті війною міста використовували свої “рани” як пам'ятки війни, що теж приваблювало мандрівників із інших країн. Цікавість до таких місць була високою так само, як до українського Чорнобиля до війни — місця величезної трагедії людства. На жаль, після війни, ми матимемо багато пам'яток, що покажуть людству, які «шрами» на Землі залишають війни. Але ці сумні пам’ятки варто використати для підсилання цікавості туристів до України.
Проте не війною єдиною. І Боснія, і Хорватія, і Сербія знаходять свої позитивні сторони та активно використовують масову культуру для того, щоб зацікавити світ. Боснія та Герцеговина надихнула групу U2, яка виконала пісню “Міс Сараєво” разом з Лучано Паваротті. Композитор із боснійського Сараєво Горан Брегович писав музику для таких зірок як Іггі Поп та Сезарія Евора, а також для найкращих кінорежисерів, серед яких Патріс Шеро. Хорватія презентує себе як територія розкішної античної архітектури, на що вплинули зйомки супер-популярних фільмів “Гра престолів” та “Зоряні війни”. Книги класика символізму із Сербії Милорада Павича перекладаються мовами більш ніж 30 країн.
Таким чином, країни колишньої Югославії презентували себе не лише як потерпілих після війни, а і як успішні, цікаві, містичні та гостинні території, до яких хочеться завітати. І Україні також точно є що розповісти про себе світу у цьому контексті.
Наша сильна сторона — Україна має численні туристичні перлини, якими ми всі пишаємося та які намагаємося зберегти. Наприклад, у різні роки в перелік всесвітньої спадщини UNESCO входили сім культурних та один природний об’єкт з України. Наш всесвітньо відомий природній об'єкт — це стародавні та прадавні букові ліси Карпат. Також у Карпатах розташовані унікальні дерев'яні церкви, побудовані між XVI та XIX століттями. Це храми православної та греко-католицької віри в Дрогобичі, Ясінях, Жовкві, тощо. Ще до історичної спадщини UNESCO відносяться центри Одеси та Львова, Софійський храм та Києво-Печерська Лавра у столиці, Резиденція православних митрополитів Буковини та Далмації, пункти Дуги Струве на Хмельниччині та в Одеській області.
Звісно, не слід заперечувати, що сильний поштовх розвитку туризму Хорватії дали не лише природа, культура і пам’ятники UNESCO, а й процес інтеграції з ЄС. Але над ним активно працює і Україна.
Отже, чи буде чим і нам привабити іноземців? Звісно! Після війни та відновлення авіасполучення Україна просто приречена стати привабливою не лише для наших, а і для іноземних туристів. Адже слава про смачну кухню, красиву природу, культурну спадщину та незламних українців вже давно шириться світом.
Фото: Одеса, Морській вокзал, пам'ятник «Дружині моряка»
